Справа № 2-а-22/11р.

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ                        УКРАЇНИ

24 січня 2011 року                                                                         Суддя П’ятихатського районного суду

                                                                                                             Дніпропетровської області

                                                                                                 Митошоп В.М.

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії

                                                                          ВСТАНОВИВ :

10.01.2011 р. до П’ятихатського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язаня провести перерахунок пенсії.

ОСОБА_2 просить визнати дії Управління в частині нарахування та виплати доплати до пенсії за період з липня 2010 неправомірними, зобов’язати провести перерахунок призначеної пенсії та виплатити пенсію з урахуванням 30 % соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком за вказаний період, виплативши їй різницю між перерахованою та фактично виплаченими сумами пенсії та з грудня 2010 року проводити нарахування надбавки у зазначеному нею розмірі до внесення змін до Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою суду від 12.01.2011 р. (а.с.8) відкрито скорочене провадження  про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії за період з 10.07.2010 року.

Відповідач письмові заперечення на позов до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 1832 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.       

Розглянувши письмову заяву позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя встановив такі фактичні обставини та відповідні  їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 має статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого 01.01.2004 р. Управлінням праці та соціального захисту населення П’ятихатської райдержадміністрації (а.с. 6).

Правовий статус дітей війни визначає основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, які встановлює Закон № 2195-IV.

У відповідності до ст. 6 Закону № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Зазначені вимоги законодавства відповідачем не дотримувалися,   що підтверджується довідкою від 30.12.2010 р. (а.с. 4).

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону № 2195-IV на 2007 рік.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону № 2195-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.      

Згідно ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними.

При цьому, враховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суддя не бере до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суддя приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV.  

Доводи відповідача про відсутність порядку обчислення підвищення до пенсії не є підставою для  відмови у задоволенні позову.  

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не може бути взято до уваги з огляду на статтю 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», згідно з якою рішення і висновки Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання.  

    Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону № 2195-IV, яка передбачає підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на 2009-2010 р.р., не зупинено, тому підвищення до пенсії за вказаний період мало б бути перерахованим і виплаченим.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, виходячи з того, що ОСОБА_2 звернулась до суду 10.01.2011 р., суддя визнав необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу за період з 10.07.2010 по 24.01.2011 року, по день винесення постанови, з урахуванням фактично виплачених сум.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення зобов'язання на відповідача здійснювати нарахування та виплату  щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на майбутнє, після  24.01.2011 року, у зв'язку з їх необґрунтованістю.  

Суддя вважає, що перерахунок підвищення пенсії повинен робити відповідач.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. № 8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосредньо призначає (здійснює перерахунок) і виплату пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справі щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії за цим позовом.  

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 150 ч. 2, 152 ч. 2 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 р., Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст.. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України, ст.. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 7-11, 71, 158-160, 162, 1832, 256 КАС України, суддя,  

                                                     ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 в період з 10 липня 2010 року по 24 січня 2011 р. підвищення до пенсії як «дитині війни» у розмірі,  передбаченому ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в П’ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 10 липня 2010 року по 24 січня 2011 р. з урахуванням проведених виплат за цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.    

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя  /