ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2011 р. Справа № 2a-4434/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Матуляка Я.П.
при секретарі Андрейчук Л.М.
за участю:
представника позивача - Стасів О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Калуського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до відповідача: ОСОБА_2
про стягнення коштів в сумі 7077,02 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
20.12.2010 року Калуський міськрайонний центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі –позивач) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення коштів. Позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем залишається невідшкодованою незаконно отримана допомога по безробіттю за період з 28.11.2008 року по 17.11.2009 року в сумі 7 077,02 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що ОСОБА_2 з 28.11.2008 року перебувала на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітна та одночасно, а саме, з 10.08.1998 року по 02.02.2010 року була зареєстрована як фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.
Про факт зайняття підприємницькою діяльністю Калуський міськрайонний центр зайнятості відповідно до вимог абзацу 1 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивача не повідомила, та за час перебування на обліку за період з 28.11.2008 року по 17.11.2009 року отримала допомогу по безробіттю в сумі 7 077,02 грн. У зв’язку з наведеним та на підставі акту розслідування про подання особою недостовірних відомостей про зайнятість в період перебування на обліку в центрі зайнятості та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 781 від 02.09.2010 року, директором Калуського міськрайонного центру зайнятості було прийнято рішення про повернення ОСОБА_2 коштів в сумі 7 077,02 грн. незаконно виплаченої їй допомоги по безробіттю за вказаний період.
Відповідач в судове засідання не з’явилася хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася завчасно та належним чином.
Вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.19 даного Закону державна служба зайнятості веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування.
Судом встановлено, що 28.11.2008 року громадянка ОСОБА_2 з метою пошуку роботи звернулася до Калуського міськрайонного центру зайнятості. Дана обставина підтверджується персональною карткою особи, яка звернулася до центру зайнятості.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
28.11.2008 року, на підставі поданої відповідачем заяви, ОСОБА_2 надано статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до п.1 ч. ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
З матеріалів справи вбачається, що за час перебування на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості за період з 28.11.2008 року по 02.02.2010 року відповідач отримала допомогу по безробіттю в сумі 7 077,02 грн.
В судовому засіданні встановлено, що з метою контролю за цільовим і ефективним використанням коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», Калуським міськрайонним центром зайнятості було проведено звірку по обміну інформацією з Державним реєстратором м. Калуша на безробітну ОСОБА_2.
Згідно пункту 4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року, обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 за № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 за № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 за №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 за № 1523/11803.
Пунктом 6 Порядку встановлено, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.
Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Як встановлено судом, позивачем на підставі акту розслідування за №781 від 02.09.2010 року Івано-Франківського міського центру зайнятості про подання особою недостовірних відомостей про зайнятість в період перебування на обліку в центрі зайнятості та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 60/62 від 13.02.2009 року, оформлено наказ за № 205 від 02.09.2010 року, щодо повернення відповідачем виплачену допомогу по безробіттю за період з 28.11.2008 року по 17.11.2009 року в сумі 7 077,02 грн. на внаслідок чого 06.09.2010 року відповідачу надіслано лист за № 3232/01-11/06 щодо повернення вище зазначеної суми в добровільному порядку. Однак відповідач, в порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повернув позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7 077,02 гривень.
Частиною третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач в порушенні статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» протиправно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 7 077,02 гривень за період з 28.11.2008 року до 17.11.2009 року, яка підлягає поверненню Калуському міськрайонному центру зайнятості.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Калуського міськрайонного центру зайнятості кошти в розмірі 7077 (сім тисяч сімдесят сім)гривень 02 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 21.01.2011 року.