КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2822/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кочан В.М.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"13" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Троян Н.М., Шостака О.О.
при секретарі Тарадайко Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, 3-я особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, 3-я особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року позовні вимоги були задоволені частково: визнано протиправними та скасовано накази Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини ОСОБА_2 від 27.02.2009 року № 01/14-к, від 31.03.2009 року № 01/19-к та наказ від 03.04.2009 року № 01/20-к про звільнення позивача з 03.04.2009 року за систематичне невиконання трудових обов’язків; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації з 03.04.2009 року та стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.04.2009 року по 12.03.2010 року в розмірі 33 372, 76 грн. Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації заподіяну ним шкоду Головному управлінню охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, у зв’язку з оплатою ОСОБА_2 часу вимушеного прогулу в розмірі 33 372,76 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, позивач перебував на державній службі з липня 1997 року та працював на посаді головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Наказами від 26.02.2009 року № 01/12-к, від 27.02.2009 року № 01/14-к, від 31.03.2009 року № 01/19-к Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації ОСОБА_2 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення виконавської дисципліни.
Відповідно до наказу від 03.04.2009 року № 01/20-к ОСОБА_2 було звільнено з роботи з посади головного спеціаліста відділу інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації з 03.04.2009 року за систематичне невиконання трудових обов’язків.
Позивач вважає, що з роботи його звільнено незаконно, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення є незаконними, так як відповідачем не надано доказів вчинення дисциплінарних проступків.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст. 141 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Згідно розділу 3 інструкції з діловодства Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації, затвердженої наказом начальника Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 20.12.2006 року, після розгляду службової кореспонденції керівництвом головного управління, всі документи/доручення передаються службі з контролю головного управління, про що робиться відмітка в обліковій картці та по резолюції направляється працівнику під розписку.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем не було надано доказів про те, що ОСОБА_2 відповідно до вищевказаної інструкції отримав під розписку будь-яке із доручень, за невиконання яких на нього було накладено дисциплінарні стягнення.
Таким чином, керівництвом управління всупереч вимог ст. 141 КЗпП України та вимог Інструкції з діловодства не було належним чином організовано працю працівників, не створено умов для зростання продуктивності праці, що призвело до незабезпечення трудової і виробничої дисципліни та порушення вимог законодавства про працю.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволенні апеляційної скарги Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації –відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ч. 2 ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18.01.2011 року.