Справа № 1-23/2011 р.

                                       В И Р О К

 І м е н е м     У к р а ї н и

14  січня 2011 р. Ірпінський міський суд Київської області в складі:

   головуючого                                 Кафтанова В.В.,

   при секретарях                                  Змаженко Н.Ю., Боголєй О.І., Гаркуші Ю.В.,

   з участю прокурорів                          Кучер І.В., Чехівської Н.В., Слизькоухої О.В., Круль Н.Л.,    

   адвокатів                                            ОСОБА_1, ОСОБА_2,    

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Першотравневе Овруцького району Житомирської обл., українця, громадянина України, із середньо – технічною освітою, одруженого, не працюючого,  військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, має на утриманні неповнолітню дитину, не  судимого;  

           у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

                                                                           встановив:

            28.05.2009 року близько 09.15 год., ОСОБА_3 керуючи власним, технічно справним, автомобілем «МАЗ-5551» самоскид С, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Ворзель-Забуччя в смт. Ворзель Київської області в напрямку с. Забуччя, на відстані 20 метрів від перехресті вул. Кірова та Крупської в смт. Ворзель, в напрямку автодороги Київ-Ковель, проявив неуважність, невірно оцінив дорожню обстановку. Тобто, під час руху пересік горизонтальну розмітку (вузьку суцільну лінії), виїхав на зустрічну смугу на яку в'їзд заборонено, не впорався з керуванням автомобіля ї допустив зіткнення з автомобілем марки «SКОDА-ОСТАVІА» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по автодорозі «Ворзель-Забуччя» в зустрічному напрямку, в напрямку автодороги «Київ-Ковель», в результаті   чого останній отримав тілесні ушкодження, а водій ОСОБА_3 порушив вимоги Правил   дорожнього руху,  затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, а саме:

           п. 1.5 - не діяв таким чином «щоб не створювати небезпеки чи перешкоди для руху, не загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдати матеріальних збитків» ;

           п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням зміною напрямок руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» ;

           п. 11.2 - «Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини»;

           п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

           п. 34.1.1. - Дорожня розмітка - «Вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено»;

           Таким чином, допущені водієм ОСОБА_3 порушення п. п. 1.5, 10.1, 11.2, 12.1 та 34.1.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв'язку з вищевказаними наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

           Внаслідок даної пригоди водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та згідно висновку судово-медичної експертизи від 16.12.2009 року за №80/471:

           1.   Згідно  медичної документації у  гр.  ОСОБА_4, 07.02.1964р.н., мались ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, рана і садна обличчя, гематома обох повік лівого ока; закрита травма грудної клітки з переломом 7-го ребра зліва; перелом заднього краю та даху лівої вертлюгової западини; рани лівого передпліччя і лівого колінного суглобу, забої та садна верхніх і нижніх кінцівок.

           2.  Дані тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин зазначених у постанові.

           3. Ушкодження, отримані гр. ОСОБА_4 відносяться до категорії тілесних ушкоджень  середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я.

           Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину  визнав частково, а саме в тому, що виїхав на зустрічну смугу руху. Вказав, що він  не навмисно   не впорався з керуванням. Цивільний позов визнав частково, а саме в частині матеріального відшкодування завданих збитків на суму 7 000 грн. та 3 500 грн. завданої моральної шкоди. В подальшому частково визнав цивільний позов щодо відшкодування завданих матеріальних збитків в частині:

1.   Шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля потерпілого в сумі 94 800 грн.;

2.   Витрат на ліки та лікування за період з 28.05.2009 року по 09.12.2009 року в сумі 14 877 грн. 76 коп.;

3.   Витрат на ліки та лікування за період з 30.12.2009 року по 26.06.2010 року в сумі 5 429 грн. 49 коп.;

4.   Витрат на ліки та лікування за період з 29.06.2010 року по 27.08.2010 року в сумі 1 017 грн. 05 коп.;

           При цьому показав, що 28.05.2009 року приблизно 09. 15 - ої години, він керуючи власним,   автомобілем «МАЗ-5551» рухався по автодорозі Ворзель-Забуччя в смт. Ворзель Київської області в напрямку с. Забуччя. Він рухався по правій смузі з моста, в „тянучці” зі швидкістю близько 35-40 км., тримаючи передбачену Правилами дорожнього руху дистанцію. Приблизно  на відстані 20 метрів від перехрестя вулиць Кірова та Крупської в смт. Ворзель, його підрізав джип який різко обігнав автомобіль підсудного та перестроївся в правий ряд перед ним. Внаслідок цього, ОСОБА_3 різко загальмував та вивернув руль вліво, через зустрічну смугу в’їхав в лівий кювет, де і зіткнувся в подальшому з автомобілем «SКОDА-ОСТАVІА» під керуванням водія ОСОБА_4, який побачивши автомобіль ОСОБА_3 вивернув руль свого автомобіля вправо. Також вказав, що зіткнення відбулось на узбіччі зліва, на зустрічній стороні. Автомобіль потерпілого «SКОDА-ОСТАVІА» вдарився своєю лівою стороною в праву сторону автомобіля підсудного. Вказав, що він дійсно виїхав на зустрічну смугу руху автотранспорту, але саме зіткнення відбулося не на дорозі, а на узбіччі дороги. Підсудний розумів, що вчиняє правопорушення виїжджаючи на зустрічну смугу, але  вчиняв  всі необхідні міри щоб уникнути жертв. Повідомив, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння даного ДТП. Завдану шкоду потерпілому не відшкодовував.  В судових дебатах вину визнав, просив суворо його не карати.  

           Не зважаючи на часткове не визнання в ході судового слідства своєї вини підсудним ОСОБА_3, вина підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

-    показами потерпілого ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що   28.05.2009 року він   рухався в своїй смузі по автодорозі Забуччя-Ворзель в напрямку автодороги Київ-Ковель. В той день була сонячна погода та 100 відсоткова видимість. Дорожнє покриття було асфальтовано та в сухому стані, була нанесена дорожня розмітка. Близько 09.15 год. потерпілий проїхав перехрестя м. Буча та смт. Ворзель. Після того, як він проїхав від перехрестя 20 - 30 метрів, назустріч йому вискочив вантажний автомобіль з колони автомобілів зустрічної смуги руху, що стояли, та перетинаючи суцільну лінію розмітку  врізався в ліве переднє колесо автомобіля потерпілого, що рухався по смузі свого руху. Автомобіль став некерованим та злетів в кювет. Внаслідок удару та отриманих ран потерпілий ОСОБА_4 втратив свідомість та прийшов в себе лише в кінці червня 2009 року в відділенні посиленої терапії лікарні швидкої допомоги м. Києва, де в подальшому проходив лікування до липня цього ж року. Довготривале перебування в лікарні стало матеріально обтяжуючим для нього та його родини (так, як один день перебування в лікарні коштував близько 1000 – 2000 грн.), тому потерпілого на заказаному автомобілі швидкої допомоги перевезли до дому. Подальше лікування відбувалося вдома, куди запрошувались лікарі, якім також сплачувались гроші. Згідно рекомендацій лікарів ОСОБА_4 була необхідна операція на суглобі, але у зв’язку з тяжким матеріальним становищем він вимушений був відмовитися від операції. Лікування від отриманих травм після ДТП та хвороб отриманих в період реабілітації потерпілий проводить до теперішнього часу. Всі послуги лікарів, ліки та аналізи є платними. Також вказав, що з моменту ДТП підсудний жодного разу не вибачився, не запропонував допомоги. В лікарні потерпілого він не відвідував, матеріальної допомоги не надавав.   Заявлений цивільний позов потерпілий підтримав, просив стягнути на його користь 126 594 грн. 30 коп. завданої матеріальної шкоди  та  100 000 грн. завданої моральної шкоди. В подальшому позовні вимоги в частині заподіяної матеріальної шкоди уточнив, просив стягнути  з підсудного 127 374 грн. 30 коп. завданої матеріальної шкоди ( а. с.  63 - 67 т.2);

