Справа №  1- 184/10

ВИРОК

  іменем України.

 13 січня 2011 року                                                                Яготинський районний  суд

 Київської області, в складі;

 Головуючого судді Карпович В.Д.

 При секретарі Ковряк О.О.

 З  участю представника  потерпілої - адвоката ОСОБА_1

 Захисника  ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині, справу про  обвинувачення;

 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  українки, громадянки України,  уродженки та жителя  АДРЕСА_1 Яготинського району Київської області, пенсіонера  за  віком,  із початковою освітою, не  судимої,-

в  злочині  передбаченого  ст. 356 КК України, -

Встановив:

В судовому  засіданні  встановлено слідуюче:

В 1984-1985 роках, житель  АДРЕСА_1 Яготинського району ОСОБА_4, без  відповідного дозволу, з метою  проведення водопостачання до  свого  будинку за АДРЕСА_1,  від  центральної лінії водопостачання  села  проклав  труби через земельну  ділянку  ОСОБА_5, /який є братом дружини ОСОБА_5 /, до  свого  будинку. Оглядовий  колодязь /  колонку / було  змонтовано на  подвір”ї ОСОБА_4, до якої підключившись провів  водопостачання  до  свого / сусідського будинку за АДРЕСА_2 / ОСОБА_5. Із  даного часу, сім”ї ОСОБА_4  та  ОСОБА_5 користувалися  водопостачанням.

Спору  по питанню користування  водою  між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не  існувало. Після  смерті  обох  чоловіків ОСОБА_4 / в 1991 році / а ОСОБА_5 / пізніше /, водопостачанням  продовжували  користуватися  їх дружини ОСОБА_5 /  потерпіла / та ОСОБА_3/  підсудна /.

В 2000 році, даний  водопровід було  прийнято на  баланс  Панфильської сільської ради, і ОСОБА_3 та ОСОБА_5 отримавши особові рахунки користуючись  водопостачанням, стали  сплачувати  кошти за  користування  водою.

Пізніше, між ними  стали  виникати  сварки які  пізніше переросли  в неприязні  відносини. ОСОБА_3 вимагала  від ОСОБА_5 щоб та перенесла  межовий знак між їх  земельними  ділянками  на  два метри  в бік  земельної ділянки ОСОБА_5.. На місце  неодноразово  виїздила  комісія  сільської ради,  проводячи нові  заміри, та  виставила  межові знаки. Порушень  правил землекористування  з боку  ОСОБА_5,  встановлено  не  було.

Будучи в неприязних  відносинах, з метою  помсти та прагнення  примусити ОСОБА_5 перенести межові знаки, таким  чином збільшивши  площу земельної ділянки ОСОБА_3, остання 7.08. 2010 року  шляхом перекриття крану в оглядовому  колодязі / колонці /, відключила  водопостачання від  свого будинку до будинку ОСОБА_5,  чим  заподіяла останній значну шкоду.

В судовому засіданні  підсудна ОСОБА_3 свою вину не  визнала, та  дала  такі  покази.

Приблизно в 1985 році, її  чоловік ОСОБА_4 з  метою  проведення  водопостачання до їх будинку, проклав  труби  від  центрального  водопостачання до їх  будинку. Труби  були  прокладенні частково  по земельній ділянці ОСОБА_5. До їх труби в оглядовому  колодязі який знаходився  у них на  подвір”ї, підключився ОСОБА_5, / дружина  якого є сестрою її  чоловіка / який  і користувався постачанням  води. Їх  чоловіки  померли  і вони  продовжували  користуватися  водою. На  протязі  близько 17 років  між ними  виникають сварки  по  поводу  межі  між їх  земельними  ділянками. Вважає що ОСОБА_5  незаконно  користується її земельною ділянкою. Так  як  між ними  виникли неприязні  відносини, то  вона  і  відключила  водопостачання  від свого будинку до будинку ОСОБА_5, вважаючи  водопровід  своєю  власністю. Водопостачання  відключила  шляхом відрізання труби  яка йшла до  будинку  ОСОБА_5.

Не дивлячись на невизнання  вини підсудною ОСОБА_3, її вина  в судовому засіданні підтверджується слідуючими доказами:

Показами представника  потерпілої ОСОБА_1  в  тій  частині, що після  відключення  підсудною ОСОБА_3.від  водопостачання будинок  потерпілої ОСОБА_5, він звертався до ОСОБА_3 з  проханням  підключення до  водопостачання  будинок  престарілої ОСОБА_5, яка  проживає  в будинку  одна та  позбавлена  можливості  користуватися  водою. Він  пропонував ОСОБА_3  кошти за підключення  водопостачання,  але остання на  його прохання  не реагує, та  вимагає від ОСОБА_5 перенести  межу їх земельних  ділянок  на два метри  в бік  земельної ділянки ОСОБА_5, на що остання  не  погоджується.

