Справа № 2-3883 /2010

                                                    ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 грудня  2010р.                                     м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді -     Біленко Л.В.

при секретарі         -     Кущієвої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про  визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

    Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з відповідачкою він перебував в зареєстрованому шлюбі, під час якого з його дозволу вона  та її син – відповідач ОСОБА_3 були зареєстровані в АДРЕСА_1 , наймачем якої є позивач. В березні 2008 року відповідачі добровільно залишили квартиру , забрали всі свої речі, вселитись в квартиру не намагались, комунальні платежі не сплачують. 23.03.2009р. шлюб між ним та відповідачкою був розірваний. Вважає, що оскільки відповідачі добровільно залишили жилу площу більш ніж рік тому, то на підставі ст.ст.64,71 Житлового кодексу УРСР просить визнать їх такими, що втратили право користування квартирою.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті вимог.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи та наслідки неявки до суду повідомлені через засоби масової інформації, причини своєї неявки не сповістили, клопотань про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

Зі згоди позивача у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України,суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи .      

Вислухавши пояснення позивача , допитавши свідків, дослідивши наявні докази та надавши їм правову оцінку ,  суд вважає позов підлягаючим задоволенню.

    Зі змісту позову  убачається, що між сторонами виник спір щодо користування жилим приміщенням , при вирішення якого насамперед застосуванню підлягають норми Житлового кодексу УРСР ( далі – ЖК УРСР) , з урахуванням роз’яснень, наданих Верховним Судом України в Постанові Пленуму № 2 від 12.04.1985р. «Про деякі питання, що виникли  в практиці застосування судами Житлового кодексу України.»  

Судом встановлено, що однокімнатна квартира АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності та перебуває на балансі Комунального підприємства «Аршинцево» (а.с.4)

    Згідно до особистого рахунку квартиронаймачем спірної квартири є ОСОБА_1  – позивач по справі. (а.с.4) . Також в особистому рахунку зазначено, що в спірній  квартирі з 02.07.2004р.  зареєстрована ОСОБА_2 – дружина наймача, з 06.07.2004р. – ОСОБА_3– син дружини наймача. (а.с.4)

    Факт реєстрації відповідачів в спірній квартирі підтверджується також довідками адресно-довідкового бюро ВГіРФО КМУ ГУ МВС України в АРК . (а.с.9,10)

    28.03.2009р. шлюб між позивачем та відповідачкою розірваний, що підтверджено Свідоцтвом про розірвання шлюбу . (а.с.5)

Згідно до ч.ч. 1,2  ст. 71 ЖК УРСР  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом.

З роз’яснень Верховного Суду України, зазначених в вищевказаній  Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985року  , у справах про  визнання наймача  або  члена    його  сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням , необхідно  з'ясовувати  причини  відсутності   відповідача   понад встановлені   строки.   В   разі   їх  поважності  (перебування  у відрядженні,   у   осіб,  які   потребують   догляду,   внаслідок неправомірної   поведінки   інших  членів  сім'ї  тощо)  суд  може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст.72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено, що в 2006 році відповідачі залишили спірну квартиру, забрали всі свої особисті речі, більш до квартири не повертались. Зазначення в позові , що відповідачі залишили квартиру в березні 2008 року, суд вважає помилкою, оскільки в судовому засіданні позивач та свідки вказували саме на 2006 рік.  

Свідок ОСОБА_4   показала , що вона доводиться матір’ю позивача, тому часто буває у нього вдома, оказує допомогу по господарству. Повідомила, що нетривалий період позивач та відповідачі проживали разом в спірній квартирі, вона особисто переконувала позивача  зареєструвати дружину та її сина, що й сталося. Але після отримання позивачем травми сімейні відносини між подружжям погіршились, в 2006 році відповідачі залишили квартиру , забрали свої речі й більш до квартири не повертались.

Свідок ОСОБА_5 повідомив в судовому засіданні, що з відповідачем вони підтримують стосунку більш двадцяти років, коли останній проживав з відповідачкою вони приходили один до одного , а десь в 2006 році він дознався, що дружина позивача залишила його, разом зі своїм сином пішла з квартири , забрали всі свої речі, в тому числі холодильник , яким користувалось подружжя. Після цього він продовжує досить часто бувати у позивача, але ні відповідачів, ні їхніх речей там не бачив.

Таким чином , судом встановлено , що  відповідачі , зареєстровані в спірній квартирі в якості дружини наймача та сина дружини наймача  , без поважних причин не проживають  у квартирі з 2006 року , залишили квартиру  добровільно, спроб вселитись в квартиру не робили, перешкод у користуванні житловим приміщенням  відповідачам  ніхто  не чинив.      

При таких обставинах суд доходить  висновку, що відповідачі втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

На підставі викладеного , керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226   ЦПК України , суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2,  ОСОБА_3 такими, що втратили  право користування жилим  приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 АР Крим.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення , заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.  

Рішення може бути оскаржено позивачем до  Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі  апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя – підпис                                  

Копія вірна :

Суддя -