Справа № 11а-144-2007 року              Головуючий у 1 інстанції Герасимчук М.К.

Категорія: ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187,    Доповідач: Сачук В.І. ст.304, ч.2 ст. 307 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                                          УКРАЇНИ

3 квітня 2007 року                                                                             м. Рівне

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Омельяненка В.І.

суддів : Сачука В.І., Квятковського А.С.

з участю прокурора Кохно М.І.

захисників-адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

засуджених : ОСОБА_1, ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями

засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_1- та захисника адвоката Чорнобривого

в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду від 5

червня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с Великий Мидськ Костопільського району Рівненської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, засуджений

за ч.2 ст.  187 КК України до    позбавлення волі строком на сім років шість місяців з конфіскацією всього майна, що є у його власності;

·       за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 5 років ;

·       за ст. 304 КК України до позбавлення волі на один рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, судимий вироком Рівненського міського суду від 2 жовтня 2003 року за ст. 15, 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі та у відповідності до ст. 75 КК України від відбування покарання звільненого з випробуванням з іспитового строку 2 роки, засуджений

-   за ч.2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на сім років з

конфіскацією всього майна, що є у його власності;

- за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки . На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено  покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Відповідно до ст. 71 КК України, частково приєднавши не відбуту частину покарання за попереднім вироком, остаточно визначено покарання у вигляді   7

 

2

років 6 місяців позбавлення волі   з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець АДРЕСА_2, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, засуджений

- за ч.2 ст. 187 КК України   до позбавлення волі строком на 7 років   з конфіскацією всього майна, що є у його власності;

· за ч.2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 4 роки;

· за ч.2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 150 грн., ОСОБА_8 105 грн. солідарно. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 715 грн., ОСОБА_9 200 грн. солідарно.

Судом стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь Рівненського центру психічного здоров'я населення 76 грн. 50 коп. за проведену судово -психіатричну експертизу.

З ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області 98 грн. за проведену фізико - хімічну експертизу.

Гроші в сумі 22 грн., які зберігаються в ФЕВ Рівненського МВВС-звернути в дохід держави.

Прийнято рішення по речових доказах.

ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визнано винними утому, що він 15 червня 2004 року, біля 1 год., неподалік середньої шкоди № 7, що по вул. Соборній в м. Рівному за попередньою змовою з ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на ОСОБА_7 під час якого нанесли потерпілому удари по ногах, голові та тулубу, спричинивши при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, внаслідок чого він впав. Обшукавши ОСОБА_7, удвох відібрали у нього мобільний телефон „Нокіа" вартістю 120 грн., та гаманець з грошима в сумі 10 грн.

20 травня 2005 року, приблизно о 23 год., на бульварі Б. Хмельницького в м. Рівному ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, попередньо домовившись між собою про відкрите заволодіння майном ОСОБА_5, де ОСОБА_1 вдарив потерпілого кулаком в шелепу від чого він впав, а тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стали наносити ОСОБА_5 удари ногами в різні частини тіла. Обшукавши утрьох потерпілого, заволоділи його мобільним телефоном „Алькатель" вартістю 490 грн., грошима в сумі 150 грн., ключами від замків дверей вартістю 15 грн.

21 травня 2005 року приблизно о 23 год., ОСОБА_1, ОСОБА_4, та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою в під'їзді будинку № 24 по вул. Вербовій в м. Рівному з метою заволодіння майном ОСОБА_10, ОСОБА_1 наніс декілька ударів кулаком в голову потерпілому, і коли він впав, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 стали бити його ногами у різні частини тіла, після чого відкрито викрали наручний годинник ОСОБА_10 вартістю 20 грн.

10 червня 2005 року, біля 23 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_4 попередньо домовившись про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, у дворі технікуму економіки та підприємництва, що по вул. Київській в м. Рівному, де ОСОБА_1 наніс удар кулаком в щелепу ОСОБА_8, від чого він

 

3

впав, та удвох з ОСОБА_4 стали бити його ногами в різні частини тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Зняли з потерпілого шкіряну куртку вартістю 300 грн., забрали його наручний годинник „Восток" вартістю 250 грн., калькулятор вартістю 6 грн., вимірювальну рулетку вартістю 4 грн. портмоне вартістю 20 грн. з грошима в сумі 25 грн.

