Справа № 22-ц- 468/2011рік. Головуючий 1 інстанції: - Горбунова Я.М.
Категорія: договірні. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2011 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді : - Кокоші В.В.,
суддів : - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Філдес Україна» - про визнання контракту недійсним та стягнення суми,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 30 серпня 2007 року він та ДП «Філдес Україна», правонаступником якого є ПАТ «Філдес Україна», уклали контракт про надання послуг, згідно з яким відповідач зобов’язався надати йому послуги з організації та створення умов для придбання автомобіля ВАЗ за рахунок акумульованих коштів учасників групи, а він сплачувати на поточний рахунок відповідача щомісячні платежі, необхідні для повної оплати ціни автомобіля, послуг на утримання, обслуговування системи й страхових виплат, а також одержати автомобіль шляхом здійснення механізмів, установлених контрактом.
За контрактом він сплатив ПАТ «Філдес Україна» платежі у сумі 70 086 грн. 57 коп., однак автомобіль до теперішнього часу не одержав.
Вказаний контратак суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить умови які є несправедливими по відношенню до нього як споживача послуг.
В контракті не визначено обов’язків відповідача, наслідки невиконання відповідачем своїх зобов’язань, в ньому передбачені санкції за невиконання зобов’язань за контрактом лише до споживача послуг.
Крім того, контракт про надання послуг укладений ним під впливом помилки щодо обставин, які мають істотне значення, так як під час його підписання він вважав, що укладає з відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ з розстрочкою платежу.
В контракті не визначені остаточний розмір внесків за автомобіль, вартість автомобіля, його марка, а також строк одержання ним автомобіля.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 216, 229, 655 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_6 просив суд визнати недійсним контракт №0508592 про надання послуг, укладений 30 серпня 2007 року між ним та ДП «Філдес Україна», стягнути з ПАТ «Філдес Україна» на його користь сплачені за контрактом платежі у сумі 78 086 грн. 57 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрати на правову допомогу у сумі 1 000 грн.
Представник ПАТ «Філдес Україна» в судове засідання не з’явився.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не довів, що контракт про надання послуг укладено ним під впливом помилки, а також умови контракту є несправедливими по відношенню до нього як споживача послуг.
Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріали справи свідчать, що 30 серпня 2007 року ОСОБА_6 та ДП «Філдес Україна», правонаступником якого є ПАТ «Філдес Україна», уклали між собою контракт №0508592 про надання послуг, предметом якого є надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, умовно іменованої CAP CREDIT (КАР Кредит) з метою придбання автомобіля в групі.
За умовами контракту ОСОБА_6 зобов’язання внести вступний внесок, сплатити 96 щомісячних платежів на поточний рахунок відповідача, необхідних для повної оплати ціни автомобіля ВАЗ, послуг на утримання, обслуговування системи й страхових виплат, а також одержати автомобіль шляхом здійснення механізмів, установлених контрактом.
ПАТ «Філдес Україна» зобов’язалося надати позивачу, як клієнту системи, послуги з організації та створення умов для придбання автомобіля за рахунок акумульованих коштів учасників групи, а також передати автомобіль у розпорядження позивача у разі настання передбачених контрактом умов.
На виконання умов контракту, ОСОБА_6 сплатив відповідачу вступний внесок у сумі 1 597 грн. 68 коп., а також у період з 30 серпня 2007 року по 18 серпня 2009 року сплачував на поточний рахунок відповідача поточні щомісячні платежі.
Листом №455/04/09 від 29 квітня 2009 року ПАТ «Філдес Україна» повідомило ОСОБА_6, що він є переможцем за системою торгів на підставі протоколу асигнаційного акту №66 від 28 березня 2009 року та для одержання автомобіля йому слід виконати умови ст. 12 контракту №0508592 про надання послуг від 30 серпня 2007 року зокрема: сплатити запропоновані на торгах внески протягом 2 робочих днів з моменту отримання повідомлення про визнання асигнації; внести асигнаційний збір у розмірі встановленого контрактом проценту від вартості автомобіля, діючого у день оплати; підписати додаткову угоду до укладеного контракту; укласти договори поруки з 2-ма поручителями; укласти договір застави транспортного засобу не пізніше 2-х робочих днів з моменту отримання технічного паспорта на автомобіль; оплатити всі платежі, у тому числі реєстрацію автомобіля, страхування, і надання у зв’язку з цим документів, які гарантують оплату внесків; викупити страховий поліс та в разі, якщо між днем оплати останнього внеску та днем визнання продукту виникли зміни в ціні, оплатити різницю.
Зазначені у листі відповідача вимоги не були виконані позивачем у повному обсязі, у зв’язку з чим передача автомобіля у його розпорядження не відбулася.
В подальшому ОСОБА_6 з власної ініціативи припинив оплату поточних щомісячних платежів на розрахунковий рахунок відповідача.
Таким чином, контракт про надання послуг, укладений між ОСОБА_6 та ДП «Філдес Україна» за своєю правовою природою є договором про надання послуг, згідно з яким відповідач зобов’язався забезпечити позивачу придбання автомобіля за рахунок акумульованих коштів учасників групи, а позивач зобов’язується сплатити ціну товару та вартість надання послуги відповідача шляхом внесення вступного та щомісячних внесків.
З огляду на викладене, доводи ОСОБА_6 про те, що при підписанні контракту з відповідачем він вважав, що укладає з відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ з розстрочкою платежу, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією.
Посилання ОСОБА_6 на те, що контратак про надання послуг суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не містить обов’язків відповідача за контрактом, наслідки невиконання відповідачем своїх зобов’язань за контрактом, та в ньому передбачені санкції за невиконання зобов’язань лише до споживача послуг, не відповідає обставинам справи.
Укладений між ОСОБА_6 та ДП «Філдес Україна» контракт про надання послуг, передбачає взаємні права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за його невиконання та перелік санкцій за невиконання передбачених контрактом зобов’язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов’язань, які виникли з правочину, і не пов’язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Судом встановлено, що протягом тривалого часу ОСОБА_6 виконував умови контракту, сплачував на поточний рахунок відповідача щомісячні платежі необхідні для повної оплати ціни автомобіля, послуг на утримання, обслуговування системи й страхових виплат.
У вересні 2009 року позивач з власної ініціативи перестав сплачувати поточні щомісячні внески на рахунок відповідача, а в подальшому звернувся в суд з позовом до ПАТ «Філдес Україна» про визнання контракту про надання послуг недійсним.
Невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов’язань за контрактом, надавало право ПАТ «Філдес Україна» в односторонньому порядку розірвати з позивачем контакт та виключити його з групи, відповідно до положень ст. 17 контракту №0508592 про надання послуг.
В той же час, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_6 на час підписання контракту помилявся щодо обставин та природи контракту, прав та обов’язків сторін, що виникають з нього.
Не надані такі докази позивачем ОСОБА_6 та його представником за довіреністю ОСОБА_7 і в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вирішуючи спір, суд з’ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані ними докази, дав їм належну оцінку та постановив законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: