Справа № 890/11                                                                                       Головуючий в 1 інстанції:

                                                                                                                  Бескровний Я.В.

Доповідач – Іванова І.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 січня 2011р.         Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

                                                      головуючого – Іванової І.П.

                                                      суддів: Фарятьєва С.О. Украінцевої Л.Д.,

при секретарі  – Міщенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення  Лутугинського районного суду Луганської області від 24 листопада 2010 року

за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

            Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 24.11.2010р. позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача у якості матеріальної шкоди 1500 грн. та судові витрати 171 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позивних вимог ОСОБА_3 за необґрунтованістю. Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не з’ясував всіх обставин справи.

      Заперечення на апеляційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надано.

            Судом першої  інстанції встановлено наступне. 01.09.2010 року собака відповідачки забігла на територію будинку 49 по вул. Кірова м. Лутугине, де мешкає позивачка, і передушила 65 каченят.

    Заслухавши доповідача, вислухавши  відповідачку, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що    підлягає  частковому задоволенню.

            Задовольняючи  вимоги ОСОБА_3, суд  першої  інстанції  виходив  з того, що відповідачка не додержувалась  правил тримання  собак,  у зв’язку   з чим її собака  забігла  на подвір’я  позивачки та  передушила каченят, чим позивачці  було завдано  матеріальної шкоди.  

             Такого  висновку  суд  дійшов  обґрунтовано.  

             Відповідно до ст.2. Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених, Міністерством житлово-комунального господарства  УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством охорони здоров’я  УРСР 17.06.80р. (далі Правила), які діють  і на цей час,  підприємства, установи, організації і громадяни - власники собак, котів і хижих тварин зобов'язані суворо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил їх тримання при умові обов'язкового забезпечення безпеки людей.  

  Ст.3 Правил  передбачено, що дозволяється тримати:

в) собак у населених пунктах - у вільному вигулі на ізольованій, добре обгородженій території (в ізольованому приміщенні), на прив'язі або без неї;

        Згідно ст.7 Правил власникам собак і котів дозволяється:

а) виводити собак з жилих та ізольованих приміщень, а також ізольованих територій в загальні двори або на вулицю (з обов'язковим забезпеченням безпеки людей) тільки на короткому повідку і в наморднику, крім собак дрібних порід, на яких у реєстраційних посвідченнях зроблено відповідну відмітку;

в) вигулювати собак на пустирях, задніх дворах і в інших місцях, спеціально відведених для цієї мети житлово-комунальними організаціями або виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів.

На підставі  протоколу від 02.09.2010р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної  відповідальності за ч.1ст.154 КУпАП за порушення 01.09.2010р. правил  тримання  собак.

Довід  апелянта, що притягнення  її до адміністративної  відповідальності за ч.1 а не за ч.2 ст.154 КУпАП  звільняє  її від  матеріальної  відповідальності,  не заслуговує  на  увагу.

Адміністративною постановою  було встановлено, що відповідачка порушила правила тримання  собак. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який є рідним  братом відповідачки, пояснили, що вранці 1.09.2010р. собака ОСОБА_2 забігла на територію двору позивачки, вони  знайшли там   65 мертвих каченят.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім  випадків,  встановлених ст.61  цього Кодексу.

У зв’язку  з  цим,  довід апелянта, що не  встановлена  причина гибелі каченят є необґрунтованим,  оскільки  відповідачка не надала доказів, які б  спростовували обставини, вказані  позивачкою,  при тому, що  брат ОСОБА_2, ОСОБА_5 збирав  всіх мертвих  каченят та відносив  до дому.

Правильно встановивши,  що недотримання  відповідачкою  правил тримання собак,  призвело  до  матеріальних  збитків позивачки,  суд  першої  інстанції  невірно  визначив  суму шкоди. З матеріалів справи  вбачається, що загинули не  всі 75 каченят, а  тільки 65. Якщо одне  каченя  коштує 20 гривень, то 65 – 1300 гривень. Вказана  сума  і  підлягає стягненню з ОСОБА_2

  На підставі п.1ч.1ст.309 ЦПК України  рішення суду підлягає зміні.

Керуючись п.3ч.1ст.307, п.1ч.1ст.309, ч.2ст.314, ст.316 ЦПК України, судова колегія, -

                                           вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

            Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 24 листопада 2010 року змінити.

            Зменшити суму стягнення з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_3 до 1300 (одної тисячі трьохсот) гривень.

            В іншій  частини  рішення  залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних  і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                  Судді: