Справа № 2-338/2011 р.      

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                Хустський районний суд

18 січня 2011 р.                                                                                     Закарпатської області

                                      в складі: головуючого                Волощук О.Я

                при секретарі                Савинець Н.І.

                                          з участю  позивача                 ОСОБА_1

                                   представника позивача     ОСОБА_2

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

Хустської державної нотаріальної контори

про встановлення факту перебування на утриманні, надання права на спадкування майна померлого, зміни черговості спадкування за законом, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту перебування на утриманні, надання права на спадкування майна померлого, зміни черговості спадкування за законом, встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що він є рідним братом ОСОБА_5. ОСОБА_5 проживав в АДРЕСА_1. Брат  до 1989 року знаходився в шлюбі. У шлюбі в нього народилося двоє дочок: ОСОБА_3, ОСОБА_4, які разом з матір»ю виїхали та проживають у АДРЕСА_2. Шлюб між братом позивача та його дружиною було  розірвано, він виїжджав по місцю проживання колишньої дружини, вона була ініціатором розірвання шлюбу  і створила іншу сім»ю. Після розірвання шлюбу брат вирішив будувати будинок на території земельної ділянки яка була виділена в користування його батькам. Батьками було відчужено в установленому порядку 0,07 га землі для будівництва будинку, ним було виготовлено відповідну документацію та  отримано  дозволи на будівництво будинку. Позивач теж був змушений розірвати шлюб.  Залишив своїх дітей у побудованому ним будинку,  через постійні сварки з колишньою дружиною змушений був перейти ще на початку 1998 року  проживати до своїх батьків, де проживав і брат ОСОБА_6. Брат ОСОБА_6 став хворіти, але бажання збудувати свій будинок було великим. Позивач став в цьому підтримувати, вкладати не тільки  і свої кошти , а й працю у будівництво будинку. Вони проживали однією сім»єю. Через прогресуючу хворобу позивач був змушений матеріально підтримувати його, забезпечувати ліками,  темпи будівництва призупинилися.      

    ІНФОРМАЦІЯ_4 року брат позивача помер. Позивач хоронив брата, на похорон приїжджали і відповідачі.  Позивач віддав відповідачам необхідні документи для оформлення спадщини, бо заповіту брат не залишив, а готовність будинку складала десь 20 %.  Поскільки позивач проживав з братом більше 7 років, надавав йому допомогу не тільки в лікуванні, а й у створенні й побудові будинку, просив відповідачів компенсувати хоч частково його затрати, але йому було відмовлено. Позивача фактично усунуто від спадщини та компенсації його витрат відповідачами. Позивач звертався до нотаріальної контори з письмовою заявою, але навіть відповіді не отримав ще з 02 грудня 2008 року щодо питання спадкування та вирішення питань щодо відшкодування його витрат.

Для встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні з метою оформлення права на спадщину, необхідно, щоб утриманець був неповнолітньою або непрацездатною особою, а брат через хронічну хворобу хворів більше п»яти років і позивач ним опікувався, вони проживали однією сім»єю, за весь період він надавав йому матеріальну допомогу як на лікування так і на розпочату будову будинку, який не міг через вади здоров»я сам себе забезпечувати , утримувати, лікуватися й вести будівництво зараз уже спадкового майна. Позивач як особа що є спадкоємцем наступної черги за рішенням суду може одержати право на спадкування з відповідачами – спадкоємцями першої черги. Позивач просить суд встановити факт перебування на його утриманні та піклуванні брата ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, та винести рішення надавши йому право на спадкування майна померлого його недобудованого будинку разом із спадкоємцями першої черги – відповідачами по справі, змінивши йому черговість на спадкування за законом. Продовжити йому строк на прийняття спадщини для подання до Хустської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його брата ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник  ОСОБА_2 позов підтримали, просили  його задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися надіслали до суду заперечення в якому пояснили, що вони являються племінницями позивача. У свідоцтвах про їхнє народження батьками записані: батько - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_7. Згідно додатку  в трудову книжку їхньої матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, відомостей про роботу , вона з 01.09.1987 року по 01.07.1992 року працювала в Боронявському дитсадку-яслі Хустського району Закарпатської області. З 01.09.1992 року прийнята на посаду учителя початкових класів Клепачівської початкової школи Хорольського району Полтавської області. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КЕ, номер НОМЕР_1, виданого 09 вересня 2009 року відділом РАЦСу Хорольського РУЮ Полтавської області , шлюб між батьками відповідачів  розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за номером 25 від 25 лютого 1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер їхній батько , ОСОБА_5 в м.Хуст Закарпатської області. Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно, яке належало батькові, на жилий будинок в АДРЕСА_1

 Відповідно до ст.1261 ЦК України вони, відповідачі , як спадкоємці першої черги за законом своєчасно звернулися до Хустської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини , згідно ст.1269 ЦК України , так як бажали прийняти спадщину.

У позовній заяві позивач відповідно до ст.1259 ЦК України вважає, що він має право на спадкування разом із ними, спадкоємцями першої черги за законом, так як він опікувався їхнім батьком , надавав йому матеріальну допомогу.

Ніяких доказів того, що позивач матеріально забезпечував  батька  відповідачів на протязі тривалого часу , не надано , крім того, що він купував ліки, але які ліки і на яку суму нічим не підтверджується.

Як позивач ОСОБА_1, так і їхній батько ОСОБА_5 постійно не працювали ніде, а мали тимчасові заробітки , кожний з них окремо. Батько не був визнаний за життя недієздатним, або обмеженим у цивільній дієздатності особою. Також він не був інвалідом , групи інвалідності не мав, опікун  чи піклувальник судом не призначався йому, зокрема : позивач ОСОБА_1

Їхній батько не був непрацездатною особою і не перебував у безпорадному стані. Він перебував на диспансерному обліку згідно довідки головного лікаря лікарської амбулаторії, але не був обмежений у фізичній праці , а тому мав можливість повністю себе забезпечувати. Відповідачі вважають, що посилання позивача на той факт, що він має право на спадкування разом із ними, відповідно до ст.1259 ЦК України, є безпідставними  та такими, що не мають відповідних для цього доказів.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить суд відповідно до ст.1272 ЦК України продовжити йому строк для подання заяви до держнотконтори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року , їхнього батька ОСОБА_5 . Позивач не надав суду ніяких доказів про поважність причин пропуску. Позивачеві була відома дата смерті їхнього батька, він знав про те, що вони відповідачі, своєчасно звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька , але ніяких дій , щодо доказу його права на спадкування на рівні з ними, він не приймав. Коли відповідачі отримали свідоцтво про право на спадщину за законом у Хустській державній нотаріальній конторі, а також ставши власником спадкового майна недобудованого жилого будинку , продали його, позивач в травні місяці 2009 року звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

 Відповідачі  також вважають , що ніяких доказів про поважність пропуску строку для прийняття спадщини відповідно до ст.1272 ЦК України у позивача немає і бути не може. Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  Відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в зв»язку із незаконністю вимог позивача, відсутністю у позивача право на звернення до суду у зв”язку  із спливом позовної давності. Просять розглянути справу без їхньої участі.

   Державний нотаріус Хустської державної нотаріальної контори Турчин В.Ф. подала суду заяву в якій просить проводити судове засідання без участі представника Хустської державної нотаріальної контори. Повідомляє суду про те, що за померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 заведена спадкова справа №612/2005 та видані 07.02.2009 року свідоцтва про право на спадщину за законом на ім. »я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дочок померлого. Спадкове майно складалося з будинку, незавершеного будівництвом , що розташований в АДРЕСА_1 Хустського району. Хустська державна нотаріальна  контора просить суд відмовити у задоволенні позову.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ствердили про те, що ОСОБА_5 проживав у АДРЕСА_1, хворів, допомогу йому надавав позивач, власною працею допомагав при будівництві будинку.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи із наступних міркувань.

