Судове рішення #13162620

Справа № 22ц-157/2011р.                                                Головуючий в 1 інстанції: Масенко Д.Є.

Категорія -                                                                         Доповідач – Коротенко Є.В.

   

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 січня 2011 року          

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

          головуючого: судді Коротенка Є.В.

          суддів: Гаврилюка В.К., Околот Г.М.

          при секретарі – Давиденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську цивільну справу за апеляційними скаргами Державного казначейства України та заступника прокурора Луганської області на рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Управляння Служби безпеки України в Луганській області, Луганського прикордонного загону про відшкодування моральної шкоди,-    

    В С Т А Н О В И Л А:

    В червні 2007 року позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з Державного бюджету України на їх користь на відшкодування завданої незаконними діями Управляння Служби безпеки України в Луганській області та Луганського прикордонного загону моральної шкоди по 40000 грн. кожному.

Рішенням Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Управляння Служби безпеки України в Луганській області, Луганського прикордонного загону були задоволені частково.

Суд стягнув з з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди по 15000 грн. кожному.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне казначейство України та заступник прокурора Луганської області звернулись із апеляційною скаргою на нього, вважають його незаконним, необгрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів  судової палати  вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ст. 213 ЦПК України  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким  суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив  справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються  як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Суд приймаючи до уваги положення ст.1176 Цивільного кодексу України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” та обставини справи, дійшов правильного висновку про наявність спричинення моральної шкоди позивачам внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту.

Такі висновки суду у повній мірі підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апелянтів щодо незаконності зазначеного судового рішення є необгрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними доказами.

При цьому судова колегія суддів приймає до уваги положення ч.1 ст.4 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”, відповідно до якого відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону (у тому числі – у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення), провадиться за рахунок коштів державного бюджету . Тобто при цьому законодавець не акцентує увагу саме на тому, незаконними діями якого саме з зазначених у Законі органів (органу дізнання, досудового слідства, прокуратури чи суду) завдана шкода громадянину, оскільки така шкода відшкодовується виключно за рахунок коштів державного бюджету.

Тим більше, що роз’яснення питання щодо органу, з вини якого завдана шкода позивачам, міститься у ухвалі від 10.08.2010 року Ленінського районного суду м.Луганська про роз’яснення судового рішення, яка ніким не оскаржена і є чинною (том 2, а.с.145-146).

Однак, правильно встановивши обставини справи та давши їм правильну оцінку,  суд першої інстанції не врахував вимоги об’єктивності, розумності й справедливості та обставини справи щодо визначення розміру моральної шкоди, а тому колегія суддів вважає за необхідне ухвалене у справі судове рішення змінити та розмір на відшкодування моральної шкоди визначити у 5000 грн. кожному з позивачів.  

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне а пеляційні скарги Державного казначейства України та заступника прокурора Луганської області на рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року задовольнити частково, рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року змінити, зменшивши розмір сум, стягнутих з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди до 5000 грн. кожному.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

            Апеляційні скарги Державного казначейства України та заступника прокурора Луганської області на рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного казначейства України, Управляння Служби безпеки України в Луганській області, Луганського прикордонного загону про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року  змінити, зменшивши розмір сум, стягнутих з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди до 5000 грн. кожному.

В іншій частині рішення Ленінського районного  суду м.Луганська від 15 липня 2010 року  залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту його оголошення, однак його може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції:  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

  Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація