Справа №33-ц-115

Категорія-19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                                                                     м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської

області

в складі:

Собіни І.М., Шимківа С.С., Дем'янчук С.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права спільної власності на 4/5 частини будинковолодіння за членами колишнього колгоспного двору та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2006року,

встановила:

У вересні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права спільної власності на 4/5 частини будинковолодіння за членами колишнього колгоспного двору та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2006року рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову позивачам у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2006 року.

В обгрунтування своїх вимог вказують на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело до помилкового скасування правильного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

2

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права, і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 335-337 ЦПК України, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697-V, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.