Показами свідка ОСОБА_6 / сільського голови  с . Панфили /,  із показів  якого  видно  слідуюче:

Приблизно  в 1984- 1985 роках, житель  АДРЕСА_1 ОСОБА_4 підключившись до  централізованої ліній  водопостачання провів воду до  свого  будинку через  земельну  ділянку ОСОБА_5, будинок  якого знаходиться  по сусідству  із  будинком ОСОБА_4. Оглядовий  колодязь / колонка / знаходиться  на  подвір”ї  будинку ОСОБА_4, від  якого  були  прокладені  труби для  підведення  води до  будинку ОСОБА_5. Протягом тривалого  часу,  сім”ї ОСОБА_4  та ОСОБА_5 користувалися  даним  водопостачанням. При житті чоловіків підсудної та  потерплої, ОСОБА_4  побудував  на  своїй  земельній ділянці приміщення  сараю, який на 40  см виходить на  земельну  ділянку ОСОБА_5. Після  смерті чоловіків підсудної та  потерпілої, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5  почалися  сварки, так як ОСОБА_4 вимагала  від ОСОБА_5 перенести  межі  земельної ділянки  та  виставити  межу  на два  метри в  бік  земельної ділянки ОСОБА_5. Дані  вимоги  мотивувала тим, що їй  необхідна  земельна  ділянка для  проведення  періодичного  ремонту її   сараю,  який знаходиться  частково на  земельній  ділянці ОСОБА_5. Сварки  по  цьому  питанню між ними тривають  вже  понад 17 років. Він неодноразово  разом  із землеміром  сільської ради виходили на  місце, заміряли їх земельні  ділянки,  виставляли  межові знаки,  але ОСОБА_4  з даними  замірами не  погоджується.

Із 2000 року даний  водогін  Панфильською дослідною  станцією було передано на  баланс  сільської ради. За  користування  водопостачанням ОСОБА_5 та ОСОБА_4  платять  кошти в сільську раду. Заборгованості за користування централізованим  водопостачанням  у них немає..

7  серпня  2010 року, ОСОБА_3 відключила  від  водопостачання  будинок ОСОБА_5, без  дозволу  та відому  сільської ради. ОСОБА_7 є престарілою особою віком 85 років,  проживає  в будинку одна., за  нею доглядає  працівник  соціальної  служби, яка  із за відсутності  води  відмовляється  від догляду за  престарілою ОСОБА_5  На відстані близько  кілометра, від їх  будинків  іншого  колодязя немає. Воду до ОСОБА_5 носить її дочка  за два  кілометри. На  його  прохання  про  підключення  водопостачання до  будинку ОСОБА_5, підсудна ОСОБА_3 не  реагує. Будинки ОСОБА_3  та ОСОБА_5  знаходяться  в кінці  села, тому  самий  ближній  колодязь  від будинку ОСОБА_5 знаходиться на  відстані  близько  одного  кілометра.

В свою чергу, ОСОБА_5 обіцяє в разі не  підключення її будинку до  водопостачання, відрізати  будинок ОСОБА_3  від  газо та  електропостачання, так як проводи  електропостачання та  труби газопостачання до ОСОБА_3,  проходять  через двір ОСОБА_5.

Із  показів свідка ОСОБА_8 / зятя  підсудної ОСОБА_3/  видно, що  він  проживає  в будинку матері його дружини ОСОБА_3. По АДРЕСА_1.

 По  сусідству  з їх будинком  проживає ОСОБА_5. На  протязі тривалого  часу,  між ОСОБА_3 та  ОСОБА_5 виникають сварки  по  поводу  межі  між їх  земельними  ділянками.. На  їх подвір”ї знаходиться  оглядовий  колодязь /  колонка /, від  якого було підключене  водопостачання до будинку ОСОБА_5. В серпні 2010 року, на  прохання ОСОБА_3 він  проводив  заміну  труб в оглядовому  колодязі,  а тому  відключив  від  водопостачання  будинок  ОСОБА_5. Після  заміни труб, на  прохання ОСОБА_3 водопостачання до  будинку ОСОБА_5,  не  підключив.

Із  акту комісії працівників  сільської ради  від 11.10. 2010 року  видно, що  по  АДРЕСА_2  проживає  престаріла ОСОБА_5,  будинок  якої відключений  від  водопостачання. Комісія  встановила,  що водопровід проведено покійним  чоловіком ОСОБА_3 по земельній ділянці ОСОБА_5 за  умови, що ОСОБА_3  дасть дозвіл на  підключення води із  своєї  колонки до  двору ОСОБА_5, що  і було зроблено.  ОСОБА_5,  користувалася водопостачанням до свого будинку  близько 10 років.  ОСОБА_3 відкопала та  відключила водопровід на своїй земельній  ділянці і  підключилась до  водопроводу на межі ОСОБА_9  ОСОБА_3 відключила  воду без дозволу  Панфильської  сільської ради.

