Справа № 2-8/11

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня  2011 року                                                            Яготинський районний  суд

Київської області,  в складі;

Головуючого  судді Карпович В.Д.

При  секретарі Ковряк О.О.

З  участю представників;

Позивача-  адвоката ОСОБА_1

Відповідача- адвоката ОСОБА_2

Розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу за  позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання права  власності на  Ѕ частину будинку,  земельні ділянки та  виділу їх  в натурі.

Встановив:

В  позові до суду  позивачка  вказала, що із  відповідачем  по даній  справі  вона  перебувала  в шлюбі із 11.02.1989 по 12.03. 2010 року. Від шлюбу  мають дочку  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка  проживає  із  відповідачем. Під  час шлюбу, вони  побудували житловий  будинок за  АДРЕСА_2 Яготинського  району. Крім  цього, під  час шлюбу  ними  було  придбано трактор МТЗ, який  було  видано їй  в рахунок погашення боргу по заробітній  платі,  автомобіль ГАЗ-53,  плуг, культиватор, сівалку та дискову борону.

На  початку  березня 2010 року,  відповідач  змінив  замки на  вхідних дверях будинку та до господарських споруд.

Просила:

 Визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку  із господарськими  спорудами, та на Ѕ  частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_2 Яготинського району. Виділити в  натурі її частку в нерухомому  майні,  а саме; Ѕ  частину будинку з господарськими  спорудами та Ѕ частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_2 Яготинського району. Визнати  за нею право  власності на наступне рухоме майно,  частка якого є  максимально однаковою з  часткою відповідача за  побутовим  призначенням, а  саме; трактор МТЗ,  який  було видно їй в  рахунок погашення боргу по заробітній  платі на суму 700 грн в 1999 році, який  вона  оцінює на  даний  час в розмірі 5000 грн,  плуг який  вона оцінює в 700 грн, культиватор який  вона оцінює в розмірі 1000 грн.

Під  час розгляду  справи в  судовому засіданні,  позивачка  збільшивши та уточнивши  свої  позовні  вимоги,   просила:

Визнати  за  нею право  власності на Ѕ  частину житлового будинку  із господарськими  спорудами по АДРЕСА_2 Яготинського району. Виділити їй  в натурі її  частку в нерухомому  майні,  а саме; Ѕ  частину житлового будинку  із господарськими  спорудами по АДРЕСА_2 Яготинського  району. Визнати за  нею право  власності на Ѕ  частину земельної ділянки площею 0, 2499 га,  яка  призначена  для обслуговування житлового  будинку та господарських  споруд. Визнати за нею право  власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0418 га яка призначена  для  ведення особистого селянського господарства та  розташована  по АДРЕСА_2 Яготинського району. Виділити їй із рухомого майна; трактор МТЗ,  плуг та  культиватор. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0418 га,  яка  призначена для  ведення особистого  селянського господарства та  розташована  по АДРЕСА_2 Яготинського району,  укладений 29.10. 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який  посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу.

Відповідач ОСОБА_4 вимоги  позивача визнав  частково, а саме, в  частині:

Виділу в  натурі їх  часток в  праві  власності на житловий будинок  та господарські  споруди, та  визнання за  позивачкою права  власності  на Ѕ  частину земельної ділянки площею 0,2499 га, яка знаходиться  по  АДРЕСА_2 Яготинського району та  призначена для  обслуговування житлового  будинку  та господарських  споруд.

Інші  позовні  вимоги не  визнав, вважаючи їх  безпідставними.

Після  проведення  судово технічної експертизи, позивачка в черговий  раз  уточнила  свої  позовні  вимоги, та  просила:

Визнати за  нею право  власності на Ѕ частину будинку за АДРЕСА_2 Яготинського району.

Розділити даний  будинок  по варіанту  два запропонованого  експертом,  виділити їй 53/100 частини  будинку  із  входом та  повністю  приміщення  літньої кухні.

