справа № 2-75/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем     України

02 квітня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Сингаївського О.П.,

    при секретарі             Синяк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду у м. Ірпені справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавіа», треті особи Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавіа», про відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області подана дана позовна заява.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 15.08.2007 року вона звернулась в хімчистку «Ун Моменто» ТОВ «Флавіа» для надання послуги по чищенню належної їй шкіряної куртки. Її замовлення було прийнято до виконання і видана квитанція №19312349 від 15.08.2007 року в якій зазначено оціночну вартість куртки 2200, 00 грн., вартість послуги 600, 00 грн. та дату виконання замовлення – 04.09.2007 року. Однак у призначений день замовлення не було виконане і тільки 05 жовтня 2007 року їй пред’явлена для огляду шкіряна куртка. При огляді куртки позивач впізнати її не змогла, оскільки вона була схожа на належну їй куртку тільки по фасону покрою, колір, розмір та інші особливості значно відрізнялись, а тому позивач відмовилась від прийняття замовлення і вимагала відшкодування завданих збитків. Вказує, що до цього часу відповідачем кошти їй не повернуто та просить стягнути з ТОВ «Флавіа» на її користь матеріальну шкоду в сумі 2200, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000, 00 грн.

У судовому засіданні позивач та її представник підтвердили обставини, викладені в позовній заяві, змінили позовні вимоги в частині відшкодування моральних збитків, збільшивши їх до 4000, 00 грн., просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала, вважаючи безпідставним, просила в його задоволенні відмовити.

Треті особи у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.08.2007 року позивач звернулась в хімчистку «Ун Моменто» ТОВ «Флавіа» для надання послуги по чищенню належної їй шкіряної куртки. Її замовлення було прийнято до виконання і видана квитанція №19312349 від 15.08.2007 року в якій зазначено оціночну вартість куртки 2200, 00 грн., вартість послуги 600, 00 грн. та дату виконання замовлення – 04.09.2007 року. Однак у призначений день замовлення не було виконане і тільки 05 жовтня 2007 року позивачу пред’явлена для огляду шкіряна куртка. При огляді куртки позивач відмовилась від прийняття замовлення, стверджуючи, що надана куртка їй не належить.

