ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.09.06р. | Справа № 25/204-06(16/172-06) |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Геолсервіс" з іноземною інвестицією, м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до Відповідача-1: Петріківської районної державної адміністрації, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області
Відповідача-2: Дніпропетровського колективного спеціалізованого підприємства №1 "Укренергочормет", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
Від позивача: Горожанкін Р.С. дов. № 289 від 19.07.2005р.
Від відповідача-1: Логойда О.В. дов. № 1288/06-8 від 14.08.2006р.
Від відповідача-2: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідачів та просить господарський суд припинити користування відповідачем-2 в цілому земельною ділянкою бази відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1) з дати набрання чинності рішенням суду, а також зобов’язати відповідача-1 до 29.12.2006р. укласти договір оренди земельної ділянки бази відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1) з позивачем.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач є власником бази відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1), однак у оформленні землекористування заважає той факт, що земельна ділянка, на якій розташована база відпочинку надана в постійне користування відповідачеві-2, тому відповідач-1 відмовляє позивачеві у укладенні договору оренди спірної земельної ділянки, чим порушуються права власності позивача на нерухоме майно.
В якості правових підстав задоволення позову позивач посилається на ст.ст. 15, 16, 321, 377, 415 ЦК України, ст.ст. 17, 84, 116, 120 ЗК України, ст. 35 Закону України „Про оренду землі”, ст. 187 ГК України.
Відповідач-1 не заперечує проти укладення договору оренди з позивачем у випадку припинення землекористування відповідача-2 на спірну земельну ділянку.
Відповідач-2 не забезпечив явку представника до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), враховуючи закінчення строку вирішення спору у справі, належне повідомлення відповідача-2 про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується наявними у справі матеріалами та не надання відповідачем-2 доказів поважності причин не з’явлення представника до судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.12.2005р. позивачем був укладений договір купівлі-продажу бази відпочинку з гр. Євсєєвим С.І., за яким позивач придбав у власність базу відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1).
14.02.2006р. право власності на базу відпочинку „Чайка” було зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9834418 від 14.02.2006р.
09.02.2006р. позивач направив відповідачеві-1 лист за № 28 про призначення комісії по обстеженню земельної ділянки під обслуговування бази відпочинку „Чайка” з метою подальшої реконструкції та розширенням меж земельної ділянки.
Петриківська районна державна адміністрація 03.05.2006р. направила позивачеві лист за № 720/06-16 про неможливість вирішення питання про надання в оренду земельної ділянки, оскільки база відпочинку „Чайка” знаходиться на земельній ділянці, яка передана в постійне користування Дніпродзержинського колективного спеціалізованого підприємства № 1 „Укренергочормет”.
Після цього позивач звернувся з листом № 97 від 04.05.2006р. до відповідача-2 про погодження вилучення у останнього земельної ділянки, однак відповіді не отримав.
Як свідчать матеріали справи, 31.12.1970р. виконкомом Царичанської районної ради депутатів трудящих було прийнято рішення за № 123 про відведення Дніпродзержинській дільниці „Укренергочормет” під базу відпочинку трудящих 2,0га. з земель держзапасу.
Отже, земельна ділянка, на якій розташована база відпочинку „Чайка” знаходиться у постійному користуванні іншої особи, тому позивачем заявлені позовні вимоги про припинення судом користування відповідачем-2 в цілому земельною ділянкою бази відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1) з дати набрання чинності рішенням суду
Відповідно до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
За ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
В силу ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Викуп (вилучення) ж земельної ділянки згідно з ст.ст. 146, 149 ЗК України здійснюється органами державної влади відповідно їх повноважень, встановлених цих Кодексом.
Враховуючи вищенаведені приписи чинного земельного законодавства, обставини справи та підстави пред’явлення позивачем позовних вимог про припинення користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою, які пов’язані з його правом власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про припинення користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою.
Відповідно відсутні у суду і підстави про задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача-1 до 29.12.2006р. укласти договір оренди земельної ділянки бази відпочинку „Чайка” (Дніпропетровська обл., Петриківський район, смт. Кирилівка, вул. Зелена, 1) з позивачем.
Окрім того, відповідно до п. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу
виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Згідно з п. 1 ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Розпорядження землями державної власності згідно з ст. 17 ЗК України віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (п. 1, 3 ст. 124 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Позивачем не надано доказів звернення до відповідача-1 з заявою про надання в оренду спірної земельної ділянки (лист № 28 від 09.02.2006р. стосувався призначення комісії про обстеження земельної ділянки з метою подальшої реконструкції та розширення меж), а відповідачем-1 не приймалося рішення про передачу в оренду позивачеві спірної земельної ділянки, отже за відсутності відповідного рішення, що є компетенцією саме власника земельної ділянки, а не суду, у позивача відсутнє право вимоги до відповідача-1 про зобов’язання укладення договору оренди земельної ділянки.
З підстав вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити, судові витрати, сплачені за розгляд справи слід віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 17, 84, 123, 124, 141, 142, 143, 146, 149 ЗК України, Законом України „Про оренду землі”, ст. 187 ГК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсягу.
Суддя | А.Є. Чередко |
Рішення підписано 12.09.2006р.
|
|
|