ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.09.06р. | Справа № 25/210-06 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове товариство", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровськ Авто", м. Дніпропетровськ
про визнання правочину недійсним
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
Від позивача: Ткаченко Л.М. дов. б/н від 01.08.2006р.
Від відповідача:Корнєєнкова М.Й., довіреність №9 від 03.01.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд визнати недійсним договір про надання послуг, датований лютим 2006р., укладений між сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладено зі сторони позивача не уповноваженою особою, а саме директором Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове товариство», яким було сфальсифіковано у договорі підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове товариство» та посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідач надав відзив на позов де зазначив, що спірний договір укладено на виконання договору про співробітництво від 16.02.2006р., який укладено між сторонами, а з моменту укладення спірного договору відбувалося його виконання обома сторонами, тому договір відповідає ст. 203 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006р. між ТОВ «Українське фінансове товариство» (замовник) в особі директора Федотова В.В. та ВАТ „Дніпропетровськ-Авто” (виконавець) в особі генерального директора Волошенюк Л.В. був укладений договір про надання послуг, згідно з п.1.1., якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання надавати інформаційно-консультаційні послуги клієнтам у автосалоні ВАТ „Дніпропетровськ-Авто” м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 16 про банківські продукти з метою їх залучення до кредитування при придбанні автотранспортного засобу.
Між тим, як свідчать матеріали справи директор ТОВ «Українське фінансове товариство» Федотов В.В. не укладав спірний договір з відповідачем.
Так, надані до суду вільні зразки підпису директора ТОВ «Українське фінансове товариство»Федотова В.В. та його підпис на договорі про співробітництво від 16.02.2002р., укладеному з відповідачем, візуально відрізняються від підпису вчиненому на спірному договорі. Окрім того, підпис директора ТОВ «Українське фінансове товариство»посвідчений печаткою Дніпропетровської філії ТОВ «Українське фінансове товариство», а не печаткою останнього.
За даними позивача спірний договір підписано за директора ТОВ «Українське фінансове товариство»Федотова В.В. директором Дніпропетровської філії ТОВ «Українське фінансове товариство», який не мав на це відповідних повноважень та не погоджував такі дії з позивачем, а останній дізнався про укладення спірного договору лише з листа відповідача від 26.04.2006р. за № 197 про сплату заборгованості за договором.
Позивачем надана копія довіреності директора Дніпропетровської філії ТОВ «Українське фінансове товариство»Найди О.О., з якої вбачається, що строк довіреності встановлено до 31.12.2005р.
В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За ч. 2 та 3 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в особі повноважного органу управління не мав волевиявлення на укладення спірного договору, а особа, яка уклала спірний договір від імені позивача не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення.
За таких підстав спірний договір слід визнати недійсним.
Посилання ж відповідача на погодження позивачем укладення спірного договору внаслідок виконання умов договору обома сторонами не підтверджується матеріалами справи.
Так, з наданий відповідачем листів Укрсоцбанку та Вабанку про надання клієнтам кредитів, які були направлені до банків ТОВ «Українське фінансове товариство» не вбачається, що це направлення здійснювалось на виконання умов спірного договору. При цьому суд враховує, що між сторонами 16.02.2006р. був укладений договір про співробітництво, умовами якого і передбачена взаємодія сторін з приводу кредитування клієнтів автосалону відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідачем же не доведено належними доказами наступного схвалення позивачем укладення спірного договору.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити, а судові витрати віднести на позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій його працівника щодо укладення спірного договору.
З підстав наведеного та керуючись ст. 15, 16, 203, 215, 241 ЦК України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Визнати недійсним договір про надання послуг, датований лютим 2006р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове товариство» та Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровськ-Авто”.
Суддя | А.Є. Чередко |
Рішення підписано
|
|
|