А П Е Л Я Ц І Й Н И Й     С У Д    П О Л Т А В С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

Справа № 22ц-312                                   Головуючий по першій

                   2011 рік                                            інстанції Усенко Т.І.

                                                                             Суддя-доповідач  Лобов О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    17 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючої судді Акопян В.І.

суддів  Лобова О.А., Петренка В.М.

при секретарі Зеленській О.І.

за участю сторін розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Управління Держкомзему у м.Кременчуці, виконавчого комітету Крюківської районної ради про скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, встановлення меж розподілу земельної ділянки.

    Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із вказаним позовом, з урахуванням змін просили ухвалити рішення, яким скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку площею 700 м.кв. по АДРЕСА_1, виданий 15 листопада 2005 року ОСОБА_5; встановити межу між земельними ділянками по АДРЕСА_1 згідно запропонованого варіанту.  

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що межі земельної ділянки, визначені у державному акті про право власності на землю відповідача, не відповідають розмірам, визначеним натурним обстеженням цієї земельної ділянки.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

 ОСОБА_3, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, суд не оцінив належним чином надані позивачем докази, а тому дійшов хибного висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь в розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав:

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

    З матеріалів справи вбачається, що у липні 1962 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виділена земельна ділянка площею 600 м.кв. по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку.

    У лютому 1975 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у встановленому порядку набули у власність будинок АДРЕСА_1, який складається із двох квартир.

    На підставі договору №1-3867 від 27 листопада 1996 року  між співвласниками садиби АДРЕСА_1  – ОСОБА_4 і ОСОБА_5, встановлений порядок користування житловим будинком, згідно якого  ОСОБА_4 отримала у користування квартируАДРЕСА_1, а ОСОБА_5 – квартируАДРЕСА_2.  

    26 лютого 2001 року ОСОБА_4 подарувала половину належної їй частини будинку своєму синові ОСОБА_3

    Актом від 17 листопада 2003 року встановлені і узгоджені в натурі межі користування земельною ділянкою площею 700 м.кв. власника квартири АДРЕСА_2 садиби АДРЕСА_1 – ОСОБА_5, який крім самого землекористувача підписали представник КФ ДП «Східгеоінформ», міського управління земельних ресурсів, у присутності чотирьох суміжних землекористувачів, у тому числі ОСОБА_4 і ОСОБА_3

    Згідно нотаріально посвідчених заяв від 17 листопада 2004 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 надали згоду на приватизацію ОСОБА_5 самозахопленої земельної ділянки площею 628 м.кв., яка прилягає до його садиби площею 300 м.кв.

    15 листопада 2005 року ОСОБА_5 виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 700 м.кв. по АДРЕСА_1.

    Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука від 22 квітня 2008 року затверджена мирова угода у справі за позовом ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, згідно якої сторони погодили встановлення межової лінії між належними їм частинами будинку на відстані 0,5 м. від стіни квартири АДРЕСА_1 по прямій лінії вздовж стіни будинку позивачів до початку дерев?яної огорожі, відповідач ОСОБА_5 зобов?язався не перешкоджати позивачам у проході для обслуговування їхньої частини будинку.

      Встановивши наведені фактичні обставини, суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

    При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності обставин, на які посилаються позивачі як на підставу заявлених вимог.

    Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам та ґрунтується на законі.

    З позовної заяви, пояснень позивачів та апеляційної скарги слідує, що внаслідок неправильно проведених обмірів межа між земельними ділянками проходить по квартирі, належній позивачам, а саме по кімнатам 1-4, 1-5,1-6 і це порушує право власності позивачів, знецінює вартість їх квартири.  

    Відповідно до ч.6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов?язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

    Аналогічно за змістом ст.54, ст.57-ст.59 ЦПК України висновки і пояснення спеціалістів також оцінюються судом на загальних підставах.

    Перевіривши доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до неправильної оцінки висновків експертів і спеціалістів, колегія суддів дійшла висновку, що вони (доводи) є безпідставними, оскільки суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.212 ЦПК України дав належну обґрунтовану оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, якими спростовуються доводи позивачів.

    Окрім того, позивачами не обґрунтовано належними доказами та обставина, що проходження межі земельної ділянки під кімнатами належної їм квартири порушує їх права чи інтереси.

    Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростують висновків суду першої інстанції.

     Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення  суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

    Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, 315  ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення  Крюківського районного суду м.Кременчука від 25 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Головуюча                                                           В.І. Акопян

Судді                                                                     О.А. Лобов  

                                                                               В.М.Петренко