-   показами свідка  ОСОБА_5, яка у судовому засіданні показала, що 28.05.2009 року близько 12.00 год.  їй зателефонували та повідомили, що її чоловік ОСОБА_4 потрапив в ДТП і його направили до лікарні м. Буча. В лікарні їй сказали, що чоловіку потрібно зробити томографію головного мозку. В зв’язку з цим вона оплатила послуги щодо транспортування спеціальним автомобілем потерпілого до лікарні швидкої допомоги в м. Київ. Вказала, що за кожний день знаходження її чоловіка в реанімаційному відділенні лікарні вона сплачувала 1500 – 2000 грн. В зв’язку з тяжким станом чоловіка вона вимушена була доглядати його, так, як найняти доглядальницю вона не може внаслідок тяжкого фінансового положення. Для догляду чоловіка свідок покинула роботу. Згідно рекомендацій лікаря ОСОБА_4 було необхідно провести операцію, але у зв’язку з тяжким матеріальним становищем вони (потерпілий та свідок) вимушені були відмовитися від операції.  В подальшому у її чоловіка почалися ускладнення, і тому до лікування залучалися різні лікарі. За всі надані послуги приходилось платити. Так, як коштів на лікування не вистачало, то потерпілого виписали з лікарні, однак лікування продовжується, на що витрачаються значні кошти. Також вказала, що її чоловік залишився калікою, не працює. У них є син, який навчається, що потребує відповідного фінансування. До того ж, їх автомобіль повністю знищений. Підсудний, ні фізичної, ні матеріальної допомоги не надавав.   (а. с. 67 – 69 т.2);    

           -       показами свідка   ОСОБА_6,  який у судовому засіданні повністю підтримав   покази, які він давав на досудовому слідстві, згідно яких 28.05.2009 року близько 09.25 год., він, керуючи власним автомобілем «Форд», рухався з м. Києва в м. Буча по автодорозі Ворзель -Забуччя. Коли він під'їхав до перехрестя вул. Кірова - вул. Крупська та автодороги Ворзель-Забуччя, то побачив, що сталося ДТП. Він  прийняв праворуч, і не доїжджаючи місця пригоди зупинився та підійшов до місця події. Вийшовши з автомобіля він підійшов до автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА», який знаходився на правому узбіччі - в кюветі, в напрямку руху м. Буча. В салоні автомобіля був водій, який знаходився без свідомості. На проїжджій частині знаходився автомобіль «МАЗ», завантажений камінням (бут). Автомобіль «МАЗ» знаходився на проїжджій частині таким чином: передня частина автомобіля до середині знаходилася на зустрічній смузі руху в напрямку руху автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА», а задня частина автомобіля знаходилася на своїй смузі руху. Під час розмови працівника ДАІ з водієм автомобіля «МАЗ» він почув, що останній відповідав інспектору, про те, що він рухався на своїй смузі руху, в цей час перед ним рухалися автомобілі, які на даному перехресті почали зупинятися, а він не зміг зупинитися, так як був завантажений і намагався по зустрічній смузі виїхати на узбіччя дороги м. Буча. Але в цей час по зустрічній смузі рухався автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА». Побачивши цей автомобіль, він натиснув на гальма. Однак, уникнути зіткнення було не можливим. Від зіткнення автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА» з'їхав в кювет праворуч відносно свого руху. Осип скла, уламки бампера від автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА»   знаходилися під кузовом автомобіля «МАЗ» на проїжджій частині, на смузі руху автомобіля  «SКОDА-ОСТАVІА». Він знаходився до кінця оформлення ДТП працівниками міліції, до завантаження автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА»  в евакуатор. Коли він приїхав на місце події, автомобіль «МАЗ» знаходився на зустрічній смузі. Крім того,  під час його  знаходження на місці події, прибули працівники МНС, щоб допомогти вирізати дверцята автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» і витягнути водія з салону. Окрім них, швидкої допомоги, під час оформлення ДТП ніяких кранів чи вантажівок не було, і під час оформлення автомобілі «SКОDА-ОСТАVІА»  і «МАЗ» не переставлялися. Під час складання схеми він був понятим, і місце зіткнення, яке вказано на схемі до протоколу огляду місця події вказував водій автомобіля «МАЗ» в присутності іншого понятого та працівника ДАІ (а. с. 136 - 137   т.1);