Дані обставини визнаються учасниками розгляду справи, а тому згідно ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Крім того, у судовому засіданні беззаперечно встановлено, що в приміщенні хімчистки «Ун Моменто» ТОВ «Флавіа»  05 жовтня 2007 року позивачу була пред’явлена для огляду інша шкіряна куртка, ніж та, яку вона 15 серпня 2007 року здавала на чистку. Дані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, висновком судово-товарознавчої експертизи та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Так, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 чітко підтвердили той факт, що до здачі позивачем шкіряної куртки в хімчистку «Ун Моменто» ТОВ «Флавіа», остання вільно одягала свою куртку та будь-яких претензій щодо її розміру не мала. Інших схожих курток у позивача не було, її особисті розміри за останні роки також не змінювались. При цьому показання вищевказаних свідків також підтверджуються наданими позивачем фотографіями, на яких ОСОБА_1 одягнена в свою куртку (а.с.45-49), довідкою Ірпінської міської лікарні про те, що за останніх 5 років змін у вазі та зрості позивача не виявлено (а.с.167) та довідкою з майстерні по ремонту і пошиття одягу, згідно якої розмір позивача з 2005 року не змінювався і відповідає 52, що прийнятий в Україні. Окрім цього, обставини про те, що спірна куртка не належить позивачу підтверджуються висновком судово-товарознавчої експертизи № 4767 від 16.10.2009 року відповідно до якого при порівняні товарних характеристик досліджуваного жакету (куртки) та відомостей про виріб, що викладені у квитанції, неможливо зробити категоричний висновок про відповідність досліджуваного жакету відомостям, викладеним в квитанції, так як є інформація, що співпадає з характеристикою жакету, а є інформація, яка не відповідає показникам досліджуваного жакету. Експертним висновком ознаки зміни початого розміру досліджуваного жакету не встановлені. Встановлені розмірні ознаки відповідають 48 розміру жіночого одягу за системою розмірів, що прийнята в Україні (а.с.132-135). Тобто, вказане свідчить, що спірна куртка є меншого розміру ніж розміри позивача та в свою чергу підтверджує її пояснення у справі, які є послідовними та незмінними. Висновок судово-товарознавчої експертизи належним чином не спростований, а тому підстав, які б викликали сумнів в його компетентності не має. Слід також зазначити, що відповідно до квитанції прийняття куртки до чистки вартість послуги становила 600, 00 грн. (а.с.169), що відповідає Прейскуранту цін на послуги ексклюзивної чистки та поновлення шкіряних виробів та виробів з хутра, затвердженого директором ТОВ «Флавіа» Юлдашевою С.М. 01.08.2007 року (а.с.164-165), але в подальшому без будь-яких причин вартість послуги знижена до 500, 00 грн. та потім відповідно до листа №43 від 14.03.2008 року позивачу пропонується забрати куртку взагалі без оплати послуги чистки (а.с.11), що свідчить про намір відповідача уникнути відповідальності за втрату належної ОСОБА_1 речі. В тому числі дані дії відповідача підтверджуються простроченням ним терміну повернення речі після надання послуги позивачу щодо чищення куртки. Крім того, пояснення позивача підтверджуються і іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що куртка, яку вони намагались повернути після чистки позивачу належить останній, оскільки вони суперечать матеріалам справи та повністю ними спростовуються. Зокрема, твердження відповідача, що хімічне чищення куртки було виконане за затвердженою технологічною документацією, відповідно до замовлення, діючих стандартів та технологічних процесів, не підтверджується висновком вищевказаної судово-товарознавчої експертизи № 4767 від 16.10.2009 року, згідно якого товарний стан досліджуваного жакету не відповідає вимогам розділу 4 ГСТУ 201-03-96 «Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Загальні технічні умови». Крім того, як вже вище згадувалось, неможливо зробити категоричний висновок про відповідність досліджуваного жакету відомостям, викладеним в квитанції, так як є інформація, що співпадає з характеристикою жакету, а є інформація, яка не відповідає показникам досліджуваного жакету. Також суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо плутанини позивача та свідків з її боку стосовно кольору куртки, оскільки її основний відтінок був відразу зазначений даними особами, а що стосується конкретного кольору речі, то він залежить від індивідуального сприйняття цих осіб та може відрізнятися. Окрім цього, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_5 про безпідставність претензій позивача, так як даний свідок безпосередньо співпрацює з ТОВ «Флавіа» та є зацікавленою у вирішенні справи на користь відповідача. Також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що позивач не зазначає яке її право як споживача порушено, коли і в чому це виявилося, оскільки ОСОБА_1 чітко зазначає про втрату ТОВ «Флавіа» її куртки під час виконання замовлення чистки та заподіяння їй такими діями відповідача збитків.

Таким чином, суд, аналізуючи матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку про наявність порушеного права позивача як споживача з боку відповідача як надавача послуг, а тому вважає позов таким,  що знайшов своє часткове підтвердження.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань та кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров’я і життєдіяльності.

Згідно ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов’язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв’язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятій ним від споживача для виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до ст. 22 цього Закону при задоволенні вимого споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що діями відповідача, які виразились у втраті речі позивача, крім матеріальних збитків, останній спричинено також моральну шкоду, оскільки вона змушена була нервувати та не мала можливості використовувати свою куртку, змінила свій звичний спосіб життя та змушена писати скарги, в тому числі звертатись до відповідача про відшкодування збитків, що свою чергу супроводжується її відповідними переживаннями. На теперішній час позивач також не в змозі користуватися належною їй курткою. Разом з тим, розмір моральної шкоди, яку позивач визначила у сумі 4000, 00 грн., суд вважає завищеним та необґрунтованим, таким, що не відповідає характеру та тяжкості страждань позивача, та визначає розмір моральної шкоди в сумі 1000, 00 грн., відмовляючи в решті цих вимог.

На підставі ст.ст. 15, 16, 22, 23, 526, 611, 1166-1167 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 15, 60-62, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавіа» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 2200, 00 (дві тисячі двісті гривень 00 коп.) грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавіа» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Флавіа» на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 51, 00 грн.

В решті позову відмовити.

Повний текст рішення буде складений до 07 квітня 2010 року.  

Копію рішення направити третім особам для відома.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                            О.П. Сингаївський