 Виділити у  власність ОСОБА_4 /  відповідачу / наступне  рухоме  майно; трактор МТЗ, плуг, культиватор,  автомобіль ЗАЗ 5301, держаний номерний  знак НОМЕР_1, дискову борону  та  сівалку.

Визнати  за нею право  власності на Ѕ  частину земельної ділянки площею 0,2499 га, яка  призначена для  обслуговування житлового будинку, господарських будівель та  споруд.

Визнати за нею право  власності на Ѕ  частину земельної ділянки площею 0,0418 га по АДРЕСА_2,  яка призначена для  ведення особистого селянського господарства,  виділивши їй  цю ділянку  в  натурі.

Визнати  недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

 Відповідач ОСОБА_4, вимоги позивачки  з  врахуванням останніх  уточнень   визнав тільки  в частині виділу  частини будинку  в натурі але за  іншим  варіантом висновку експертизи, та  визнання за  позивачкою права  власності на Ѕ  частину земельної ділянки  площею 0,2499 га яка  призначена для  обслуговування житлового будинку  по АДРЕСА_2 Яготинського району,  та  пояснив  слідуюче.

Під  час шлюбу  із позивачкою, ними  було  побудовано житловий  будинок  із господарськими спорудами в АДРЕСА_2. Із 31.08. 2005 року та  по березень 2010 року / до  подачі  позову  до суду / позивачка  постійно  проживала  в м. Києві із другим  чоловіком. В будинку  він  проживав  разом  із  дочкою. З березня 2010 року  в будинку  стала проживати  позивачка  із  своїм другим  чоловіком. Він  проживає в кімнаті 1-8 площею 10,80 кв.м.,  дочка проживає  в  кімнаті 1-4  площею 10,10 кв.м.,  а  позивачка із  своїм  чоловіком  займає кімнати  1-6 та 1-7 площею  відповідно 10,80 кв.м. та площею 22,80 кв.м.. Верандою, кухнею ванною кімнатою та туалетом  користуються спільно,  проте не  спілкуючись між  собою.

 Просив розділити будинок  по першому  варіанту  запропонованого  експертом,  виділивши  йому  приміщення  будинку  із  входом та  частину  літньої кухні що  складає 43/100  частини. Від  стягнення різниці  в ідеальних долях  із  відповідачки, що  складає 16 839 грн,  відмовляється.  При  варіанті  по  якому  просить  розділити будинок  позивачка, останній відійде приміщення  будинку  із  входом / кухня ,  ванна , туалет / а  також  все приміщення „ літньої кухні”.

Приміщення „ літньої кухні”, це  споруда розміром 6 на 6 метрів,  в якій  знаходяться  ванна кімната, кухня, коридор та дві житлові кімнати. До  даного   приміщення підведена  каналізація, електро та газопостачання. В  даній  споруді  вони проживали  на протязі  10 років, під  час  будівництва житлового будинку.

Тому  просив,  розділити будинок  по першому  варіанті / експертизи / стороні,  якій  виділяється  частина будинку  із  входом / приміщення кухні,  ванної кімнати /  виділити  приміщення літньої кухні без приміщення  кухні та  ванної кімнати,  а стороні якій  виділяється  частина  будинку без  входу / без кухні та  ванної кімнати /,  виділити  частину  приміщень літньої кухні  із приміщеннями кухні та ванної кімнати.

Позивачка  просила суд виділити  йому  у власність трактор,  плуг,  культиватор,  автомобіль ГАЗ  5301, дискову  борону та  сівалку. Проти  даних  вимог позивачки він заперечує, та не бажає щоб йому було  виділено  це майно. На  дане  майно, він не претендує. Жодного  правовстановлюючого документа  на  вказане  майно, крім  автомобіля технічний  паспорт на  який  виписаний на  його ім.”я, не  існує. Трактор  вони  під  час  шлюбу отримали від КСП в  рахунок  заробітної  плати розукомплектований, ніякого  документа на  нього  не має, на облік  як транспортний  засіб  його не  ставили. На  даний  час він знаходиться  в розібраному  стані. Плуг, культиватор, дискова  борона та  сівалка, не є їхнім  майном, так як  він  його  орендує у товариства.

