АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц – 14427 / 2010р. Головуючий по 1-й інстанції:
Лободянко О.С.
Суддя-доповідач: Обідіна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді : Обідіна О.І.
Суддів : Карнауха П.М., Дорош А.І.
При секретарі : Киві А.М.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, проживаючого АДРЕСА_1, працюючого в транспортно-експедиційному приватному підприємстві «Темп» менеджером по перевезенням, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 вересня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржила позивач , яка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права , невірну оцінку доказів по справі, що на її думку призвело до помилкового вирішення спору , у зв»язку з чим просить постановити нове рішення про задоволення її вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 16 червня 2009 року. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом із матір’ю.
Постановляючи рішення про стягнення аліментів у частці від доходу відповідача у вигляді заробітної плати за його місцем роботи , суд першої інстанції виходив з того, що по справі відсутні обставини, з якими закон пов»язує можливість присуджувати аліменти у твердій грошовій формі.
З вказаним висновком погоджується колегія з наступних підстав.
Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян.
Відповідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) твердій формі.
Обставини, при наявності яких аліменти стягуються у твердій грошовій сумі, визначені в статті ст. 184 СК України - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
В даному випадку встановлено, що до моменту звернення до суду з вказаним позовом між сторонами існувала домовленість про добровільну сплату відповідачем аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно. Сторони не заперечували , що відповідачем вказана домовленість виконувалась , оплата аліментів здійснювалась в зазначеному розмірі.
Позивачем в ході розгляду справи не було надано доказів про наявність обставин, які б свідчили про необхідність стягувати аліменти в твердій грошовій сумі. Так, . по справі встановлено , що відповідач тривалий час має стабільну роботу з постійним заробітком - працює в транспортно-експедиційному підприємстві «Темп» на посаді менеджера по перевезенням.
Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновок суду першої інстанції. Фактично доводи апелянта ґрунтуються на припущеннях щодо існування у відповідача інших , більших за своїм розміром доходів , про те , всупереч вимогам ст. 10,60 ЦПК України позивач не надала жодного доказу на підтвердження обставин, на які посилалась як на підставу своїх вимог.
Посилання на відсутність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків чи інших утриманців - не є підставою для визначення аліментів у твердій грошовій сумі, а віднесено законом до обставин, які обов»язково повинні враховуватись при визначенні розміру аліментів згідно ст. 182 СК України.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі.
Враховуючи, що рішення по справі постановлено з дотриманням вимог закону, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, - У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Судді: