Справа № 22-ц -540/2011 рік. Головуючий 1 інст.: - Вікторов В.В.
Категорія: відшкодування шкоди. Суддя-доповідач : - Кокоша В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2011 року . Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді : - Кокоші В.В.,
суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, КП «Жилкомсервіс» - про відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2009 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що воно є співвласниками АДРЕСА_1.
Співвласниками кв. №138 цього ж будинку, яка розташована поверхом нижче, є ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
29 вересня 2003 року, а також 21 липня 2009 року з вини відповідачів, які допустили халатне ставлення до приладів сантехніки розмішених в квартирі, сталося залиття їх квартири водою.
Залиттям квартири їм заподіяно матеріальної та моральної шкоди, яку відповідачі відшкодувати добровільно відмовилися.
При зверненні з позовом до суду вони змушені була нести витрати на оплату висновку спеціаліста про вартість майнових збитків завданих залиттями квартири, правової допомоги та судового збору.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 просили суд стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на їх користь матеріальну шкоду у сумі 10 090 грн., моральну шкоду у сумі 10 000 грн., витрати на оплату висновку спеціаліста у сумі 1 000 грн., витрати на правову допомогу у сумі 250 грн., судові витрати у сумі 264 грн. 50 коп.
При розгляді справи судом виключено із числа відповідачів ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на час заподіяння шкоди вона являлася неповнолітньою та залучено до участі у справі у якості відповідача КП «Жилкомсервіс».
Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 позов не визнали.
При цьому посилалися на те, що залиття квартири ОСОБА_6, ОСОБА_7 сталося не з їх вини.
Під час розгляду справи ОСОБА_8 заявила клопотання про застосування позовної давності щодо вимог про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої залиттям квартири, яке сталося 29 вересня 2003 року.
Представник КП «Жилкомсервіс» позов не визнав, посилаючись на те, що залиття квартири сталося з вини відповідачів, які халатно відносилися до приладів сантехніки розташованих в квартирі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2010 року виправлено описки в рішенні суду першої інстанції та визначено, що відповідачами у справі є ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, КП «Жилкомсервіс».
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3,4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачі не довели, що залиття їх квартири та заподіяння матеріальної й моральної шкоди сталося з вини відповідачів у справі.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на це та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Матеріали справи свідчать, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 6 квітня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду ОСОБА_6, ОСОБА_7 є співвласниками в рівних частках АДРЕСА_1 (а. с. 30-33).
Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 є співвласниками в рівних частках приватизованої АДРЕСА_2, яка розташована поверхом нижче квартири позивачів (а. с. 88).
В зазначеній квартирі мешкає відповідачка ОСОБА_8
Відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_10 з 1992 року у вказаній квартирі не проживають, оскільки фактично мешкають зі своїм чоловіком та батьком ОСОБА_12 в АДРЕСА_3 (а. с. 76, 123).
18 липня 2009 року в квартирі відповідачів стався витік води з пральної машини, в результаті чого коридор та жила кімната квартири ОСОБА_6, ОСОБА_7 були залиті водою.
Із акту обстеження квартири, складеного комісією дільниці №63 КП «Жилкомсервіс» 21 липня 2009 року вбачається, що під час обстеження АДРЕСА_1 виявлені сліди залиття квартири водою, а саме: коридор (прихожа) - залиття стелі площею близько 4 кв. м., залиття шпалер стін близько 4 кв. м.; жила кімната - залиття стелі (відмежування штукатурного слою) близько 5 кв. м., залиття шпалер стін близько 7,5 кв. м.
Причиною залиття вказаної квартири є халатне ставлення жильців АДРЕСА_2 до приладів сантехніки розташованих в квартирі (а. с. 35, 199).
Факт залиття приміщень квартири ОСОБА_6, ОСОБА_7 відповідачкою ОСОБА_8 влітку 2009 року підтвердили в судовому засіданні апеляційної інстанції свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14
Із пояснень свідка ОСОБА_15, наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що 18 липня 2009 року він у складі аварійної бригади Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі» брав участь у ліквідації аварії та перекривав кран стояка гарячої води в квартирі №АДРЕСА_2. При цьому він бачив, що витік води в квартирі ОСОБА_8 відбувся із пральної машини встановленої на кухні.
В подальшому його було ознайомлено з актом обстеження квартири, складеним комісією дільниці №63 КП «Жилкомсервіс» 21 липня 2009 року, на якому він особисто поставив свій підпис.
Із довідки Ленінської філії КП «Харківські теплові мережі» №11/30 від 18 січня 2011 року вбачається, що 18 липня 2009 року близько 14 години аварійно-відновлювальна бригада філії усувала наслідки аварії та виявила залиття квартири АДРЕСА_1.
