Справа 2 – 3110/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    13 вересня 2010 року                 Таращанський районний суд Київської області в складі:

    головуючого: Бабоїд О.М.

    при секретарі: Погорілій І.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі про зобов’язання провести перерахунок пенсії та доплат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою, непрацюючим пенсіонером, проживаючим на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Статтями 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, їй як інваліду 2 групи, передбачена пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком та як непрацюючому пенсіонеру проживаючій у зоні гарантованого добровільного відселення доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Розмір отримуваної нею державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії не відповідає вимогам встановлених ст.ст. 39,50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і виплачується в значно нижчих розмірах.

В зв’язку з тим, що відповідач відмовив їй в проведенні перерахунку державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії з нормами, встановленими законами України, вона вимушена звернутися з позовом до суду за захистом своїх прав.  

Просить суд:  визнати дії відповідача щодо встановлення та виплати їй державної пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії, передбачених ст.ст. 39,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі визначеному постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 та постановою КМУ від 26.07.1996 року неправомірними; зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити їй державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до ст.ст. 54,50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії, за віком та 8-ми мінімальних пенсій за віком, за період з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по даний час та в подальшому щомісячно здійснювати дану виплату, доплату до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за період з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по даний час та в подальшому щомісячно здійснювати дану виплату. Звільнити від сплати судового збору, як потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, проте надала до суду заяву, в якій зазначила, що просить суд розглядати справу без її участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача  у судове засідання не з’явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов не визнане в повному обсязі.

Крім того, відповідач надав до суду заперечення в якому зазначив, що вважає позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню, просить залишити його без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених лише за цим Законом. А тому, щодо пенсіонерів, яким пенсія призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначений у ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розмір мінімальної за віком не застосовується.

Розмір пенсії, встановлений ст. 50 ЗУ  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.

Норми ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальноо'бов"язкове державне пенсійне страхування" для обчислення максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом, законодавцем на інші статті цього Закону, у тому числі на ст. 50 Закону поширені не були.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України не визнавались, а тому підлягають виконанню.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз"яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов»язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб»єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності».

Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" встановлено, що виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19,91 грн провадиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ст. 50 Закону.

Це відповідає також вимогам Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій в зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523.

Таким чином, вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні перерахунку пенсії з урахуванням положень ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону було доручено КМУ у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону, забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.

Проте вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону виконані не в повній мірі, зокрема Закони України у відповідність з цим Законом приведені не були, як і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Лише Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 50 Закону.

Так, згідно ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю  визначена в розмірі 15 %прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.  

Положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", були чинними до моменту, коли Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З 01.07.2008 року пенсії інвалідам-чорнобильцям підвищилися згідно постанови КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Стаття 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) передбачає непрацюючим пенсіонерам проживаючим у зоні гарантованого добровільного відселення доплата до пенсії проводиться  у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

У Конституції України зазначено, що забезпечення політики у сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів України ( п. З ст. 116 Конституції України). А тому УПФУ у Таращанському районі при нарахуванні доплати згідно ст. 39 Закону керувалося постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, за якою така доплата становить 10,50 грн.

З метою законодавчого врегулювання розбіжностей між законами щодо визначення розрахункової величини мінімальної пенсії за віком для обчислення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Крім того, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 39 Закону відповідно яких ч. 2 ст. 39 набуває такого змісту «громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас і положення Конституції України, зокрема ст. 95 зазначають, що тільки Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначено, що основним принципом бюджетної системи є збалансованість. Виходячи з цього принципу всі витрати бюджету на відповідний рік затверджуються виходячи з можливості його дохідної частини.

Згідно з п. 1 ст. 23 зазначеного вище Кодексу будь-які бюджетні зобов»язання та платежі з бюджету можна провадити лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Кодексу під час бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України про Державний бюджет України.

Вважає, що відповідними статтями Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміри соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлювалися виходячи з обсягу видатків, виділених на цю мету під час формування показників державного бюджету на 2008 рік.

Кошти на виплату державної пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статтей 39,50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначених рішеннями судів за минулі роки в Державному бюджеті України на 2009 рік не передбачені.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

 Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено , що позивачка ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, непрацюючим пенсіонером, проживаючим на території зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджено копією чорнобильського посвідчення та довідкою МСЕК.

Частиною 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються на дві мінімальні заробітні плати.

Порядок обчислення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, визначений постановою КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836, внаслідок чого при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу з 2008 року відповідач керувався встановленим даною постановою розміром – 10,50 грн, на думку суду – безпідставно, оскільки даний розмір суперечить вимогам ст. 39 закону.

Статтею 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що особам,  віднесеним до 1-ої категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія з інвалідності 2 групи не повинна бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком. Приписи даної норми співпадають з приписами п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523.

Порядок обчислення державної пенсії та додаткової пенсії визначається КМУ, внаслідок чого відповідач керувався розміром, визначеним постановою КМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету” від 03.01.2002 року № 1, що є на думку суду безпідставним.