Із заяви ОСОБА_10 Панфильському  сільському  голові яка  міститься  у  відмовному матеріалі видно, що вона  від соціальної  служби обслуговує  престарілу ОСОБА_5 В зв”язку з відключенням  від  водопостачання  будинок ОСОБА_11,  вона  не  може  із за  відсутності  води  обслуговувати  престарілу ОСОБА_5

Із заяви потерпілої ОСОБА_5 начальнику Яготинського РВ ГУ  від 12. 10. 2010 року  видно, що ОСОБА_10  відключила  від  водопостачання її будинок, та  в замін  вимагає від неї, щоб  вона  перенесла  межові знаки між  їх  земельними ділянками на  два  метри, в бік її  земельної ділянки.

Із  акту  приймання- передачі об”єктів соціальної  сфери у комунальну  власність від 20.11. 2000 року  видно, що Панфильська  дослідна  станція  передала а ПАнфильська сільська рада  прийняла на баланс   водопостачання / насосні  станції,  артезіанські  скважини та  водонапірні  башти / а.с. 27,28 / . Для  передачі об”єктів соціальної  сфери згідно  указу  Президента  та  розпорядження УААН на  баланс сільської ради,  була  створена  комісія / а.с. 29 /.

 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає  по АДРЕСА_2, та  користується  земельною ділянкою  із дня  народження. Заборгованості по  водопостачанню не  має / а.с. 37.38 /.

Із довідки Панфильської сільської ради  видно, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебувають на обліку в  сільській  раді по  сплаті за централізоване водопостачання  з 2000 року. Особові  рахунки по  сплаті за  воду  у ОСОБА_5 за № НОМЕР_1,  у ОСОБА_3 за №НОМЕР_2. Станом на 1.12. 2010 року, місячна плата за  користування  центральним  водопостачання становить по господарству  ОСОБА_5 – 2 грн, по  господарству ОСОБА_3-3,75 грн. Заборгованості  по  сплаті за  водопостачання у  обох немає. / а.с. 40 /.

При   виїзді  на місце  складом  суду та  учасниками  судового засідання в  присутності  підсудної,  потерпілої та сільського голови  ОСОБА_6, було  оглянуто  оглядовий  колодязь який  розташований  на  подвір”ї господарства ОСОБА_3, в якому знаходяться  вентилі для  перекриття водопостачання до будинку  ОСОБА_5, та  встановлена   в ньому  відсутність водопровідної труби  яка  веде до господарства  ОСОБА_5

Постановою Яготинського РВ ГУ  від 14.10. 2010 року, було  відмовлено в  порушенні кримінальної  справи у відношенні  ОСОБА_3 за  ст.. 356 КК України, за  відсутності  в її діях складу злочину.

Із даної постанови  видно  слідуюче:

В ході  проведення перевірки встановлено, що  в АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_3,  по сусідству  з  якою  в будинку за АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. По сусідству  вони  проживають близько 35 років. Як  видно з довідок виданих Панфильською сільською радою, державні акти на  землю по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у ОСОБА_3  та ОСОБА_5   відсутні. Відповідно до  акту обміру земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, межові знаки встановлено  в  кількості 8-ми  штук вірно, та передано на  користування ОСОБА_3 та  ОСОБА_5. Як видно  із акту обстеження житлових  умов за  заявою ОСОБА_5 від 12.08. 2010 року,  водопровід проведено покійним  чоловіком ОСОБА_3 по земельній  ділянці ОСОБА_5  без дозволу  останньої за  умови, що  вона дає згоду на  підключення  водопостачання із  своєї  колонки до її будинку, що було і зроблено. ОСОБА_5 користувалась водопостачанням  близько 10 років,  а саме до 7.08. 2010 року. Боргів  по  сплаті за  користування  водою ОСОБА_5 не  має. 7.08. 2010 року, ОСОБА_3  перекрила  водопостачання до будинку  ОСОБА_5, та  відмовляється його  відновити. Будь  яких домовленостей про проведення  водогону по  території ОСОБА_5 покійним  чоловіком ОСОБА_3 не  має. Встановити  суть  усних домовленостей які  існували під  час проведення водогону, не представляється  можливим, так як  чоловіки  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на  даний  час  померли. ОСОБА_3  проводить водопостачання до свого  будинку в обхід двору ОСОБА_5,  через двір Заїки.

В діях ОСОБА_3  вбачають  склад злочину  передбачений ст.. 356 КК України, але так як  справи  даної  категорії відповідно до  вимог ст.. 27 КПК України  порушуються  тільки судом і не  інакше  як за  скаргою   потерпілої яка і підтримує  обвинувачення, то  в порушенні справи за  ст.. 356 КК України  у відношенні ОСОБА_3, було  відмовлено.

