Справа № 2-3310/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 грудня 2010р.                                                        м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді -     Біленко Л.В.

при секретарі         -     Кущієвої М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди ,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

    Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, які проживають в квартирі , що розташована над її квартирою, постійно на протязі кількох років допускають залиття її квартири. В травні 2010р. знову відбулось залиття , наслідки якого відображені в актах від 05.07.2010р. та 15.07.2010р.  Згідно до висновку експертизи вартість матеріальних збитків, спричинених квартирі позивача,  становить 1381,00 грн. Просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 1381,00 грн. та судові витрати , в тому числі на проведення експертизи,  в загальній сумі 1171,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі , надала пояснення по суті позову.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Відповідач ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності, заперечують проти визначеної позивачем суми матеріальної шкоди, вважають її такою, що перевищує реальні збитки, спричинені залиттям.    

Вислухавши пояснення сторін ,  допитавши свідка та експерта ,  дослідивши докази по справі, надавши їм правову оцінку,  суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проживає в АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. ( а.с.6) Квартира розташована на другому поверсі п’ятиповерхового багатоквартирного будинку.

Відповідачі зареєстровані та проживають в АДРЕСА_1, яка розташована над квартирою позивача – на третьому поверсі зазначеного будинку, квартира належить відповідачам  на праві сумісної часткової власності (а.с.48).  

Згідно до акту від 05.07.2010р., складеного працівниками ЖЕД №3 Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» , в зазначену дату обстеженням квартири позивача встановлено наявність слідів затікань на скелі та стиках панелей перекриття в коморі, туалеті, ванній кімнаті та кухні. Причини утворення зазначених слідів комісією не встановлені. (а.с.7)

Актом від 15.07.2010р. , складеним працівниками ЖЕД №3 Комунального підприємства «Жилавтосервіс Керч» за вимогою позивача, зазначено , що залиття квартири позивача на час проведення обстеження не виявлено, в квартирі відповідачів ознак течі води не встановлено, зафіксовано пошкодження облицювальної плитки на стіні в  ванній кімнаті  в місці розташування бойлеру для нагріву води. (а.с. 8).

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача убачається, що залиття її квартири , яке привело до спричинення матеріальної шкоди, сталося в травні 2010р.

Як убачається з матеріалів справи, акт про залиття квартири позивача в травні 2010 р. не складався, але цей факт в судовому засіданні визнаний відповідачем ОСОБА_2, який  підтвердив, що в травні 2010р. сталося  залиття квартири позивача з його квартири, причиною чого стало пошкодження пральної машини, сліди затікання за взаємною домовленістю з позивачем ним були забілені.  Також відповідач не заперечував проти того, що мали місце й інші факти незначного залиття в інші періоди часу.  Оскільки в силу положення ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь по справі, не підлягають доказуванню, у відповідності до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають ті обставини, по яким у сторін виникає спір,   суд приймає як доведену обставину  залиття квартири позивача з квартири відповідачів .

Вирішуючи питання щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої квартири позивача її залиттям з квартири відповідачів , суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 1 ст.  1166 Цивільного Кодексу  України (далі – ЦК України)  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини 2 зазначеної статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, у справах про відшкодування матеріальної шкоди  позивач  має довести факт

заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки  заподіювача шкоди , а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у завданні шкоди.  

У відповідності до вимог ст. 1192 ЦК  України , з урахуванням обставин справи , суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.    

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. 

На підтвердження розміру шкоди, завданої квартирі внаслідок залиття,  позивачем наданий висновок будівельно-технічного дослідження № 93-6  , зробленого за її заявою в позасудовому порядку ,  згідно  висновків якого вартість майнової шкоди, заподіяної квартирі позивача  , складає 11381,00 грн. (а.с.54-74).

Згідно до ст. 57 ЦПК  України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи та такі дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею  212 ЦПК України передбачено, що  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок  доказів у їх сукупності.  

Відповідач ОСОБА_2 та його представник з розміром матеріальної шкоди, зазначеної в висновку експерта,  не погодились, вважають , що пошкодження кахельної плитки в ванній кімнаті не є наслідком залиття, тому витрати на усунення цих пошкоджень не підлягають стягненню з відповідачів,  не погоджуються з вартістю ремонтних робіт по усуненню пошкоджень скелі, зазначених в висновку експерта.  

Свідок ОСОБА_5 показала в суді, що вона працює  майстром  ЖЕД № 3 Комунального підприємства «Жилавтосервіс-Керч» , за викликом позивача в травні 2010р. брала участь в обстеженні її квартири, в ході якого було  встановлено залиття квартири позивача з квартири відповідачів, але акт не складався , оскільки сторони домовились про усунення відповідачами наслідків залиття в добровільному порядку. На час обстеження в квартирі позивача мали місце наявні ознаки залиття на скелі та стінах в ванній кімнаті, кухні та туалеті.  В подальшому при проведенні обстежень за викликами позивача, в тому числі 05 та 15 липня 2010р., які проводились за  участю свідка , фактів залиття встановлено не було, але на скелі та стиках перекриття мали місце жовті плями, сліди від протікання води. Зазначила, що  під час обстеження в травні 2010р. пошкодження кахельної плитки не було , але 15.07.2010р. дійсно було зафіксовано, що кахельна плитка в місці розташування бойлеру нагріву води відійшла від стіни , що зазначено в  акті, але причини цього не встановлювались.

Допитана за клопотанням відповідача в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 пояснила, що експертизою  не встановлювались причини пошкодження кахельної плитки в ванній кімнаті , оскільки це не охоплювалось метою експертного дослідження. Пояснила, що в своєму висновку вона зазначила, що пошкодження кахельної плитки могло статися від попадання води в простір між стіною  та облицюванням , що сприяє пошкодженню склеювального  складу і  як наслідок -  відшаровування плитки від стіни.        

Оскільки в судовому засіданні не встановлений  причинно-наслідковий зв’язок між залиттям квартири позивача в травні 2010р. та пошкодженням облицювання стін ванної кімнати кахельною плиткою, а також враховуючи, що згідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд не знаходить підстав для висновку, що відшаровування кахельної плитки на стіні в ванній кімнаті є наслідком залиття квартири позивача з квартири відповідачів, яке мало місце в травні 2010р.

У зв’язку із зазначеним суд вважає, що витрати на відновлення облицювання   стін ванної кімнати кахельною плиткою , які згідно до локального кошторису будівельно-ремонтних робіт з відновлювального ремонту експертного дослідження складають 971,00 грн., не підлягають стягненню з відповідачів.

Ствердження відповідача ОСОБА_2 , що в висновку експертизи зроблені помилкові розрахунки вартості ремонтних  робіт з усунення пошкоджень скелі,  суд не приймає до уваги, оскільки належних доказів цім ствердженням  відповідачем не надано.

На підставі викладеного суд знаходить обґрунтованим визначити розмір збитків в сумі 410,00 грн.      

У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплаченій  судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на проведення експертизи, які статтею 79 ЦПК України віднесені до судових витрат, згідно до квитанцій загальна сума витрат  склала 1171,00 грн. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє частково, стягненню з відповідачів підлягає 30%  судових витрат, понесених позивачем.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.ст. 4,10,11,57,60,  212-215,   ЦПК України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди ,  задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 410,00 грн. та судові витрати у розмірі 351,30 грн., а всього стягнути 761,30 грн. (сімсот шістдесят одна грн. 30 коп.)

Рішення  набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його  не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Рішення може бути оскаржено до  Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР  Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя –

Повний текс рішення виготовлений 24.12.2010р.