Вважає, що  позивачка не  проживаючи  в даному  будинку  більше  п”яти років,  і після  розділу  будинку  в натурі не  буде  проживати в ньому із своєю  новою сім”єю,  а тому  вважає, що так як він  проживає з дочкою та  буде  проживати з нею  у  виділеній  йому  частині  будинку, то  просив  розділити  будинок  по першому  варіанту експертизи,  виділивши  йому  частину  будинку  із  входом та  частину  приміщення „ літньої кухні,” без приміщень  ванної кімнати  та  кухні.

В судовому засіданні  відповідачка ОСОБА_5 заперечувала  проти  вимог позивачки  в частині  визнання недійсним договору дарування  земельної ділянки,  укладеного між нею та її батьком ОСОБА_4, та  підтвердила  факт не  проживання  матері  в їх будинку  із серпня 2005 року та по березень 2010 року., а  саме до  часу подачі  позову до суду.

В судовому засіданні  встановлено  слідуюче:

Відповідно до  свідоцтва  про шлюб / а.с. 12 /,  сторони зареєстрували шлюб 11.02. 1989 року,  який  було  розірвано рішенням Яготинського  районного суду  від 28.09. 2006 року  / а.с. 46 /. Свідоцтво  про розірвання шлюбу,  позивачкою було отримано в органі Загсу  12.03. 2010 року / а.с. 12 об. /

 Від шлюбу,  сторони  мають  дочку  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1  / а.с. 11/.

Під  час шлюбу,  рішенням загальних зборів колгоспників  колгоспу „ Перше Травня” від 24.02. 1989 року, ОСОБА_4 було виділено земельну  ділянку розміром 0,06 га в АДРЕСА_2, для будівництва житлового  будинку/ а.с. 7 об./ . Дана  земельна  ділянка була виділена  в натурі  / а.с. 8 об. /. Рішенням  виконкому  Засупоївської сільської ради від 9.08. 1989 року ОСОБА_4 надано дозвіл на  будівництво індивідуального житлового будинку по  АДРЕСА_2 / а.с. 8 /.  1.11. 1989 року  на  ім.”я  ОСОБА_4 було  видано свідоцтво на забудову індивідуальної  садиби. / а.с. 14 /.

Рішенням Засупоївської сільської ради  від 28.10. 2004 року, ОСОБА_4 було передано  у власність  по АДРЕСА_2  земельну  ділянку  площею 0,2499 га, яка  призначена для  будівництва та  обслуговування  житлового будинку та  земельна  ділянка площею 0,0418 га по АДРЕСА_2, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства. Державні  акти  на право власності на  вказані  земельні  ділянки на  ім.”я ОСОБА_4, були  видані 29.02. 2008 року. / а.с. 58,59 /.

 10.04. 2002 року було  видано Державний акт на  право  приватної  власності на земельну  ділянку площею 2,23 га на  ім.”я  ОСОБА_3,  яка  знаходиться на території Засупоївської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва / а.с. 85 /.

Під час шлюбу,  сторонами  по  справі  було  придбано вантажний бортовий автомобіль ГАЗ 53-01,  власником  якого в технічному  паспорті  на  автомобіль записаний ОСОБА_4 / а.с. 6. 155 /

Відповідно до  акту прийому  передачі від 1.02. 2000 року,  сторонам  по  справі  в рахунок заборгованості  по  заробітній платі  КСП „ Перше травня” с. Засупоївка було передано трактор ЮМЗ1983 року   випуску, який  був розукомплектований,  вартістю 7 182 грн. / а.с.48. 50 /.

Після завершення будівництва  будинку,  сторонам  по  справі  було  видано свідоцтво про право власності  на житловий  будинок з надвірними  будівлями та спорудами,  видане 20.04. 2010 року Засупоївською сільською радою. Відповідно до  даного свідоцтва, будинок за  АДРЕСА_2 Яготинського  району належить в рівних частинах на  праві спільної приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3/ а.с. 25 /. Із технічного паспорту на  житловий  будинок за АДРЕСА_2 видно, що ОСОБА_4 та  ОСОБА_3  є співвласниками  даного  будинку яким належить  по Ѕ  його  частині. / а.с. 40 /. План житлового  будинку вказано на / а.с. 38 /.

Тому  суд вважає, що вимоги  позивачки в  частині визнання за  нею права  власності на Ѕ  частину житлового будинку  із господарськими  спорудами   по АДРЕСА_2 Яготинського  району є безпідставні, так  як  вона  вже є  власником Ѕ  частини даного  будинку.

Що відноситься  до  вимог  позивачки  в частині визнання  недійсним договору дарування земельної ділянки  розміром 0,0418 га від 29.10. 2010 року,  укладеного  між ОСОБА_4 та ОСОБА_5/,  яка  призначена для ведення особистого селянського господарства та розташована по АДРЕСА_2 Яготинського району Київської області.

Дана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на праві власності, згідно Державного акту на право власності на  земельну  ділянку від 29 лютого 2008 року, серія НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Засупоївської сільської ради №114-16-ІУ від 28.10.2004 року, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833500009.

В силу п.18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"», відповідно до положень статей 81. 116 ЗК України,  окрема земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться мова не про майно набуте подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

За таких обставин, суд вважає, що спірна земельна ділянка площею 0,0418 га яка розташована  по АДРЕСА_2, та призначена для ведення особистого селянського господарства, є  власністю ОСОБА_4, а не спільною сумісною власністю подружжя.

Про аналогічний підхід до вирішення даних питань свідчить і судова практика -(ухвала ВСУ від 21 листопада 2008 доку справа № 6-3481св07.

В пункті 10 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08 також зазначено, що «земельна ділянка, право власності на яку набуто шляхом приватизації, є особистою приватною власністю того із подружжя, кому вона безоплатно передана у власність, та не є спільною сумісною власністю подружжя».

          Шлюб між  ОСОБА_4  та ОСОБА_3 було розірвано 28 вересня 2006 року. / а.с. 46 /  

           Згідно ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення про розірвання  шлюбу, набуло чинності 9 жовтня 2006 року.

В  позові до суду  про розірвання шлюбу, з  яким  ОСОБА_3 звернулась до суду 17 лютого 2006 року до ОСОБА_4 вказала, що «більш ніж півтора роки вони спільно не проживають».

Тобто, на час винесення Засупоївською сільською радою рішення про передачу ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0418 га яка  розташована  по АДРЕСА_2, та призначена для ведення особистого селянського господарства, / а.с. 59 / ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вже припинили шлюбні відносини.

Таким чином, право власності на вказану спірну земельну ділянку ОСОБА_4 набув вже після розірвання шлюбу, а саме 29 лютого 2008 року.

Відповідно до договору  дарування  укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 29 жовтня 2010 року, ОСОБА_4 подарував  земельну ділянку площею 0,0418 га яка розташована  по АДРЕСА_2 Яготинського району,  свої дочці -ОСОБА_5, що підтверджується копією договору дарування,  який  був посвідчений приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу./ а.с. 120 /.

Згідно зі ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому, другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За п. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вказаний договір дарування був укладений з дотриманням вимог закону та зареєстрований у встановленому законом порядку.

Звернувшись до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, позивач послався на ч. З ст. 203 ЦК України.

Але при цьому позивач не врахував, що ст. 203 ЦК України, насамперед встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а конкретні підстави для визнання договорів недійсними визначені ст. ст. 215, 218-235 ЦК України, і такі підстави повинні мати місце саме на час укладення такого договору.

Тому суд  вважає, що визнання договору дарування недійсним лише з мотивів недодержання загальних вимог для чинності право чину, не можна визнати правильним.