          -     показами свідка  ОСОБА_7,  який в судовому засіданні показав, що він працює інспектором з дізнання ВДАІ Ірпінського регіону та м. Буча. Весною 2009 року, точної дати не пам’ятає, близько 09.00 год. він отримав повідомлення від чергового Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області про те, що на автодорозі Ворзель – Забуччя, а саме на перехресті    вул. Кірова та Крупської сталося ДТП. Прибувши на місце ДТП було встановлено, що водій автомобіля марки „МАЗ” (номерного знака свідок не пам’ятає), виїхав на смугу зустрічного руху і пересік суцільну лінію, внаслідок цього автомобіль марки «SКОDА-ОСТАVІА» з’їхав в кювет.           Автомобіль „МАЗ” стояв на зустрічній смузі, ближче до кювету. Вказаний автомобіль свого положення після ДТП не змінював. Вказав, що зіткнення автомобілів „МАЗ” та «SКОDА-ОСТАVІА» відбулося на смузі зустрічного руху відносно автомобіля марки „МАЗ”. Такий висновок свідок зробив по осипу скла та фарби. Також, автомобіль марки „МАЗ” був пошкоджений з лівої передньої частини кабіни. У автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» найбільше постраждала передня ліва частина. Водієм марки „МАЗ” були порушені ПДР, так, як виїзд на зустрічну смугу руху на даній ділянці автодороги заборонено. Водій автомобіля  „МАЗ” не дотримався дистанції та інтервалу в русі, маючи попереду автомобіль і таким чином виїхав на  смугу зустрічного руху ( а. с. 75 - 77 т.2);

          -         протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та ілюстративною фото
таблицею до протоколу огляду місця події від 28.05.2009 р. зі схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, згідно яких автомобіль «МАЗ-5551» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 рухався від автодороги Київ – Ковель та здійснив виїзд на зустрічну смугу, а автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 рухався з с. Забуччя в напрямку автодороги Київ – Ковель по своїй смузі руху (а.с.11-23 т.1);

          -    протоколом огляду та затримання  автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА » д. н. з. НОМЕР_2 згідно якого у вказаного автомобіля деформовано передню частину кузова (а.с.24 т.1);

          -   протоколом огляду та затримання автомобіля «МАЗ-5551» д. н. з. НОМЕР_1, згідно якого у вказаного автомобіля деформовано передній бампер, розбиті передні фари (а. с. 25 т.1);

          -    протоколом про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_3 керуючи автомобілем «МАЗ-5551» д. н. з. НОМЕР_1, виїхав на зустрічну смугу та  допустив зіткнення з автомобілем «SКОDА-ОСТАVІА » д. н. з. НОМЕР_2 (а. с. 26 т.1);

          -  постановою Ірпінського міського суду від 5 червня 2009 року, згідно якої ОСОБА_3 позбавлений права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 6 місяців за  скоєння ДТП 28.05.2009 року (а. с.148 т.1);

          -      висновком судово-медичної експертизи № 80/471 від 16.12.2009 року у відповідності до якої:

      1. Згідно медичної документації у гр. ОСОБА_4 мались ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, рана і садна обличчя, гематома обох повік лівого ока, закрита травма грудної клітки з переломом 7-го ребра зліва; перелом заднього краю та даху лівої вертлюгової западини; рани лівого передпліччя і лівого колінного суглобу, забої та садна верхніх і нижніх кінцівок.

      2. Дані тілесні ушкодження могли утворитись в час та за обставин зазначених у
постанові.

      3. Згідно аналізу «Токсикологічної лабораторії КМКЛ ШМД» № 4548 від 28.05.2009
р.: «Спирт етиловий не виявлено».

       4.     Ушкодження, отримані гр. ОСОБА_4 відносяться до категорії тілесних
ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я (а.с.50 т.1);

          -    висновком судово - автотоварознавчої експертизи № 5 А від 20.01.2010 року згідно якої:

      1. Матеріальна шкода заподіяна власнику автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» д. н. з. № НОМЕР_2 на момент проведення огляду становить: 94800,00 грн. (дев'яносто чотири тисячі вісімсот грн. 00 коп.).

      Вартість відновлюючого ремонту може змінюватись, у зв'язку з наявністю значної кількості скритих дефектів (а.с.66-76 т.1);

          -         висновком автотехнічної експертизи 42 А від 01.02.2010 року згідно якої:

      1. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автомобіля МАЗ
повинен був   діяти згідно вимог пунктів 10.1 та 11.2. Правил дорожнього руху.

      2. Технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «SКОDА-ОСТАVІА» для
водія автомобіля МАЗ полягала у виконанні ним пунктів 10.1 та 11.2. Правил дорожнього
руху України , на, що у нього не було перешкод технічного характеру.

      3. 3а даних дорожніх обставин, водій «SКОDА-ОСТАVІА» повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху України.

      4.  В заданій дорожній ситуації технічна можливість для водія « SКОDА-ОСТАVІА» уникнути зіткнення з автомобілем МАЗ полягала у виконанні ним вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України, однак своїми односторонніми діями водій автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем МАЗ, так як навіть його зупинка не виключала зіткнення з автомобілем МАЗ, так як автомобіль МАЗ перед зіткненням не гальмував (а.с.83-84 т.1);

          - Згідно висновку автотехнічної експертизи № 342 А від 25.05.2010 року:

      1.2. Для визначення безпечної швидкості водій автомобіля МАЗ-5551  та водій автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» повинні були діяти відповідно до пункту 12.1. Правил дорожнього руху України в даних дорожніх умовах.

      3.8 За даних дорожніх обставин з технічної точки зору, водій автомобіля МАЗ-5551
повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1. та 11.2., 12.1. Правил дорожнього руху
України.

      4.9 В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» повинен був
діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України.

      5.6. В експертних умовах системи МВС України затверджено до використання є методика розрахунку швидкості транспортного засобу по довжині сліду гальмування, бокового юзу, або довжині переміщення накатом. Так як у постанові на схемі, до протоколу огляду місця події не зафіксовано слідів гальмування, бокового юзу чи переміщення транспортного засобу накатом то встановити з якою швидкістю рухалися автомобіль МАЗ-5551 та автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА» не представляється можливим.

      7. За даних дорожніх умов технічна можливість для водія автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» уникнути зіткнення з автомобілем МАЗ-5551 полягала у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, однак своїми односторонніми діями водій автомобіля «SКОDА-ОСТАVІА» не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем МАЗ-5551, так як автомобіль МАЗ-5551 перед зіткненням не гальмувався (а. с.152 – 154 т.1);

          -    іншими матеріалами кримінальної справи.

              Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3  в скоєнні даного злочину доказана повністю.

              Часткове не визнання своєї вини підсудним  ОСОБА_3 суд розцінює як намагання підсудного зменшити відповідальність за скоєний злочин.

              Так, твердження підсудного про те, що  приблизно  на відстані 20 метрів від перехрестя вулиць Кірова та Крупської в смт. Ворзель, його підрізав джип, який різко обігнав автомобіль підсудного та перестроївся в правий ряд перед ним, внаслідок чого, ОСОБА_3 різко загальмував та вивернув кермо вліво, через зустрічну смугу в’їхав в лівий кювет, де і зіткнувся в подальшому з автомобілем «SКОDА-ОСТАVІА» під керуванням водія ОСОБА_4, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли. Жодного доказу на підтвердження вказаної обставини підсудний та його захисник не надали. Посилання ОСОБА_3 на те, що зіткнення відбулось в кюветі зліва, а не на зустрічній смузі руху спростовуються показами потерпілого, який показав, що зіткнення відбулось саме на смузі його руху. Показами свідка ОСОБА_6, який чув під час розмови працівника ДАІ з водієм автомобіля «МАЗ», що останній відповідав інспектору, про те, що він рухався на своїй смузі руху, в цей час перед ним рухалися автомобілі, які на даному перехресті почали зупинятися, а він не зміг зупинитися, так як був завантажений і намагався по зустрічній смузі виїхати на узбіччя дороги м. Буча. Але в цей час по зустрічній смузі рухався автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА». Побачивши цей автомобіль, він натиснув на гальма. Однак, уникнути зіткнення було не можливим. Від зіткнення автомобіль «SКОDА-ОСТАVІА» з'їхав в кювет праворуч відносно свого руху. Показами свідка ОСОБА_7, який вказав, що зіткнення автомобілів „МАЗ” та «SКОDА-ОСТАVІА» відбулося на смузі зустрічного руху відносно автомобіля марки „МАЗ”. Такий висновок свідок (інспектором з дізнання ВДАІ Ірпінського регіону та м. Буча) зробив по осипу скла та фарби.  

           Оцінюючи покази підсудного про те, що він виїхав на зустрічну смугу руху, суд вважає дані покази такими, що свідчать про фактичне визнання ним своєї вини. Посилання ОСОБА_3 на те, що він не навмисно не впорався з керуванням не можуть бути прийняти до уваги, так, як суб’єктивна сторона даного злочину визначається ставленням винного до наслідків та характеризується необережною виною, що повністю відповідає обставинам даної справи. Також, суд враховує те, що підсудний не оскаржував постанову Ірпінського міського суду від 5 червня 2009 року, згідно якої він був позбавлений права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 6 місяців за  скоєння ДТП 28.05.2009 року, що свідчить про те, що він визнав свою вину в скоєнні ДТП.

           Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 286 ч.1 КК України, оскільки він своїми діями, які виразилися в порушенні вимог  п. п. 1.5; 10.1, 11.2, 12.1 та 34.1.1 Правил дорожнього руху, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

           Суд вважає таку кваліфікацією правильною.  

           При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_3 злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його відповідальність.

           Так, суд враховує, що підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості.

           Як особа підсудний характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, завдану потерпілому шкоду не відшкодував, має на утриманні неповнолітню дитину.

           Обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд не вбачає.

           Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а тому можливо, призначивши підсудному покарання у вигляді  обмеження волі, звільнити його від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку.

 Потерпілим по даній справі заявлений позов про стягнення з підсудного на його користь 127 374 грн. 30 коп. завданої матеріальної шкоди та 100 000 грн. завданої моральної шкоди.

 Суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

           В частині завданої матеріальної шкоди суд повністю задовольняє вимоги потерпілого ОСОБА_4 та стягує на його користь 127 374 грн. 30 коп., які складаються з шкоди заподіяної пошкодженням автомобіля потерпілого в сумі 94 800 грн. Витрат на ліки та лікування за період з 28.05.2009 року по 09.12.2009 року в сумі 14 877 грн. 76 коп. Витрат на ліки та лікування за період з 30.12.2009 року по 26.06.2010 року в сумі 5 429 грн. 49 коп. Витрат на ліки та лікування за період з 29.06.2010 року по 27.08.2010 року в сумі 1 017 грн. 05 коп. Щодо задоволення позову в цій частині підсудний не заперечував.  Крім того, суд стягує з підсудного на користь потерпілого 11 250 грн. за зберігання автомобіля та послуги евакуатора, що підтверджується наявними в справі документами.  

    Стосовно завдання моральної шкоди, то суд вважає доказаним факт завдання потерпілому  моральної шкоди, оскільки він переніс нервовий стрес в зв’язку з завданими тілесними ушкодженнями, а  в подальшому і з проведенням слідчих дій. В зв’язку з даними подіями він усвідомлює, що став предметом обговорювання оточуючих, що також вплинуло на його моральний стан. На тривалий час потерпілий змінив спосіб свого життя, виникла необхідність адаптуватися до нових, дискомфортних умов існування, до обмеження рухів в зв’язку з отриманими травмами. Внаслідок перенесеного стресу з’явився острах перебування в автомобілі. Суд вважає, що розмір відшкодування відповідає ступеню моральних страждань потерпілого, а тому в цій частині задовольняє позов частково та стягує на його користь 25 000 грн.    Суд вважає дану суму достатньою.

          Речовими доказами суд розпоряджається у відповідності із ст. 81 КПК України. Понесені по справі судові витрати суд вважає за необхідне відшкодувати за рахунок підсудного.     Запобіжний захід суд залишає без змін – підписка про невиїзд.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                                           З А С У Д И  В:

             ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити йому покарання за  цією статтею у вигляді 3 (трьох) років  обмеження волі з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

  На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.

   На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_3:

-   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

-     періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації .

   Цивільний позов задовольнити  частково.

   Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4  127 374 грн.   (сто двадцять сім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 30 коп. завданих матеріальних збитків та  25 000 грн. (двадцять п’ять тисяч) грн. завданих моральних збитків.  

             Речові докази: автомобіль «МАЗ-5551» номерний знак НОМЕР_1,  переданий на зберігання ОСОБА_3  - залишити йому.  

              А втомобіль  «SКОDА-ОСТАVІА» номерний знак НОМЕР_2, що знаходиться на штрафному майданчику  – повернути власнику ОСОБА_5.

             Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ УМВС України в Київській області за проведення судової автотехнічної експертизи №  342 А – 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн. 88 коп.

              Стягнути з ОСОБА_3   на користь НДЕКЦ при ГУ МВС   України в  Київській області за проведення автотоварознавчої експертизи №  5 А - 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн. 79 коп.

               Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ УМВС України в Київській області за проведення судової автотехнічної експертизи №  42 А – 656 (шістсот п’ятдесят шість) грн. 88 коп .

             До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного  залишити без змін –  підписка про невиїзд.

             На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подана апеляція протягом 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним - в той строк із моменту вручення копії вироку.

                          Суддя                                                                            В.В. Кафтанов