ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д
Кіровоградської області
У Х В А Л А
"20" січня 2011 р. № 13/55/11
Суддя господарського суду Кіровоградської області Поліщук Г.Б., розглянувши заяву боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград
про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кіровоград, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Кіровоградської області з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
При цьому, подана боржником заява не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон), зокрема ст.ст. 6, 7, 47, 48, 49 Закону.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути грошовими (тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна), безспірними, не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, та сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
При цьому особливості, визначені у ст.ст. 47, 48 Закону не надають права чи можливості кредитору (кредиторам) чи боржнику ігнорувати загальні вимоги Закону щодо підстав порушення у справі про банкрутство. Положення статей 47, 48 Закону, на відміну від положень статті 52 Закону не містять вказівки на те, що заява про порушення справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина може бути подана незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Зі змісту заяви боржника вбачається, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.01.2010р. у справі №3/154(2/55) задоволено позов комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства №2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16731 грн. 91 коп. боргу.
Крім того, заява про порушення справи про банкрутство обґрунтована боржником наявністю заборгованості перед публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" від імені якого діє Кіровоградське регіональне управління "Приватбанк" в сумі 30997,55 грн.
Слід зазначити, що на підтвердження наявності зазначеного боргу боржником до заяви про порушення справи про банкрутство додано виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1, з якої неможливо встановити, чи не носить кредит споживчий характер, а передбачає саме фінансування діяльності фізичної особи-підприємця.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено з 1 січня 2011 року розмір мінімальної заробітної плати в сумі 941,00 грн. на місяць.
Таким чином, мінімальний розмір безспірних вимог кредиторів до боржника, наявність яких є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, на момент подання заяви боржника до суду складає 282300,00 грн.
Вимоги кредиторів станом на 12.01.2011р. (дату підписання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство) складають 47729,46 грн.
За приписами ч.2 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 03.11.2010р. у справі №02-07/45.
Згідно зі статтею 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, на підставі ч.3 ст.6, ч.2 ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 62 Господарського процесуального кодексу України, у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство має бути відмовлено.
Разом з тим, слід зауважити, що частиною 3 ст.7 Закону передбачено, що до заяви боржника мають бути додані документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Тобто боржник має документально підтвердити, у тому числі, відсутність у нього майна, грошових сум, достатніх для одночасного задоволення вимог кредиторів.
Подані боржником до заяви матеріали відповідного документального підтвердження не містять, що унеможливлює встановлення ознак неможливості виконання грошових зобов'язань боржником, передбачених ч.5 ст.7 Закону.
Боржником також не надано документального підтвердження наявності у нього статусу суб'єкта підприємницької діяльності - не надано завіреної копії відповідного свідоцтва про державну реєстрацію.
Крім викладеного вище, необхідно зазначити, що відповідно до п.п. 3, 3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, а також сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До заяви боржника про порушення провадження у справі про банкрутство не додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п.п. 4, 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі та доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. У прийнятті заяви боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 б/н від 12.01.2011р. (вх.№55/11 від 18.01.2011р.) про порушення справи про банкрутство відмовити.
2. Заяву і додані до неї документи (всього на 26 аркушах) надіслати боржнику.
3. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду у встановленому законом порядку.
Суддя Г.Б. Поліщук