Позивачка в порушення ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України в достатньому обсязі не визначилася з характером спірних правовідносин та правовими нормами, що підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Тому  суд вважає, що дані  вимоги  позивачки не знайшли  свого  підтвердження  в судовому засіданні,  а тому  в їх задоволенні  необхідно відмовити.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки і в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину земельної ділянки  площею 0,0418 га по АДРЕСА_2,  яка призначена  для  ведення особистого селянського господарства.  

Відповідно до положень ст.ст.6,22 ЗК України (в редакції 1990 року), Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року за №15 «Про приватизацію земельних ділянок» (чинний на час приватизації спірної земельної ділянки), Порядку передачі ділянок у приватну власність громадян (затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 лютого 1993 року за №10) і ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР (в редакції 1970 року) - земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки нажита подружжям не в шлюбі, а одержана відповідачем як частка із земельного фонду.  

На  думку  суду, не  підлягають до задоволення  і  вимоги  позивачки  в частині виділення у  власність  відповідачу  ОСОБА_4 трактора,  плуга, культиватора,  автомобіля „ Газ 5301, дискової борони та  сівалки, так як  проти  цього  заперечує сам  відповідач ОСОБА_4, мотивуючи тим, що тільки на  автомобіль є технічний  паспорт  який  виписаний на  його  ім”я,  проте  він не  заперечує  проти того, щоб даний  автомобіль було  виділено  позивачці,  так як він на нього він не  претендує. На  даний  автомобіль не претендує  і позивачка. На  решту майна в сторін відсутні  будь  які  докази  про належність їм майна,  яке  просить  позивачка  виділити  відповідачу.

Відповідно до  висновку  судово технічної  експертизи,  яка  проводилась за  ухвалою Яготинського районного суду, експертом було  запропоновано три  варіанти розділу житлового будинку  та господарських  споруд.

При першому  варіанті; одній  стороні  виділяється 57/100 частини  будинку на  суму 140 557 грн що на 16 839 грн. більше  ідеальної долі, а  іншій стороні 43/100 частини будинку на  суму 106 880 грн, що на 16 839 грн. менше ідеальної долі.

При другому  варіанті ; одній  стороні виділяється  47/100 частини будинку на суму 117 189 грн, що на 6 529 грн менше  ідеальної долі,  а  іншій  стороні 53/100  частини на суму 130 248 гн, що на 6 529 грн.  більше і дальньої долі.

При третьому  варіанті; одній  стороні  виділяється  46/100 частини  будинку на  суму 113 853 грн, що на 9 865 грн. менше  ідеальної долі, а  іншій 54/100 частини на суму 133 584 грн, що на 9 865 грн. більше  ідеальної долі.

При всіх  варіантах розділу; стороні  якій  виділяється при  першому  варіанті; 43/100 частини, при другому- 53/100, та  при третьому- 46/100, дані частини будинку  виділяються  із входом, і  в цих  частинах є обладнані  приміщення  кухні,  ванни, туалету.

 Проте,  в приміщенні  літньої кухні /  житлова споруда,  в якій  сторони  проживали  на  протязі  10 років, під  час будівництва будинку / є всі приміщення  для  проживання/  коридор, кухня, 2- кімнати, ванна  кімната / Дана споруда розмірами 6 на 6 метрів, до не  неї підведена  каналізація, водо, електро та газо  постачання. / а.с. 162 /

При першому варіанті розділу  будинку; приміщення  літньої кухні виділяється  обом  сторонам  в рівних  частинах. При  цьому,  стороні  якій  виділяється  частина  будинку  без приміщення кухні та ванної кімнати, в приміщенні літньої кухні  виділяються  саме  такі  приміщення.

При другому  та третьому  варіанті; приміщення  літньої кухні  виділяється  тій  стороні,  якій  виділяється  частина  будинку  із  входом, із  приміщеннями кухні та  ванної кімнати.  

