Справа № 5/2-450/2007 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 квітня 2007 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді Божок С.К.
при секретарі - Мартинко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вишгороді за участю позивача ОСОБА_1., представників відповідачів Монастирецького В.М., Романенко В.Г. цивільну справу про визнання права на земельну частку ( пай ), про включення до списку осіб, які мають право на земельну частку ( пай ), зобов»язати видати сертифікат на земельну частку (пай)
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права на земельну частку ( пай ) , про включення до списку осіб, які мають право на земельну частку ( пай ), зобов »язати видати сертифікат на земельну частку ( пай ) , мотивуючи свої вимоги тим, що в період часу з 10.10.1976 р. по 17.09.1999 р. він працював в радгоспі « Димерський « , який 26.11.1997 р. було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство « Димерський «. Як працюючий робітник на момент реорганізації радгоспу набув всіх майнових та не майнових прав члена колективного сільськогосподарського підприємства. 17.09.1999 р. був звільнинений з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. 28.04.2000 р. колективне сільськогосподарське підприємство було реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив «Димерський « Рішенням загальних зборів від 24 квітня 2000 р. його було виключено із членів господарства, як не працюючого і тим лишили його права на земельну частку ( пай ) . Вважає, що його права порушені, оскільки він набув повне право на отримання земельної частки.
В судовому засіданні позивач доводи позовної заяви підтримав та просив їх задовільнити, додавши, що він пропрацював в радгоспі « Димерський» на різних посадах двадцять один рік і як працюючий робітник на момент реорганізації радгоспу набув всіх майнових та не майнових прав члена колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський «. На час прийняття та набуття законної сили Указу Президента України « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям « він залишався членом колективного підприємства і набув права на земельну частку ( пай ).
Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_2. доводи позивача підтримував.
Представник позивача ОСОБА_2. 05.04.2007 в судове засідання не з»явився; про день час слухання справи повідомлений у встановленому порядку; причини неявки суду не повідомив. Позивач не заперечував продовжити судовий розгляд справи за відсутності його представника ОСОБА_2.
Представник відповідача сільськогосподарського виробничого кооперативу «Димерський « Монастирецький В.М. в судовому засідання проти позову не
заперечував, вважаючи , що зі сторони людяності - позивач набув права на земельну
частку ( пай) , оскільки тривалий час попрацював у радгоспі, а з точки зору закону -
сказати не може. Землі, яка може бути виділена позивачу як земельна частка ( пай)
відповідно до рішення суду сільськогосподарський виробничий кооператив «
Димерський « не має, вся земля розпайована, але 15 відсотків землі було передано до
резервного фонду Литвинівської сільської ради. Відповідно до Протоколу № 3 від 24
квітня 2000 р. загальних зборів працівників колективного сільськогосподарського
підприємства « Димерський « позивач був виключений із членів колективного
сільськогосподарського підприємства « Димерський « у зв»язку з його звільненням та позбавлений права на земельний та майновий пай. 28.04.2000 р. колективне сільськогосподарське підприємство « Димерський» було реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив « Димерський « . Розпаювання земель розпочалося з 24.04.2000 р. відповідно до рішення загальних зборів. Був складений список робітників-членів сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський», які мають право на майновий та земельний пай. Позивач до даного списку не був включений.
Представник відповідача Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Романенко В.Г. в судовому засіданні проти позову заперечувала, вважаючи що позивач не набув правових підстав на отримання земельної частки ( паю ), оскільки на момент розпаювання земель сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « не був членом колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « .
Представник третьої особи Литвинівської сільської ради Рибальченко А.В., голова сільської ради , в судовому засіданні проти позову не заперечувала, вважала, що позивач має право на земельну частку ( пай ). Земельна частка ( пай ) позивачу може бути виділена із резервного фонду, але необхідно рішення суду , оскільки землі резервного фонду знаходяться поза межами Литвинівської сільської ради. Коли відбулося розпаювання земель сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « і чи був позивач членом даного підприємства на момент розпаювання земель сказати не могла.