В кінці червня 2005 року біля 1 год., ОСОБА_1 з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою заволодіти чужим майном шляхом нападу на потерпілого, в під'їзді будинку № 6 по вул. Київській в м. Рівному, ОСОБА_1 наніс удар кулаком в голову ОСОБА_9 від чого він впав, Тоді вони втрьох стали бити потерпілого ногами в різні частини тіла та заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. При цьому з кишені штанів забрали його гроші в сумі 20 грн., та з пальця зняли золоту обручку вартістю 180 грн.

Весною 2004 року ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 є неповнолітніми, запропонував їм скоювати злочини, а саме - відкрито заволодівати майном громадян, здійснюючи на них напади.

15 червня 2004 року неповнолітній ОСОБА_4 за пропозицією ОСОБА_1, неподалік ЗОШ № 7 по вул. Ковалевської в м. Рівному, вчинили розбійний напад на ОСОБА_11, заволодівши його майном на суму 150 грн.

20 травня 2005 року з ініціативи ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, на бульварі Б. Хмельницького в м. Рівному відкрито викрали майно ОСОБА_12 на суму 715 грн.

21 травня 2005 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на пропозицію ОСОБА_1, біля будинку № 24 по вул. Вербовій в м. Рівному відкрито викрали майно ОСОБА_10 на суму 20 грн.

10 червня 2005 року ОСОБА_4 разом зі ОСОБА_1, на пропозицію останнього, на вул. Київській в м. Рівному, вчинили розбійний напад на ОСОБА_8 та заволоділи його майном загальною вартістю 605 грн.

В червні 2005 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з ініціативи ОСОБА_1, в під'їзді будинку № 2 по вул. Київській в м. Рівному, внаслідок розбійного нападу на ОСОБА_9 заволоділи його майном на суму 200 грн.

14 лютого 2005 року біля 16 години, на вул. 6 - Гвардійській у м. Рівному, ОСОБА_6 у особи, кримінальна справа відносно якої закрита, за 25 грн. придбав каннабіс ( маріхуану) вагою 2,9 г. яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, з метою збуту. В той же день вказаний наркотичний засіб в під'їзді будинку № 6 по вул. 6 Гвардійській в м. Рівному за 25 грн. збув ОСОБА_13.

В апеляції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 просять вирок суду змінити, перекваліфікувати їх дії зі ст. 187 ч.2 на ст. 186 ч.2 КК України , так як у них не було наміру вчинити розбійний напад на потерпілих чи завдати їм тілесних ушкоджень, просять пом'якшити призначене покарання. Засуджений ОСОБА_4 вказує на те, що під час досудового та судового слідства порушено його право на захист.

Адвокат ОСОБА_2- захисник засудженого ОСОБА_6, в апеляції просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст. 307 КК України скасувати та направити на досудове слідство, так як слідчим не було доведено його вини.

Крім того, вважає що при визнанні ОСОБА_6 винним в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, судом допущено неправильне застосовано кримінального закону, оскільки його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст. 186 КК України.

 

4

При призначенні покарання йому суд не врахував ступінь тяжкості, суспільної небезпечності та наслідків скоєних ним злочинів, що фізичного насильства ОСОБА_6 не здійснював, скоїв злочин будучи неповнолітнім. Просить пом'якшити призначене покарання застосувавши вимоги ст. 69 КК України.

Заслухавши           доповідача,          пояснення          засуджених          ОСОБА_1,ОСОБА_4 та доводи захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку в їх сукупності.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що органами попереднього слідства у справі додержано вимог ст. 22 КПК, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини.

Суд першої інстанції ретельно перевірив доводи ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про те, що вони не вчиняли розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення від відповідальності за вчинені злочини, колегія суддів визнає обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під час судового слідства визнали тільки факт нанесення тілесних ушкоджень потерпілим засудженим ОСОБА_1 та заволодіння майном потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Щодо розбійного нападу на потерпілих своєї вини не визнали.

Засуджений ОСОБА_1 суду показав, що після знайомства з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вирішили утрьох в нічний час нападати на одиноких чоловіків з метою їх пограбування. Оскільки він старший за віком, сильніший, а тому в процесі нападів мав першим підбігати до потерпілого та наносити йому удар. Вибирали чоловіків, які перебували в нетверезому стані, щоб легше долати їх опір (т.2 а.с. 247 - 249).

Показання ОСОБА_1 підтвердили засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (т.2 а.с. 249 - 250, 2150 -253 ).

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_14 убачається, що в середині червня 2005 року в нічний час він повертався до дому. Неподалік школи № 7 двоє хлопців наздогнали його та стали бити. Одночасно нападники з кобури на паску забрали мобільний телефон „Нокіа" вартістю 120 грн., з кишені вийняли гаманець з 10 гривнями. В процесі нападу йому розбили лікоть.

Потерпілий ОСОБА_15 показав, що 10 червня 2005 року біля 23 години йдучи по вул. Київській відчув удар спину, від якого впав на землю. Потім його ногами били в різні частини тіла. Після побиття незаконно заволоділи його майном : годинником „Восток", шкіряною курткою, калькулятором, рулеткою, портмоне та грошима в сумі 25 грн. Працівники міліції повернули йому вилучені у підсудних куртку та годинник ( т.2 а.с. 253-254 ).

З показань   потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що в червні 2005 року в нічний час в під'їзд його будинку по вул. Київській отримав удар в голову

 

5

від чого втратив свідомість. В нього викрали золоту обручку та 20 грн., а всього спричинили матеріальну шкоду на суму 200 грн. (т.2 а.с. 245-247 ).

Крім показань підсудних та потерпілих, винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розбійних нападах, стверджується явками з каяттям підсудних, в яких вони зізнались у вчинених нападах на потерпілих та заволодінні їх майном (т.1, а.с. 30, 32, 118,120, 148, 150, 152).

Згідно протоколу огляду місця події від 28 серпня 2005 року, в помешканні ОСОБА_4 вилучено три наручні годинники та шкіряну куртку (т. 1 а.с. 131).

Свої показання потерпілий ОСОБА_8 також підтвердив в ході проведення впізнання куртки та годинника, вилучених у ОСОБА_4, з дотриманням процесуальних вимог, де впізнав свою куртку та годинника       (т.1 а.с. 133 ).

Під час проведення відтворення обстановки і обставин події з дотриманням процесуальних вимог, в присутності захисників -адвокатів, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 добровільно показали і детально розповіли, як і при яких обставинах вчиняли розбійний напад на потерпілих та відкрито заволоділи їх майном (т.1 а.с. 187-193, т.2 а.с. 18-24).

За висновком експерта № 2511 від 11 жовтня 2005 року у ОСОБА_10 виявлено тілесне ушкодження у вигляді рубця в ділянці правого передпліччя, який є наслідком зажившої забійної рани і відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а.с. 38).

Згідно з висновком судово - медичної експертизи №2399 від 28 вересня 2005 року ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лоба, забою грудної клітки. Вони відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а.с. 136).

З висновку експерта за №2331 від 22 вересня 2005 року вбачається, що у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді двох рубців у лівій тім'яно -скроневій ділянці, які є наслідком заживших забійних ран і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.1 а. с. 155).

В судовому засіданні експерт Рівненського обласного бюро судово - медичних експертиз Мамонтова О.А. повністю підтримала висновки проведених нею судово -медичних експертиз ( т.2. а.с. 254-257 ).

Оцінивши наведені докази в їх сукупності суд обґрунтовано визнав що ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою заволодіння чужим майном діяли щодо потерпілих узгоджено і цілеспрямовано, завдаючи їм удари.

Твердження засуджених та їх захисників про перекваліфікацію їх дій з ч.2 ст. 187 на ч.2 ст. 186 КК України у зв'язку з відсутністю такої кваліфікуючої ознаки злочину, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, є необгрунтованим.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин злочину дії засуджених кваліфіковано за ч.2 ст. 187 КК України правильно.

Сформульовані у вироку висновки про винність ОСОБА_6 у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів з метою збуту відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку в їх сукупності.

Суд ретельно перевірив доводи ОСОБА_6, аналогічні викладені в апеляції захисника, про те, що він не вчиняв даного злочину. Наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення від відповідальності за вчинення тяжкого злочину, колегія суддів визнає обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

Так, неодноразово допитаний на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого з участю захисника, ОСОБА_6 давав детальні показання щодо

 

6

продажу ним наркотичного засобу.  ( т.3  а.с.  21,  41)  .  Такі показання він підтверджував і на очних ставках зі свідками.(т.3 а.с 34 - 37).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_16, при оперативній закупці наркотичних засобів 14 лютого 2005 року ОСОБА_13. були вручені гроші в сумі 25 грн., які він дав ОСОБА_1 для закупівлі наркотику. ОСОБА_6 вийшов з під'їзду будинку та сів в автомобіль „Таврія". Коли вийшов з автомобіля, то ніс в руці паперовий згорток, який передав ОСОБА_13. Останній видав згорток працівникам міліції, в якому знаходилась суха подрібнена речовина рослинного походження. У водія автомобіля „Таврія" ОСОБА_17 вилучили 22 грн., які ОСОБА_18 отримав для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_19, які досліджені судом (т.3 а.с. 117).

Із показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21,   вбачається, що 14 лютого 2005 року вони були понятими під час видачі ОСОБА_18 паперового згортка з подрібненою речовиною, який при цьому пояснив, що наркотичний засіб він придбав у ОСОБА_6 за 25 грн. та вилучення у ОСОБА_17 22 грн. Зі слів ОСОБА_6 наркотичний засіб він придбав у ОСОБА_17 (т.3 а.с. 30-31, 32-33).

З висновку фізико-хімічної ексертизи від 29 травня 2005 року видно, що представлена на експертизу речовина рослинного походження містить основний наркотично активний компонент коноплі- тетрагідроканнабінол і є каннабісом (маріхуаною) вагою 2.9 г ( суха речовина) (т. 3 а.с. 70 ).

В ході судового слідства суд першої інстанції правильно встановив , що у ОСОБА_6 не було підстав обмовляти себе, доводи що до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства не заслуховують на увагу.

Дії ОСОБА_6, які виразились у незаконному зберіганні, придбанні наркотичних засобів з метою збуту, а також збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вірно кваліфіковані за ст. 307 ч.2 КК України. Доводи захисника    про необхідність скасування вироку у зв'язку з недоведеністю  вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України є безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 вчинив злочин в неповнолітньому віці. Згідно ст. 45 КПК України при провадженні досудового слідства участь захисника є обов'язковою. Відповідно до ст. 47 КПК України ОСОБА_4 з моменту його затримання був призначений захисник-адвокат ОСОБА_19. Всі слідчі дії проводились з участю захисника. В судовому засіданні його інтереси захищав адвокат ОСОБА_2, а тому доводи засудженого ОСОБА_4 про порушення його прав на захист є надуманими.

Покарання ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засуджених а також усіх обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання , і підстав для його пом'якшення, про що порушено питання в апеляціях засуджених та захисників-адвокатів колегія судців не знайшла.

Органи досудового слідства, суд першої інстанції істотних порушень кримінального та кримінально-процесуального законів , які б тягнули безумовне скасування постановленого щодо засуджених вироку, не допустили. Тому законних підстав для його скасування або зміни немає.

На підставі    наведеного та    керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

 

7

УХВАЛИЛА:

 

Вирок Рівненського міського суду від 5 червня 2006 року стосовно засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.