В судовому засіданні  відповідач ОСОБА_4  просив  виділити йому  43/100  частини  будинку, за першим  варіантом висновку  експертизи, мотивуючи тим, що між ним та  позивачкою була  домовленість про  виділ  даних  часток  по  такому  варіанту,  але  в останню  мить  позивачка від цього  відмовилась, що не  заперечувала  в судовому засіданні  і  сама  позивачка..

Частка будинку,  яку  просить  йому  виділити  відповідач ОСОБА_4 на 16 839 грн менше  ідеальної  долі. Від  стягнення  даної суми на  свою  користь  із  позивачки,  він  відмовився.

В свою  чергу,  позивачка  просила  розділити будинку  по другому  варіанті  висновку  експертизи,  та  виділити їй 53/100 частини будинку / без  входу /. Проте  від  сплати  різниці в  ідеальній долі на  користь  відповідача, відмовилась.

 Третій  варіант розділу, сторони не розглядали.

В  позовній заяві до суду  про розірвання шлюбу, поданою  позивачкою 17.02. 2006 року, місце  свого  проживання вона  в казала АДРЕСА_1. / а.с. 157 /  .

В  позові до суду  про  розділ будинку  в натурі,  поданий  нею  в березні 2010 року,  місце свого  проживання  позивачка  вказала АДРЕСА_3 / а.с. 3-5 /

Враховуючи, що  позивачка не  проживала  в даному  будинку  із серпня 2005 року та  по березень 2010 року / до  часу  подачі  позову до суду /, місце  проживання  якої є м.Київ, що  відповідач ОСОБА_4 в  даному  будинку  постійно  проживає із дочкою, що він  відмовляється  від  стягнення з позивачки на  його  користь  різниці  в  ідеальній долі,  то суд вважає, що відповідачу ОСОБА_4 необхідно  виділити  частину  будинку площею 46/100  частини із входом та  частиною приміщення  літньої кухні /без приміщень кухні та  ванної кімнати /.

Рішенням Засупоївської сільської ради від 11.01. 2011 року, дозволено переобладнання житлового  будинку за АДРЕСА_2,  із одноквартирного в дво- квартирний.

Відповідно до  ст.. 88 ЦПК України, стороні, на  к користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони понесені нею і документально підтверджені судові  витрати. Якщо  позов задоволено частково, судові  витрати присуджуються  позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних  вимог,  а  відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних  вимог,  у задоволенні яких позивачеві  відмовлено.

При  подачі  позовної заяви,  позивачкою було  сплачено на  користь  держави 317 грн. державного  мита  та 120 грн.  витрат на інформаційно технічне забезпечення судового  процесу.  Позивачці  виділено майна  на суму  140 557 грн, 1% від  якої  складає 1405 грн. Сторонами не було надано до суду  документальних доказів  про  суму коштів  сплачених  ними, за  проведення  експертизи.

 Тому,  із  відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки підлягають до стягнення  кошти  витрачені  нею  при  подачі позовної заяви,  а саме  437 грн / 317+ 120 /

Разом з тим, з  позивачки  підлягає до стягнення  на  користь держави  державне  мито, а  саме  різниця  між  сплаченою сумою, та  відсотком  від виділеного їй майна, що  буде  складати 1088 грн / 1405-317 /.

Керуючись

ст..  ст.. 10, 60,  209, 212-215 ЦПК України,  ст..  ст.. 60, 70 СК України,  ст.. 364 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  про  визнання  права  власності на Ѕ частину житлового  будинку  із господарськими  спорудами,  про  виділ  часток  будинку  в натурі,  про  виділення відповідачу рухомого  майна,  про  визнання права  власності на Ѕ  частини земельних ділянок  та   про  визнання договору  дарування  земельної ділянки недійсним, задоволити  частково.

Визнати право  власності за ОСОБА_4  на окрему  ізольовану квартиру  за АДРЕСА_2 в  будинку за АДРЕСА_2 Яготинського  району Київської області,  яка  складається  із слідуючих приміщень;

Приміщення  веранди № 1-1,  площею 11 кв.м., вартістю  17  125 грн,

Приміщення   ванної кімнати № 1-2,  площею 1,80 кв.м.,  вартістю 2 802 грн,

Вбиральні 1-3,  площею 0,70 кв.м.,   вартістю 1 090 грн,

Житлову кімнату № 1-4,  площею 10 кв.м.,  вартістю 15 568 грн,

Комору № 1-5,  площею 0,80 кв.м.,  вартістю 1246 грн,

Коридор № 1-8,  площею 4,30 кв.м.,  вартістю 6 695 грн

Кухню № 1-10,  площею 8,50 кв.м.,   вартістю 13 233 грн,

Ганок, вартістю 213 грн.

Всього, дана сторона  користується  жилою  площею розміром  37,1 кв.м. на суму  57 972 грн.

 З господарських  споруд;

Приміщення  сараю „ „ вартістю 928 грн, приміщення  гаража „ Б” вартістю 20 181 грн, приміщення  гаража „ В” вартістю  3 284 грн,  

частину  приміщення  літньої кухні з прибудовою площею 21,84 кв.м. вартістю 21 793 грн / приміщення розмірами 2,1х3,3 площею 6,93 кв.м., 1,7х 3.3 площею 5,61 кв.м., 66/100 частини від  площі приміщення розмірами  /1,7х 4,7 /  площею 21.84 кв.м. Огорожу- 20,89  погонних метри вартістю 604  грн, ворота  з хвірткою вартістю 2 118 грн.

      Всього,  по господарських  спорудах на суму  48 908 грн..

Загальна   вартість виділеної  частини будинку з господарськими  спорудами складає 106 880 грн, що  складає 43/100  частини по  площі, що на 16 839 грн. менше ідеальної долі.

Визнати  за  ОСОБА_3 право  власності на  окрему  ізольовану  квартиру за АДРЕСА_4  будинку  за АДРЕСА_2 Яготинського  району Київської області,  яка  складається  із слідуючих приміщень;

Житлову  кімнату 1-6,  площею 10,8 кв.м.,  вартістю 16 814 грн,

Житлову кімнату 1-7,  площею 22,8 кв.м.,  вартістю 35 496 грн,

Коридор 1-8,  площею 1,70 кв.м., вартістю 2 646 грн,

Житлову  кімнату 1-9, площею 10,8 кв.м.,  вартістю 16 814грн,

Всього  дана  сторона  користується жилою  площею розміром  46,1 кв.м., на суму 71 770 грн.

З господарських споруд:

Частину  літньої кухні з  прибудовою,  площею 21.56 кв.м.,  вартістю 21 512 грн / приміщення розмірами 1,7х1,3 площею 1,91 кв.м., 4,0х 2,5 площею 10,0 кв.м., 34/100 частини від  площі приміщення розміром 1,7х 4,7 площею 2,72 кв.м. /. Сарай „Д” вартістю  41 551 грн, погріб під  сараєм „Д” –вартістю 4 318 грн, вбиральня  вартістю 1125 грн,, огорожу  7,86  погонних метрів вартістю 281 грн.

Всього  по господарських спорудах на суму 68 787 грн.

Загальна  вартість виділеної частини будинку та господарських  споруд складає 140 557 грн., що  складає 57/ 100  частини по  площі, що 16 839 грн. більше   ідеальної долі.

    Зобов”язати ОСОБА_4 до  1 травня  2011 року  виконати слідуючі роботи, по переобладнанню  своєї  частини  будинку  в окрему  ізольовану  квартиру:

-   влаштувати перегородку  в  коридорі 8,

-   влаштувати дверний отвір з  коридору 8 в  кімнату 9

-   закласти  існуючий дверний отвір з  коридору 8  в кімнату 9

Зобов”язати ОСОБА_3 до 1  травня 2001 року,  виконати  слідуючі роботи,  по переобладнанню своєї  частини будинку  в окрему ізольовану  квартиру;

-   влаштувати дверний отвір у  зовнішній стіні кімнати 7 для  входу в  будинок;

-   влаштувати  східці для  входу з зовні в  будинок;

-   обладнати приміщення  кухні,  в кімнаті 6;

-    встановити прилади індивідуального опалення;

Визнати за ОСОБА_3 право  власності на земельну  ділянку площею 1249,5 метри по АДРЕСА_2 Яготинського району Київської області.

