РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 року м. Ужгород
Судова колегія палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
Головуючої - Фазикош Г.В.,
суддів - Павліченко С.В., Кеміня М.П.,
при секретарі - Талпа С.М.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки - ОСОБА_2, представника відповідачки - ОСОБА_3, представника ВАТ "Закарпатгаз" - Симулик В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. та ОСОБА_4 на рішення Хустського районного суду від 11 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ВАТ "Закарпатгаз" про стягнення моральної шкоди, -
Встановила:
11 січня 2007 року Хустський районний суд ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ВАТ "Закарпатгаз" про стягнення моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати дане рішення та ухвалити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити повністю. Свою позицію мотивують тим, що, на їх думку, місцевий суд неправильно встановив фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним в справі доказам, та необґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
В судовому засіданні в апеляційній інстанції позивачка та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник відповідачки та представник ВАТ "Закарпатгаз" апеляційну скаргу не визнали та просили її відхилити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія перевірила законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та прийшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверджуння; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин тощо.
Всупереч наведеного положення процесуального закону при розгляді даної справи суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував фактичні обставини справи. Зокрема, не було з'ясовано, хто, на якій підставі та коли влаштував наземний газопровід через земельну ділянку по стінах незавершенного будівництва в м. Хуст поАДРЕСА_1, чи порушено було при цьому права позивачів, та чи було при цьому заподіяно їм моральну шкоду та в якому розмірі.
Справа № 22ц-526/07 Номер рядка статистичного звіту: 19
Головуючий у першій інстанції: Волощук О.Я.
Доповідач: Фазикош Г.В
2
Крім того, відмовивши позивачам у задоволенні їх позову, суд першої інстанції по суті не обґрунтував свої висновки, чим порушив вимоги ст. 215 ЦПК України.
Між тим, матеріалами справи підтверджено і сторонами не спростовано те, що спірний наземний газопровід на момент подачі позову проходив по стіні незавершенного будівництва підсобного приміщення і фактично перешкоджав подальшому будівництву (а.с. 17т 19).
Земельна ділянка, на якій здійснювалось це будівництво, та саме недобудова є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Доказів того, що позивач ОСОБА_5 є власником чи користувачем вказаного майна, в матеріалах справи не має, а тому колегія вважає, що його права влаштуванням наземного газопроводу ніяким чином не порушено і суд першої інстанції відмовив у задоволенні його позову правомірно.
Судом було встановлено, що будівництво підсобного приміщення, а саме сараю та літньої кухні, було розпочато позивачкою ОСОБА_1. та її чоловіком ОСОБА_8. на підставі затвердженого проекту забудови земельної ділянки в м. Хуст по АДРЕСА_1, оригінал якого було оглянуто апеляційним судом в судовому засіднанні ( копія на а.с. 16). Відповідно до даного проекту будівництво спірного приміщення слід було розпочати із відступом від межі ділянки паралельно до лінії забудови основного приміщення - житлового будинку. В матеріалах справи відсутні належні докази того, що будівництво було фактично розпочато з порушенням даної вимоги, а тому відповідні твердження представників відповідачів колегія вважає недоведеними.
Судом також встановлено, що улаштування наземного газопроводу до будинку відповідачів ОСОБА_9. та ОСОБА_10 в м. Хуст по АДРЕСА_2 було розпочато на підставі проектно-технічної документації, виготовленної у 1995 році від існуючого газового вводу житлового будинкуАДРЕСА_1 в м. Хуст, відповідно до якої лінія вказанного газопроводу мала проходити по лінії межі відповідної земельної ділянки.
Таким чином, лінія забудови ціє ділянки не повина була співпадати із лінією газопроводу, фактично ж таке співпадіння відбулось, що і призвело до порушення прав позивачки ОСОБА_1. як співвласниці недобудови.
В той же час, на переконання колегії, вини відповідачів ОСОБА_9. та ОСОБА_7. у порушенні прав позивачки не має, оскільки останні не розробляли проектно-технічної документації на вказаний газопровід та безпосереньо його не монтували. Той факт, що вуличний газопровід проводився за спільні внески мешканців вулиці, в т.ч. і відповідачів ОСОБА_9. та ОСОБА_7., не покладає на останніх відповідальності за дотримання вимог проектно-технічної документації при монтуванні газопроводу.
Спірний газопровід було прийнято в експлуатацію в жовтні 1995 року, що підтвердужється актом від 18.10.1995 року, підписаним комісією, створенною представниками ВАТ "Закарпатгаз". Фактична комісія підтвердила те, що газопровід відповідає вимогам проектно-технічної документації, хоча в дійсності лінія газопроводу всупереч цим вимогам співпала із лінією забудови.
Сторони та представники сторін в судовому засіданні підтвердили, що із жовтня 1995 року і до виникнення спору вказаний газопровід не зазнавав змін, і лише після виникнення спору його було демонтовано. Таким чином, про порушення своїх прав позивачка повина була дізнатись в 1995 році і саме тоді у неї виникло право звернутись до суду з вимогою про його захист.
Відповідно до 256 ЦК України особа вправі звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах строку позовної давності. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналась або могла довідатись про
3
порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюються тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В даному випадку такої заяви жодна із сторін при розгляді справи у суді першої інстанції не подавала, а тому порушене право позивачки підлягає захисту.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 16 ЦК України відшкодування моральної шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Колегія вважає, що прийнявши в експлуатацію наземний газопровід, лінія якого фактично співпала з лінією забудови позивачки, відповідач ВАТ "Закарпатгаз" завдав позивачці душевних старждань, тобто моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню грішми відповідно до п.3 ст.23 ЦК України. При цьому, при визначенні розміру відшкодування слід враховувати вимоги розумності та справедливості.
Враховуючи наведене та інші обставини справи, колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4. та у задоволенні позовних вимог обох позивачів до ОСОБА_9. та ОСОБА_7., як безпідставних. Водночас, позов ОСОБА_1. підлягає до частково задоволення, а саме в частині стягнення з одного із відповідачів ВАТ "Закарпатгаз" заподіяної моральної шкоди в сумі 1000 грн. В цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 303, п.1(1) ст.307, ст. ст. 308, 314, 315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
РІШИЛА :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1. та ОСОБА_11 -задовольнити частково.
2. Рішення Хустського районного суду від 11 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ВАТ "Закарпатгаз" про стягнення моральної в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ "Закарпатгаз" - змінити.. ухваливши в цій частині нове рішення.
3. Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Закарпатгаз" - задовольнити частково.
4. Стягнути з ВАТ "Закарпатгаз" на користь ОСОБА_1 задодіяну моральну шкоду в сумі 1000 (однієї тисячі) грн.
5. В решті рішення Хустського районного суду від 11 січня 2007 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України