Представник третьої особи Рибальченко А.В. 05.04.2007 в судове засідання не з»явилася, про день час слухання справи повідомлена належним чином, що підтверджується розписками останньої, які знаходяться в матеріалах справи; причини неявки суду невідомі.
Враховуючи те, що під час судового розгляду справи представник третьої особи Рибальченко А.В. давала пояснення щодо обставин справи, позивач не заперечував продовжити судовий розгляд справи за відсутності його представника ОСОБА_2., з урахуванням думки учасників судового розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та третьої особи, визнавши їх причину неявки неповажною, на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши їх доводи доказами, суд
Встановив :
10.10.1976 р. позивач прийнятий на роботу до радгоспу « Димерський» на підставі наказу № 157 к від 10.10.1976 р.
17.09.1999 р. позивач звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі розпорядження № 39 від 17.09.1999 р.
Дані обставини підтверджуються трудовою книжкою позивача, копія якої знаходиться в матеріалах справи та довідкою сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « за № 212 від 11.09.2006 р.
26.11.1997 р. радгосп « Димерський « реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство « Димерський « відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № 245 від 26.11.1997 р.
28.04.2000 р. колективне сільськогосподарське підприємство « Димерський « реорганізовано у сільськогосподарський виробничий кооператив « Димерський « відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № 250 від 28.04.2000 р. СВК « Димерський « являється правонаступником радгоспу « Димерський «.
Дана обставина підтверджується довідкою сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « за № 233 від 15.09.2006 р. за підписом голови правління ОСОБА_3
Згідно ч. 1 ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій , працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров»я , розташованих на території відповідної ради.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям « від 08.08.1995 р. за № 720/95 право на земельну частку ( пай ) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю
24 квітня 2000 р. відбулися загальні збори працівників колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський «. На загальних зборах прийнято рішення за № 3 про: затвердження списків членів господарства; провести розпаювання землі та майна між членами господарства ; вважати членами новоствореного кооперативу працівників господарства та пенсіонерів, які зазначені в списку членів господарства ; виключення із членів підприємства робітників, які були звільнені з роботи та померли станом на 24.04.2000 р. та не надавати їм земельний та майновий пай. Складені відповідні : списки робітників- членів сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « , які мають право на майновий та земельний пай та списки робітників, виключених із членів підприємства, серед них під № 31 зазначено прізвище « ОСОБА_1«, позивач.
Список робітників-членів сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « , які мають право на майновий та земельний пай, затверджений рішенням загальних зборів № 3 від 24.04.2000 р. та селищним головою смт. Димер І.І.Хроленко.
Дана обставина підтверджується Протоколом № 3 загальних зборів працівників колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « від 24.04.2000 р. та доданими до нього: Списком робітників-членів сільськогосподарського виробничого кооперативу « Димерський « , які мають право на майновий та земельний пай, Списком працівників радгоспу « Димерський «, які прийняті в члени КСП « Димерський « станом на 01.10.1997 р. та станом на 24 квітня 2000 р. звільнені з роботи та померли для виключення із членів КСП « Димерський « до протоколу № 3 зборів пайщиків від 24.04.2000 p., копія протоколу та списків знаходяться в матеріалах справи.
Дана обставина не заперечувалася і позивачем.
Рішення загальних зборів працівників колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « № З від 24.04.2000 не оскаржувалося у встановленому порядку.
Розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « розпочалося 24.04.2000 р. відповідно до рішення загальних зборів працівників колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « від 24.04.2000.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідно до вищезазначеної статті позивач не надав доказів у підтвердження своїх вимог про те, що він набув права на земельну частку (пай ).
Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності.
Відповідно до ст. 71 ЦК України ( в редакції 1963 р. ) загальний строк позовної давності встановлено в три роки.
Розпаювання земель колективного сільськогосподарського підприємства « Димерський « розпочалося 24.04.2000 p. p., а позивач звернулася до суду з позовом 20.11.2006 p., тобто через шість з половиною років.
Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності; не встановлені вони і судом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності.
Керуючись ст. ст. З, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. 25 ЗК України , п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям « від 08.08.1995 р. за № 720/95 ,суд
Вирішив :
У задоволенні позову відмовити .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вишгородський районний суд Київської області.