Визнати за  ОСОБА_4 право  власності на  земельну  ділянку  площею 1249,5 метри,  по АДРЕСА_2 Яготинського району Київської області.

Лінія  розділу пройде таким  чином;

-   від точки А,  яка розташована на межі по АДРЕСА_2 на  відстані 20,89 м від правої межі по лінії розділу будинку у  точку Б, розташовану на відстані 7,2 м від тильного  фасаду будинку;

-   від точки Б паралельно фасаду будинку у точку В,  яка знаходиться  на  відстані 1 м від лівого фасаду гаража Б;

-    від  точки В паралельно лівому  фасаду гаража Б у точку Г, що  виступає за  тильний фасад гаража Б на 1 м;

-    від  точки Г на  відстані 1 м від гаража Б  вправо паралельно до його тильного фасаду у  точку Д;

-    від  точки Д паралельно правому  фасаду на  відстані 1,0 м від гаража Б  у точку Е;

-    від  точки Е у точку Ж,  яка знаходиться на  відстані 1,0 м від  крайньої лівої точки головного  фасаду прибудови г до літньої кухні;

-   від точки Ж паралельно головному  фасаду прибудови г  у точку З,  в точці перетину з лінією розділу літньої кухні Г з прибудовою г;

-    від точки З по лінії розділу літньої кухні Г з прибудовою г у точку К,  яка знаходиться на відстані 1,0 м від тильного  фасаду літньої кухні Г;

-   від точки К у  точку Л паралельно тильному фасаду літньої кухні Г та тильному фасаду сараю Д та на  відстані від них 1,0м;

-    від точки Л перпендикулярно до правої межі на  відстані 2,0м  у точку М;

-    від точки М паралельно правій межі земельної ділянки на  відстань 4,0 м у точку Н;

-    від точки Н перпендикулярно правій межі на відстань 3,0 м у точку О;

-   від точки О паралельно правій межі у точку П, яка знаходиться на  відстані 0,7 м від сараю Д;

-    від точки П поміж сараями Д та Е паралельно їх сторонам у точку Р,  яка знаходиться на  відстані 0,7 м від  сараю Д та  виступає на 1,0 м від сараю. Е;

-    від точки Р на відстань 2,0 м паралельно стороні сараю Е у  точку С;

-    від  точки С у  точку Т,  яка знаходиться на лівій межі земельної  ділянки на відстані  26,18 м від межі земельної  ділянки по АДРЕСА_2.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на  будинок за АДРЕСА_2 Яготинського району Київської області.

В  частині позовних  вимог ОСОБА_3 ; про  визнання за  нею права власності на Ѕ  частину житлового будинку  та господарських споруд, про   виділення у власність відповідачу ОСОБА_4 рухомого майна,  про  визнання права  власності на Ѕ  частину  земельної ділянки  площею 0, 0418 га та  визнання  договору  дарування  земельної ділянки укладеного  між ОСОБА_4  та ОСОБА_5, відмовити.

Стягнути  із ОСОБА_4 на  користь ОСОБА_3 317 грн. державного  мита  та 120  грн.  витрати на інформаційне  технічне забезпечення  судового процесу,  а  всього 437 /  чотириста  тридцять сім / гривен..

Стягнути із ОСОБА_3 на  користь  держави 1088 грн. / одну тисячу вісімдесят вісім /  державного  мита.

Рішення  може  бути  оскаржено до апеляційного суду Київської області протягом  10 днів з  дня  його  проголошення, а  особами  які не були  п присутні  на проголошенні  рішення, на  протязі  цього  часу  починаючи, з  часу отримання  її копії.

Суддя                                                                                                        Карпович В.Д.