 У свідоцтвах про  народження відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4  їхніми батьками записані: батько - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_7. Згідно вкладки в трудову книжку їхньої матері ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, відомостей про роботу, вона з 01.09.1987 року по 01.07.1992 року працювала в Боронявському дитсадку-яслі Хустського району Закарпатської області. З 01.09.1992 року прийнята на посаду учителя початкових класів Клепачівської початкової школи Хорольського району Полтавської області.

 Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-КЕ, номер НОМЕР_1, виданого 09 вересня 2009 року відділом РАЦСу Хорольського РУЮ Полтавської області, шлюб між батьками розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за номером 25 від 25 лютого 1998 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер батько відповідачів ОСОБА_5 в м.Хуст Закарпатської області. Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно, яке належало батькові, на жилий будинок в АДРЕСА_1 Відповідно до ст.1261 ЦК України відповідачі, як спадкоємці першої черги за законом своєчасно звернулися до Хустської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, згідно ст.1269 ЦК України , так як бажали прийняти спадщину.

Позивач вважає, що він має право на спадкування разом із відповідачами - спадкоємцями першої черги за законом, так як він опікувався над своїм братом - батьком відповідачів, надавав йому матеріальну допомогу.

Позивачем не представлено доказів того, що позивач матеріально забезпечував  батька відповідачів на протязі тривалого часу, не представлено квитанцій про те, що  він купував ліки.

Батько відповідачів не був визнаний за життя недієздатним або обмеженим у цивільній дієздатності особою. Також він не був інвалідом, групи інвалідності не мав, опікун  чи піклувальник судом не призначався йому, зокрема : позивач ОСОБА_1

 Батько відповідачів не був непрацездатною особою і не перебував у безпорадному стані. Він перебував на диспансерному обліку згідно довідки головного лікаря лікарської амбулаторії, але не був обмежений у фізичній праці , а тому мав можливість повністю себе забезпечувати.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ствердили про те, що ОСОБА_5 проживав у АДРЕСА_1, хворів, допомогу йому надавав позивач і власною працею допомагав на будівництві будинку. Суд дає їм критичну оцінку і вважає, що виходячи із моральних засад, кровної спорідненості така допомога надавалася позивачем як брату і не повинна за собою тягнути юридичні наслідки.

Суд приходить до висновку  про те,  що вимоги позивача про те, що він має право на спадкування разом із відповідачами, відповідно до ст.1259 ЦК України, є безпідставними такими, що не мають відповідних для цього доказів.

Позивач ОСОБА_1 просить суд відповідно до ст.1272 ЦК України продовжити йому строк для подання заяви до держнотконтори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року  ОСОБА_5. Позивач не надав суду ніяких доказів про поважність причин пропуску. Позивачеві була відома дата смерті його брата, він знав про те, що  відповідачі, своєчасно звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті їхнього батька, але ніяких дій , щодо доказу його права на спадкування на рівні з ними, він не приймав.

 Відповідачі отримавши  свідоцтво про право на спадщину за законом у Хустській державній нотаріальній конторі,  ставши власником спадкового майна недобудованого жилого будинку відчужили його шляхом продажу.

 Суд константує,  що позивачем не представлено  доказів про поважність пропуску строку для прийняття спадщини відповідно до ст.1272 ЦК України .

 Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

Позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду.

За наведених обставин позов ОСОБА_1 не  підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 209 ЦПК України, ст.ст.1258, 1259, 1270, 1272 Цивільного кодексу України , суд-

            Р І Ш И В:    

    Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Хустської державної нотаріальної контори про встановлення факту перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_1, зміни черговості спадкування , визнання права спадкування із спадкоємцями першої черги, встановленні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області .

Головуючий                                         підпис                       Волощук О.Я.

             З оригіналом вірно:

            Суддя Хустського

 районного суду                                                                        Волощук О.Я.