ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
20 червня 2006 р. Справа 11/143-06
за позовом Вінницького обласного комунального підприємства
водопровідно-каналізаційного господарства „Вінницяводоканал”, м. Вінниця
до МКП „Міська лазня”, м. Вінниця
про стягнення 32742 грн. 85 коп..
Суддя В. Матвійчук
при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників:
від позивача - Л. Горопашна за довіреністю;
від відповідача - О. Галуша за довіреністю.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 1001 від 05.02.2001р. в розмірі 32 742 грн. 85 коп..
В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог про що подав відповідну заяву від 20.06.2006р., в якій просить стягнути з відповідача 19970 грн. 34 коп., з яких 17150 грн. 84 коп. –додаткові нарахування та 2819 грн. 50 коп. –нарахування за водопостачання та водовідведення.
В судовому засіданні 20.06.2006р. представник позивача подала заяву про зміну позовних вимог. Заява мотивована тим, що додаткові витрати води не передбачені договором № 1001 від 05.02.2001р., а тому просить стягнути додаткові витрати в розмірі 17150 грн. 84 коп. як збитки та 2819 грн. 50 коп. боргу за водопостачання та водовідведення за договором.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставі або предмет позову.
Як вбачається зі змісту заяви, позивач змінює підставу та предмет позову, що суперечить вказаній нормі, а отже заяву слід залишити без задоволення.
Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе зобов‘язань, згідно договору надання послуг з водопостачання та водовідведення № 1001 від 05.02.2001р., відповідач не здійснює розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідач у відзиві від 10.05.2006р. позовні вимоги визнає в частині 2815 грн. 50 коп., в решті суму позову не визнає, мотивуючи тим, що позивач не розділив ціну позову, яка складається із боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 15592 грн. , з яких 9756 грн. 87 коп. було сплачено відповідачем до пред‘явлення позову, 17150 грн. 84 коп. –додаткові нарахування та 12793 грн. 13 коп. –відповідачем сплачено після пред‘явлення позову. Окрім того, відповідач вказує, що додаткові нарахування в розмірі 17150 грн. 84 коп. позивачем не обґрунтовані та не доведені. Акти на додаткову витрату води (стоків), складені позивачем в односторонньому порядку безпідставно та без повідомлення про таке відповідача (споживача послуг).
В судовому засіданні 13.06.2006р. оголошувалась перерва до 20.06.2006р. з метою надання сторонами доказів необхідних для вирішення спору в даній справі.-
Оцінивши матеріали справи, судом встановлено, що 05.02.2001р. між ВОКВП ВКГ „Вінницяводоканал” ( позивач) та МКП „Міська лазня” (відповідач) укладено договір „Про надання послуг з водопостачання та водовідведення” № 1001 згідно якого позивач зобов‘язується відпускати питну воду з комунального водопроводу та приймати в каналізаційну мережу господарчо-побутові стоки , зливну воду цілодобово, а відповідач відповідно приймає питну воду з міської водопровідної мережі цілодобово та скидає в каналізаційний випуск та мережу господарчо-побутові стоки , зливну воду цілодобово і проводить своєчасну плату за вказані послуги.
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки здійснюються згідно тарифу затвердженого розпорядженням ОДА № 478 від 03.12.1999р., щомісячно по розрахунковим книжкам, або по рахункам не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.
В зв‘язку з невиконанням відповідачем умов договору позивачем було проведено його відключення від водопостачання та опломбовано засувку в колодязі. При обстеженні об‘єкту МКП „Міська лазня” інспекторами ВОКВП ВКГ „Вінницяводоканал” було виявлено, що пломба зірвана, відповідач користується водою, про що було складено акт обстеження та відповідно до п. 9.8 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України” проведено додаткові нарахування. Окрім того, позивач вказує, що при обстежені каналізації відповідача було виявлено, що ливнева каналізація знаходиться нижче рівня асфальту, через що туди попадають дощові стоки і талі води. Відповідачу було виписано припис підняти ливневу каналізацію вище асфальту, проте даний припис виконано не було в зв‘язку з чим відповідачу проводились додаткові нарахування в розмірі 17 150 грн. 84 коп..
1 квітня 2005 року між сторонами було укладено додаткову угоду по реструктуризації боргу до договору № 1001 від 05.02.2001р., якою передбачено реструктуризацію боргу згідно визначеного графіку за яким відповідач зобов‘язувався до 31.08.2005 року сплатити заборгованість в розмірі 18712 грн. 76 коп. рівними долями протягом п‘яти місяців, а також сплачувати поточні платежі за надані послуги.
Як свідчать матеріали справи, відповідач платіжними дорученнями № 103 від 16.03.2006р., № 104 від 23.03.2006р., № 114 від 07.04.2006р., № 132 від 10.04.2006р., № 119 від 11.05.2006р. погасив заборгованість в розмірі 20469 грн. 40 коп., в тому рахунку за березень –квітень 2006 року в розмірі 7717 грн. 70 коп..
Таким чином, сума заборгованості за договором, без нарахувань за травень 2006 року, становить 2819 грн. 50 коп., що підтверджується також обопільно підписаним актом звірки розрахунків від 30.05.2006р..
Що стосується додаткових нарахувань в розмірі 17150 грн. 84 коп., то вони є позадоговірними, а також позивачем не надано обґрунтованого розрахунку вказаних нарахувань. Окрім того, як доказ правомірності вимог щодо стягнення додаткових нарахувань позивачем надано акти обстеження, які підписанні в односторонньому порядку –позивачем, а отже вони не можуть бути доказом.
Таким чином, в частині стягнення додаткових нарахувань в розмірі 17150 грн. 84 коп., з підстав викладених в позові слід відмовити.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, передбачено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.), положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
В силу ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР так і ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Враховуючи, викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором в розмірі 2819 грн. 50 коп. є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.
Керуючись ч.1 ст. 712 ЦК України, ст.ст. 43, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з міського комунального підприємства „Міська лазня” (вул..1-го Травня, 82, м. Вінниця, код. 24894389, р/р. 26001316, в ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 302623) на користь Вінницького обласного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Вінницяводоканал” ( вул. Київська, 173, м. Вінниця, код 03339012, р/р 26005279624011 в ВФ „Приватбанк”, МФО 302689) 2819 грн. 50 коп. заборгованості за договором, 28 грн. 20 коп. витрат із сплати державного мита та 16 грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В стягненні додаткових нарахувань в розмірі пені в розмірі 17150 грн. 84 коп. відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
рішення оформлено та підписано 23.06.2006р.
Суддя Матвійчук В.В.