Таким  чином,  з  врахуванням  всіх доказів добутих та досліджених  в судовому засіданні суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_3 за  ст.. 356 КК України, кваліфіковано  вірно, так  як  вона  вчинила  самоправство, тобто, самовільне, всупереч установленому законом порядку,  вчинення будь яких дій, правомірність яких оспорюється окремим  громадянином або  підприємством,  установою  чи організацією,  якщо такими діями була  заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи  громадським інтересам або  інтересам власника.

З об”єктивної сторони для  наявності даного злочину необхідно встановити сукупність трьох ознак :

 а /- самовільне вчинення будь  яких дій,/ ОСОБА_3  відключила  від  водопостачання  будинок  ОСОБА_5,  без  відому  сільської ради, на балансі  якої  перебуває дане  водопостачання. /

 б/- оспорювання правомірності цих дій іншими громадянами або юридичною особою, / дані  дії оспорюються  власником  будинку за АДРЕСА_1 ОСОБА_5,  яка є користувачем  водопостачання, за  яке  вона   сплачує  кошти сільській  раді. /

в/- заподіяння такими  діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або  інтересам власника.

Поняття значної  шкоди, є оціночним і  вирішується в  кожному  конкретному  випадку виходячи з  фактичних обставин справи.

ОСОБА_5 маючи  похилий  вік / ІНФОРМАЦІЯ_2 / є самотня  людина, в  будинку проживає одна, за  нею  доглядає працівник  соціальної  служби, та  яка  із за  відсутності  води позбавлена  можливості  доглядати  за  престарілою  людиною.

Тому  суд вважає, що своїми незаконними  діями ОСОБА_3 заподіяла потерпілій ОСОБА_5 значну  шкоду.

Суб”єктивна сторона  даного  злочину, характеризується умисною виною. Винний  усвідомлює, що  самовільно, всупереч установленому  законом порядку вчиняє дії, передбачає, що  його дії можуть завдати значної шкоди інтересам громадянина і  бажає або свідомо допускає настання  такої  шкоди.

 Мотиви вчинення самоправних дій в  даному  випадку, - помста, та  прагнення примусити потерпілу  ОСОБА_5 вчинити певні  дії, в даному  випадку перенести  межові знаки з метою збільшення площі земельної ділянки  підсудної.

Призначаючи  покарання  підсудній ОСОБА_3, суд  враховує тяжкість  скоєного злочину  та особу  підсудної,  яка не  судима, є пенсіонером за віком, позитивно характеризується  за  місцем  проживання та вважає, що  міру  покарання  у  відношенні  неї необхідно обрати у  вигляді  штрафу на  користь  держави.

В скарзі до  суду потерпіла  просила  стягнути із  підсудної на її  користь 5 000 грн.  моральної  шкоди. В судовому засіданні її представник  підтримав  вимоги  потерпілої  в  цій  частині.

Підсудна  вимоги  в цій  частині  не  визнала.

Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного суду України „ Про  судову  практику в  справах про  відшкодування  моральної  шкоди”,

п.5- суд має з”ясувати, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних  страждань, за  яких обставин та  якими  діями / бездіяльністю / вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних страждань зазнав  потерпілий, та  в якій грошовій  сумі від оцінює пов”язані з ними втрати та з чого при  цьому  виходить, а  також інші обставини які  мають значення для   вирішення даного спору.

п.8- особа звільняться від відповідальності по  відшкодуванню моральної шкоди,  якщо доведе, що  вона  заподіяна не з її вини.

 п.9- розмір відшкодування  моральної шкоди, суд  визначає в  межах заявлених вимог залежно  від характеру та обсягу заподіяних позивачеві  моральних страждань, з  урахуванням  в кожному  конкретному  випадку ступеня  вини відповідача та  інших  обставин.

Враховуючи престарілий  вік  потерпілої, що  вона є  самотньою  особою за  якою доглядає  стороння особа, що  потерпіла  позбавлена можливості   користуватися  водопостачанням до  свого  будинку із  серпня 2010 року, що  підсудна   в свою  чергу є також особою пенсійного  віку, то  суд вважає, що розмір  моральної  шкоди необхідно   встановити в розмірі 2 тисяч гривен.

                          Керуючись  ст..  ст.. 323, 324 КПК України,  суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3,  визнати  винною  в скоєнні  злочину  передбаченого  ст.. 356 КК України, та  призначити їй  покарання  за даною  статтею у вигляді штрафу на  користь  держави,  в розмірі 510 / п”ятсот десять / гривен.

Стягнути  із ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_5 моральну шкоду,  в розмірі 2 000 / дві тисячі  / гривен.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного  суду Київської області,  протягом 15 днів  з моменту його проголошення.

Суддя                                                                               Карпович В.Д.