Причиню залиття вказаної квартири є несправність пральної машини, розташованої в АДРЕСА_2. Дефектів на стояках гарячого водопостачання не виявлено ( а. с. 207).
З урахуванням наведеного, судова колегія доходить до висновку, що залиття квартири ОСОБА_6, ОСОБА_7 сталося безпосередньо з вини ОСОБА_8, яка допустила халатне ставлення до приладів сантехніки, розміщених в її квартирі, та яка є відповідальною за завдану позивачам майнову та моральну шкоду.
Під час розгляду справи позивачка ОСОБА_6, відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_9 не виявили бажання проводити та оплачувати будівельно-технічну експертизу, яка могла визначити вартість відновлювальних робіт, завданих залиттям квартири позивачів (а.с.148).
З огляду на це, судова колегія визначає розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям приміщень квартири позивачам на підставі наданих сторонами та наявних у справі письмових доказів.
Із висновку про вартість майнових збитків, завданих залиттям квартири, виготовленого ПП «Тема» 22 вересня 2009 року за № 09109-6 вбачається, що для відновлення коридору й жилої кімнати АДРЕСА_1 необхідно здійснити наступні будівельні роботи.
В приміщення коридору: - видалити водяне пофарбування - вартість робіт 198 грн.; демонтаж шпалер - вартість робіт 179 грн. 55 коп., шпаклювання стін під шпалери - вартість робіт 427 грн. 50 коп.; ґрунтовка стін, стелі - вартість робіт 59 грн. 85 коп., оклеювання шпалерами - вартість робіт 376 грн. 20 коп., покраска водними сумішами - вартість робіт 125 грн. 40 коп., а всього 1 366 грн. 50 коп.
В приміщення жилої кімнати: - видалити водяне пофарбування - вартість робіт 525 грн.; шпаклювання стелі - вартість робіт 612 грн. 50 коп.; демонтаж шпалер - вартість робіт 436 грн. 38 коп., шпаклювання стін під шпалери - вартість робіт 1 039 грн.; ґрунтовка стін, стелі - вартість робіт 206 грн. 71 коп.; оклеювання шпалерами - вартість робіт 914 грн. 32 коп.; покраска водними сумішами - вартість робіт 332 грн. 50 коп., а всього 4 066 грн. 41 коп.
Вартість будівельних матеріалів необхідних для відновлення коридору та жилої кімнати квартири становить: - 4 мішки шпаклівки «КNАUF», загальною вартість 147 грн. 80 коп.; 2 банки глибокопроникаючої ґрунтовки, загальною вартістю 207 грн. 10 коп.; 3 пачки шпалерного клею «Метилан», загальною вартістю 46 грн. 80 коп.; 9 рулонів шпалер під фарбування (Україна, Германія), загальною вартістю 405 грн.; 1 мішок крейди вагою 3 кг., загальною вартістю 5 грн., а всього 811 грн. 70 коп. (а. с. 10-29).
Таким чином, загальна вартість робіт та матеріалів необхідних для відновлення залитих водою приміщень квартири позивачів становить 6 244 грн. 61 коп. ( 1 366 грн. 50 коп. + 4 066 грн. 41 коп. + 811 грн. 70 коп.)
Оскільки відповідачка ОСОБА_8 відмовилася добровільно відшкодовувати позивачам збитки, завдані залиттям квартири, судова колегія частково задовольняє позов та стягує з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 6 244 грн. 41 коп., витрати по оплаті судового збору у сумі 51 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. (а. с. 1,2).
Згідно ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що перше залиття квартири позивачів сталося 29 вересня 2003 року (а. с. 34, 200).
З позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися в суд лише 7 жовтня 2010 року, тобто після сплину 3 років.
Під час розгляду справи ОСОБА_8 в особі свого представника подала клопотання про застосування строку позовної давності до вказаних позовних вимог (а. с. 145-146).
З огляду на викладене, судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, яке відбулося 29 вересня 2003 року у зв’язку з спливом строку позовної давності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Залиттям квартири позивачам ОСОБА_6, ОСОБА_7 завдано моральної шкоди, оскільки це призвело до морального й психологічного дискомфорту позивачів, пошкодження їх майна, порушення звичайного їх способу життя.
Виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 моральну шкоду у сумі 1 000 грн.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачами не надано до суду оригіналів квитанцій про оплату ними витрат на правову допомогу у сумі 250 грн., а також витрат на оплату висновку спеціаліста ПП «Тема» у сумі 1 000 грн., у зв’язку з чим судова колегія відмовляє позивачам у стягненні на їх користь вказаних судових витрат.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п.3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 майнову шкоду, завдану залиттям квартири у сумі 6 244 грн. 61 коп., моральну шкоду у сумі 1 000 грн., витрати на оплату судового збору у сумі 51 грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 7 416 (сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 61 ( шістдесят одну ) коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: