Справа № 1-121 /2007 р

ВИРОК

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

3 травня 2007 року     Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючої - судді Безбородько В.А., секретаря      Дмитрук С.І., з участю прокурора Романовського І.О., захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1не одруженого, з професійно-технічною освітою, займається домашнім господарством, несудимого, громадянина України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України ,-та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_2, не одруженого, на утриманні нікого немає, з професійно-технічною освітою, підприємця, несудимого, громадянина України,

у вчинення злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України ,-

встановив:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 групою осіб вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Злочин ними вчинено при наступних обставинах.

З лютого 2007 року приблизно о 23,30 год., знаходячись в громадському місці біля кафе «Карпатський шлях», що в с.Тисменичани, Надвірнянського району, ОСОБА_1 в крипі з ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до оточуючих, з хуліганських спонукань стали чіплятись до ОСОБА_3, після чого з особливою зухвалістю сталт наносити останньому удари руками по тілу, в результаті чого ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми у вигляді струсу головного мозку із забійною раною в ділянці лівої брови та синцями волосистої частини голови, травматичний перелом коронки та кореня 1 зуба на верхній щелепі зліва з неповним травматичним вивихом, синці в ділянці грудної клітки, правої верхньої та лівої кінцівок, садна в ділянці тазу справа, крововилив в слизову оболочку верхньої губи, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які причинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив достовірність показань, які він давав на досудовому слідстві, суду пояснив, що 3 лютого 2007 року приблизно о 20 год. він разом зі своїм родичем ОСОБА_2 знаходилися в кафе «Карпатський шлях», що в с.Тисменичани, Надвірнянського району, де грали в більярд. В той час, коли він з ОСОБА_2 розраховувалися біля барної стійки, до них підійшов ОСОБА_3 і сказав, що хоче з ним поговорити, оскільки раніше між ними була розмова з приводу неправдивих чуток зі

2

сторони ОСОБА_3 Він та ОСОБА_3 вийшли вдвох на вулицю. На вулиці, з лівої сторони від кафе, він запитав потерпілого, про що той говорив про нього, на що ОСОБА_3 став поводити себе нахабно та образливо. Поведінка потерпілого йому не сподобалася, він не стримався і наніс тому удар кулаком руки в обличчя. Між ними розпочалася тяганина, на що надбіг ОСОБА_2 і також вдарив ОСОБА_3 кулаком в чоло. Після цього вони вже вдвох нанесли ще декілька ударів потерпілому по тілу і по голові. В даний час розуміє, що вчинив неправильно, засуджує свої дії, щиро розкаюється у вчиненому, запевнив суд, що в майбутньому подібного не повториться, а тому просить вибачення у потерпілого і просить його суворо не карати.

Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_2 також свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердивши достовірність показань підсудного ОСОБА_1 і які він сам давав на досудовому слідстві, ствердивши суду, що дійсно З лютого 2007 року він зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_1 знаходилися в кафе «Карпатський шлях» в с.Тисменичани. Приблизно о 23 год., коли вони пішли до барної стійки, щоб розрахуватися, до них підійшов їх знайомий ОСОБА_3 Потерпілий щось сказав ОСОБА_1 і вони вдвох вийшли на вулицю. Він на вулицю вийшов через декілька хвилин, і побачив, як ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, після чого вони почали тягатись між собою. Коли ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_1 кулаком в голову, він підбіг до них і вдарив потерпілого кулаком в чоло, а пізніше вони нанесли ще декілька ударів потерпілому руками по тілу і по голові. В даний час вони між собою помирилися, він розуміє, що вчинили обоє неправильно, засуджує свої дії, щиро розкаюється у вчиненому, запевнив суд, що в майбутньому подібного не повториться, а тому просить його суворо не карати.

У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки у своїй позиції останні не заперечують проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з'ясував, що підсудні та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.296 ч.» КК України, оскільки вони групою осіб вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставини при яких, він був вчинений, дані про їх особи, думку потерпілого стосовно несуворого покарання, а також обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставини, що пом"якшують покарання, суд врахував щире каяття підсудних, повне визнання вини у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

По місцю проживання підсудній ОСОБА_1 та ОСОБА_2 характеризуються позитивно.

Враховуючи наведене, всі дані про особи підсудних, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід призначити покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів. Тому з врахуванням вище наведеного, думки потерпілого, а також того, що підсудні повністю визнали вину у вчиненому, щиро розкаюються, активно сприяли розкриттю злочину та добровільно відшкодували завдані збитки, а дані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що до них можливо застосувати ст. 69 КК України і призначити їм покарання нижче від

3

найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України , суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в сумі 650 грн.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в сумі 650 грн.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1та ОСОБА_2залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд.