Справа № 11/0390/33/11 Головуючий у 1 інстанції:Борнос А.В.
Категорія:ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Хомицький А. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.01.2011 рокумісто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Хомицький А. М.,
суддів - Оксентюка В.Н., Польового М.І. ,
,
за участю прокурора –Старчука В.М. ,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 09 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Луцька Волинської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, раніше не судимий, -
засуджений за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишено попередній – тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено обчислювати з дня затримання - 05 листопада 2010 року. В строк відбуття покарання зараховано термін перебування його під вартою з 22 по 23 квітня 2010 року.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що в листопаді 2009 року через металевий паркан проник на огороджену територію подвір’я будинку АДРЕСА_3, звідки із недобудованого приміщення будинку АДРЕСА_4 таємно викрав бензопилу «Штіль», вартістю 2000 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Він же, повторно, 19 квітня 2010 року близько 23 год., тим самим способом проник у вищевказаний будинок, звідки таємно викрав спортивний велосипед вартістю 500 грн., рюкзак вартістю 150 грн., гідрокостюм вартістю 500 грн., маску вартістю 100 грн., ласти вартістю 100 грн., пластикову коробку з рибальським приладдям загальною вартістю 50 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 1400 грн.
У поданій на вирок апеляції захисник ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2, просить пом’якшити обране йому покарання, застосувавши ст. 75 КК України. При цьому просить врахувати, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, частково відшкодував завдані збитки, хворіє та перебуває на обліку з діагнозом «легка розумова відсталість (дебільність) з поведінковими розладами», що перешкоджало йому ініціативно з’являтися на виклики суду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримували апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_2 злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
У відповідності до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Разом з цим, колегія суддів судової палати знаходить, що судом першої інстанції при призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 не в повній мірі враховано усі обставини, що пом’якшують його покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину і розкаявся у вчиненому.
Він є особою молодого віку, хворіє, що стверджується актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи (а.с. 94-95).
У зв’язку з частковим відшкодуванням збитків потерпіла ОСОБА_3 просила суд суворо ОСОБА_2 не карати (а.с. 150).
Як правильно зазначив у вироку суд першої інстанції, обтяжуючих покарання ОСОБА_2 обставин він не вбачає, а тому передчасно прийшов до висновку про неможливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства.
За наявності зазначених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає за можливе звільнити засудженого ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбуття призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з покладенням на нього обов’язків згідно ст. 76 КК України в межах двохрічного іспитового строку.
Таке покарання, на думку колегії суддів судової палати, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому апеляція захисника засудженого підлягає до задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника засудженого – адвоката ОСОБА_1 задовольнити, а вирок Луцького міськрайонного суду від 09 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2 змінити.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного судом покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, а саме: повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; періодично з’являтиметься в ці органи для реєстрації.
Звільнити ОСОБА_2 з-під варти в залі судового засідання негайно.
У решті вирок суду залишити без зміни.
Головуючий
Судді