АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 14286/2010 р. Головуючий по першій інстанції
Чабаненко В.О.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А ЇН И
2010 року грудня місяця « 20 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Карнауха П.М., Дорош А.І.
при секретарі Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
В лютому 2009 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила зобов»язати відповідачів розібрати дах прибудови до квартири та опустити крокви покрівлі до рівня між першим та другим поверхом , перекрити дах утеплювачем і нешкідливим покривним матеріалом – андуліном.
Вказувала, що відповідачі як власники квартири, що розташована на першому поверсі, здійснили прибудову до своєї квартириё покрівлю якої вкрили азбестовими листами. Останні нагріваються під дією сонячних променів, створюють парниковий ефект, висота такої прибудови досягає середини її лоджії, що позбавляє можливості вільно відкривати вікна та дихати свіжим повітрям, все це створює негативні наслідки для її здоров»я.
В подальшому уточнила свої вимоги та просила зобов»язати відповідачів опустити рівень покрівлі на 0,49 м , тобто до рівня підлоги лоджії та житлової кімнати її квартири та зобов»язати власників квартири перекрити дах прибудови метало-черепицею.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 18.10. 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
Зобов»язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суміщене покриття шифером прибудованої частини квартири АДРЕСА_2, Лубенського району з метою зменшення коефіцієнту поглинання сонячної радіації, запобігання сонячного перегріву покриття захисним шаром, а саме пофарбувати білою або сріблястою фарбою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржила позивач, яка, посилаючись на невірну оцінку доказів по справі, зокрема висновків будівельно –технічної експертизи, що на її думку призвело до невірного вирішення справи, просить рішення скасувати та постановити нове рішення про повне задоволення її вимог.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
По справі встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на другому поверсі.
На першому поверсі , під квартирою позивача розташована квартира АДРЕСА_2, власником якої є відповідач ОСОБА_4
В 2006 р. подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали будівництво прибудови до своєї квартири. Перед початком будівельних робіт, в 2005 р. відповідачі отримали згоду своїх сусідів на облаштування прибудови , в тому числі згоду надала і позивач ОСОБА_3
Після чого на замовлення забудовників було виготовлено проектно-кошторисну документацію на прибудову до їх однокімнатної квартири.
При цьому, як свідчать матеріали справи , позивач не була обізнана з технічними даними, які були закладені в зазначеній проектно-кошторисній документації .
Прибудовою до однокімнатної квартири відповідачів передбачалось облаштування двох жилих кімнат площею 12,1 кв.м та 9,8 кв.м. , а також лоджії площею 9,8 кв.м.
Відповідно до погоджених креслень проекту, висота примикання покрівлі до огороджуючої конструкції лоджії квартири позивача повинна складати 150 мм. , покрівля прибудови кріпитись на дерев»яних кроквах , бути односкатною та покритою АЦХ листами.
Відмовляючи в задоволенні вимог про покладення на відповідачів обов»язку опустити рівень покрівлі облаштованої прибудови на 0,49 м до рівня підлоги лоджії та житлової кімнати квартири позивача , суд першої інстанції виходив з того, що проект добудови до квартири не порушений, оскільки забудовниками покрівлю даху побудовано згідно проекту.
З вказаним висновком не може погодитися колегія суддів як з таким, що грунтується на невірній оцінці доказів по справі.
Так, як вбачається з креслень проекту прибудови , відображених в проектно-кошторисній документації висота примикання покрівлі до огороджуючої конструкції лоджії позивача повинна складати 150 мм.
Згідно висновків проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи , в ході якої експертом здійснено натурне обстеження , встановлено, що висота примикання покрівлі до огороджуючої конструкції лоджії квартири АДРЕСА_1 складає 590 мм, а не 150 мм, що не відповідає проектному рішенню і є порушенням вимог п.2.54 ДБН В 2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» , якими передбачено, що … рівень покрівлі вбудовано-прибудованої частини будинку не повинен перевищувати познвачку підлоги вище розташованих житлових приміщень основної частини будинку…
Як вбачається з додатку до експертизи - фото таблиці та фактично не заперечується сторонами , відповідачами конструктивне рішення примикання покрівлі їх прибудови до огороджуючої конструкції лоджії квартири позивача здійснено із значним перевищенням позначки підлоги її квартири.
Проведеними експертом обмірами встановлено, що рівень покрівлі влаштованої прибудови знаходиться на 0,49 м вище чим рівень підлоги лоджії та житлової кімнати позивача.
Вказаний висновок експертизи є належним та допустимим доказом по справі, який жодним чином не був спростований в ході розгляду справи. Про те, його висновки судом першої інстанції фактично до уваги взяті не були , натомість місцевий суд послався на висновки додаткової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої ставилось питання про відповідність облаштованої відповідачами прибудови проектній документації. Однак вказана експертиза це питання взагалі не вирішувала , посилаючись на відсутність можливості встановити в повній мірі таку відповідність у зв»язку з відсутністю в кресленнях проекту детально розроблених вузлів та фрагментів з розмірами елементів та запроектованих матеріалів.
Відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України предметом доказування в даній справі є факти, якими позивач обґрунтовувала заявлені вимоги, а саме облаштування відповідачами даху покрівлі прибудови з порушенням діючих державних будівельних вимог в частині відсутності захисного шару та з перевищенням рівня підлоги її лоджії та кімнати. Вказані факти знайшли своє підтвердження у доказах - висновках судової будівельно-технічної експертизи.
З урахуванням положень ст. 212 ЦПК України висновки даної експертизи є належними та допустимими доказами по справі , підстави для їх відхилення колегія суддів не вбачає , щодо додаткової експертизи, то остання такі висновки не спростувала та фактично не містить будь-якої інформації з приводу спірних правовідносин.
Посилання суду першої інстанції на фактичне дотримання відповідачами проекту облаштування прибудови є припущенням , яке по своїй суті не спростовує факт недотримання відповідачами вимог п.2.54 ДБН В 2.2.-15-2005 щодо заборони перевищувати рівень покрівлі вбудовано-прибудованих частин будинку позначку підлоги вище розташованих приміщень.
Оскільки висновку суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 грунтуються на невірній оцінці зібраних по справі доказах та не відповідають фактичним обставинам справи , рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині .
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасувати рішення та задовольнити вимоги про перекриття даху покрівлі спірної прибудови метало-черепицею не заслуговують на увагу, оскільки в цій частині рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Одночасно з цим підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про розподіл судових витрат , оскільки згідно ст. 88 ЦПК України останні присуджуються стороні , на користь якої ухвалено рішення суду . Враховуючи , що позовні вимоги ОСОБА_3 ( за виключенням необхідності перекрити дах покрівлі прибудови метало-черепицею) підлягають до задоволення , з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати (судовий збір) та витрати, пов»язані з розглядом справи( витрати на ІТЗ, в якості оплати проведених по справі експертиз) , витрати на правову допомогу ).
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.3, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково .
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 жовтня 2010 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та в частині розподілу судових витрат скасувати.
Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як співвласників прибудови до квартири АДРЕСА_2. Лубенського району опустити рівень покрівлі влаштованої прибудови на відстань 0,49 м до рівня підлоги лоджії та житлової кімнати квартири АДРЕСА_1 шляхом розбирання даху прибудови та опущення дерев»яних крокв до рівня 2,70 м , згідно до проекту прибудови.
Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати - 8,50 грн. ,судового збору, 7,50 витрат на ІТЗ, 1103,04 грн. витрат на оплату експертизи та 2000 грн. в якості правової допомоги, а всього стягнути 3119, 04 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
С У Д Д І :
з оригіналом згідно С У Д Д Я Обідіна О.І.