Статтями 53,54 вказаного Закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу та відповідно до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Вищенаведена частина ст. 54 викладена із змінами згідно із Законом України № 2532-12 від 1 липня 1992 року та № 3285-12 від 17 червня 1993 року, тоді як ч. 3, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17 листопада 2005 року і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами ст. 54 Закону.

31.10.2006 року набрав чинності Закон України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у якому визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування, завданої порушенням цього права, шкоди.

Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Позиція відповідача ґрунтується виключно на Постановах Кабінету Міністрів України.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМУ у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, зокрема- абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, при нарахуванні та виплаті позивачу доплати до пенсії  в 2007 році відповідач повинен був керуватися положенням Конституції України, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими дію абз.2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено, однак не вчинив цього, чим порушив конституційні права позивача в сфері отримання встановленого законодавством, належного пенсійного забезпечення.

З 09 липня 2007 року відновлена дія ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якої пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються на дві мінімальні заробітні плати .

Змін у ст.ст. 50,54 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  внесено не було.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було внесено зміни до ст.ст. 39,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .  

Положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік  та  про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду  України  має  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнаних неконституційними. Рішення  Конституційного  Суду  України  є обов'язковим до виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може   бути оскаржене.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія ст.ст. 39,50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до яких доплата до пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, виплачується з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, державна пенсія постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, не повинна бути нижчою 8-ми мінімальних пенсій за віком, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищується на дві мінімальні заробітні плати .

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 7 , ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуті у сфері пенсійного забезпечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу  верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.  

У ст. 7 Конституції України зазначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна рада України. Таким чином, при розгляді даної справи необхідно брати до уваги прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність та мінімальну заробітну плату, встановлені ВРУ, а не Постановами КМУ, оскільки КМУ не надано право встановлювати прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність та мінімальну заробітну плату.

Виходячи із загального законодавства України, закони мають вищий юридичний статус у порівнянні з нормативними актами КМУ.

Згідно ч. 3 ст. 67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір державної пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, відповідно до ст. 50 цього Закону, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Починаючи з червня місяця 2004 року мінімальна пенсія за віком в Україні встановлюється на рівні  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги положень ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. І ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної пенсії та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму і в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 46 Конституції України мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум, ст.ст. 17, 19 ЗУ „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” наголошують, що мінімальна пенсія за віком є державною гарантією і вона визначається виключно Законом України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачці державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до постанови КМУ  « Про  підвищення розмірів  пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету » від 03 .01.2002 року № 1 та доплати до пенсії відповідно до  постанови КМУ „Про   компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836   є неправомірними.

Стаття 62 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік” була змінена ЗУ від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.

Відповідно до ст. 76 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» з 11.01.2007 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 400 грн на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн, з 01.07.2007 року - 440 грн та з 01.10.2007 року - 460 грн.

Статтями 58,59 ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – 4 від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 01.01.2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн, з 1 квітня - 481 грн, з 1 липня -  482 грн, з 1 жовтня – 498 грн; розмір мінімальної заробітної плати, що становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.

Відповідно до ст.ст. 54,55 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, тобто 498  грн, а з 01 листопада 2009 року – 573 гр . З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 грн,  з 1 квітня 2009 року - 625 грн, з 1 липня 2009 року  -  630  грн,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 грн, з 1 листопада 744 грн на місяць.

Відповідно до ст.ст. 52,53 ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 695 грн, з 1 квітня - 706 грн, з 1 липня – 709 грн, 3 1 жовтня – 723 грн, з 1 грудня – 734 грн.  З 1 січня 2010 року розмір мінімальної заробітної плати становить 869 грн,  з 1 квітня - 884 грн, з 1 липня - 888  грн, з 1 жовтня  - 907 грн, з 1 грудня - 922 грн на місяць.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, а саме за період з 08.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року   з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивачка при зверненні до суду понесла судові витрати в розмірі 37 грн на оплату ІТЗ та 150 грн на правову допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на її користь

Позивачка підлягає звільненню від сплати судового збору, як потерпіла від аварії на ЧАЕС.

Відповідач звільняється від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України, ст. 257 ЦК України, ст.ст. 2,7,8, 19, 22, 46, 92, 113 Конституції України, ст. ст. 49, 39, 50, 54, 55, 67 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,   ч. 1 ст. 28, ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 62, 76 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, ст.ст. 58,59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 54,55 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-УІ, ст.ст. 52,53 ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік», П остановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, Постановою КМУ  від 03.01.2002 року № 1 ,  Декретом КМУ «Про державне мито», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахуванні доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , державної пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсії за віком , відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , з розрахунку двох мінімальних заробітних плат, за  період з 08.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року   з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату заборгованості державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державної пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком,  за  період з 08.09.2007  року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року   з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі провести перерахунок та виплату заборгованості додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку 75 % від мінімальної пенсії за віком, за  період з 08.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року   з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1 187  грн понесених нею судових витрат.

Звільнити сторони від сплати судового збору.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

Рішення не набрало законної сили.