Судове рішення #13153321

 

                         

             АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ

                                                                           

             Справа № 22 ц  -  14058/2010 р.                              Головуючий по першій  інстанції

                                                                                    Самсонова О.А.                                                                                                      

                                                                                Суддя-доповідач  Обідіна О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А ЇН И

            2010  року      листопада   місяця    « 15»   дня                                   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                          Обідіна О.І.                                              

Суддів:                           Дорош А.І.,  Пилипчук Л.І.              

            при  секретарі                          Киві А.М.    

     

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою   ОСОБА_3  на рішення Київського районного суду м. Полтави від  22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до  виконавчого комітету  Київської  районної  у м. Полтаві ради ,  Відкритого акціонерного товариства «Полтавахолод» , Приватного  підприємства  Полтавське  БТІ «Інвентаризатор»  про визнання пава  власності  на спадкове майно з врахуванням самочинної перебудови, зобов»язання здійснити реєстрацію права  власності,

  колегія суддів  ,  заслухавши доповідь судді -  доповідача  Обідіної О.І.

В С Т А Н О В И Л А :

В червні  2010 р.  позивач звернулась до суду з позовом про  визнання права  власності на квартиру  №НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 , яка складається з житлової кімнати площею 15,7  кв.м. і коридору площею 4,9 кв. м  в порядку спадкування.

В обґрунтування посилалась на те, що вказана квартира належала на праві приватної власності її матері, після смерті якої , вона  як єдина спадкоємниця успадкувала останню .  Як законний набувач майна , за попередньою  домовленістю  з сусідами ,  облаштувала  в спільному  з ними  коридорі дерев»яний пере стінок .  Такі її дії органом БТІ були   розцінені  як  самочинне переобладнання  житлового приміщення та  відмовлено в наданні  технічної документації, що в подальшому  унеможливило  її  право авою для свою чергу,   позбавило можливості  отримати в нотаріальній конторі  свідоцтво про право на спадщину по  закону.

    Рішенням  Київського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2010 року в задоволенні позову  ОСОБА_3  відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,  його оскаржила позивач, яка в апеляційній скарзі , посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення   її позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 Згідно ст. 309 ч.1 п.  3  ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції  і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність  висновків суду обставинам справи.

По справі встановлено, що   після померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1  ОСОБА_4  відкрилась спадщина на майно -  квартиру № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , загальною площею  22,50 кв.м.  Єдиним спадкоємцем  померлої є  її донька  ОСОБА_3, яка прийняла спадщину шляхом подання заяви  до нотаріальної контори , у зв»язку з чим  02.03.2009 р.  була відкрита спадкова справа, про те свідоцтво  про право на спадщину за законом нотаріусом видано не було.

Як  законний набувач  спадкового майна, позивач , з дозволу сусідів ,  в спільному коридорі  площею  13, 5 кв.м. встановила    дерев»яний перестінок .  Разом з цим ,  власник квартири № НОМЕР_2 , загальна площа якої  41,3 кв.м. ,   ОСОБА_5 як  інший  користувач  спільного    коридору в 2006 р.  перегородив  останній   на відстані  № 3,58  кв.м. від  дверей  квартири  № НОМЕР_1 , залишивши таким чином  їй в користування коридор площею 4, 9 кв.м.  При виготовленні технічної документації на ім.»я    власників квартири № НОМЕР_2  до приміщень загального користування  було включено  коридор площею 4.9 кв.м.  , що призвело до виникнення різниці  в технічних  документах на одну і ту саму площу.  Так,  в технічному паспорті  квартири  № НОМЕР_2 зазначено, що вона складається, в тому числі і з коридору  111  - 7,5 кв.м. та  коридору V11 площею 2,5 кв.м.

Відмовляючи в задоволенні  позову, суд першої інстанції виходив  з того, що  позивачем не надано доказів  про одержання згоди сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7  на облаштування перегородки  в коридорі,  відсутні також докази про  відповідність вказаної  перебудови  вимогам Державних будівельних норм, противопожежним та санітарно-епідеміологічним вимогам . Враховуючи відсутність законодавчого  урегулювання питання  про  визнання права власності на самочинно перебудовані приміщення,   а також те, що відповідачами , в тому числі органом технічної інвентаризації , права позивача не порушувались та  не оспорювались ,  підстав для визнання права  власності на  приміщення – коридор площею 45,9 кв.м., як такого, що  перебуває в індивідуальному користуванні позивача як власниці квартири № НОМЕР_1, - не має.

З вказаним виском не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Так,   судом встановлено та  не оспорюється жодною стороною, що  позивач фактично успадкувала  вказану  квартиру .

Перешкодою для отримання нею свідоцтва про право  власності  в порядку спадкування за законом - є  відмова бюро технічної інвентаризації виготовити  на замовлення спадкоємця ОСОБА_3 відповідну  технічну документацію для отримання спадщини  внаслідок облаштування  останньою   дерев»яного перестінку в коридорі загального користування з метою  поліпшення своїх  житлово-комунальних умов.

Відповідно  до  технічного висновку  по обстеженню будівельних конструкцій  квартири № НОМЕР_1  житлового будинку АДРЕСА_1,  влаштування перегородки з дверима в приміщенні загального  користування та окремих вхідних дверей в квартирі № НОМЕР_2 не здійснює руйнівного впливу на основні конструкції будинку, а в деякій мірі покращує умови проживання мешканців обох квартир, оскільки квартира не відповідає нормативам для житла в даний час в Україні  - відсутні кухня, санвузол. Після виконаного перепланування  квартири № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 вже не мають приміщення спільного користування. У зв»язку з чим,  філіал   ДП «НДІ проект реконструкція»  вважає за можливе визнати право власності на виконане самочинне перепланування приміщення     загального       користування     квартири № НОМЕР_1 ,  

ліквідувавши  при цьому невідповідність показників квартир в реєстраційних документах  квартир № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Крім того, висновки суду  про відсутність доказів про отримання згоди сусідів на облаштування перегородки не відповідає  обставинам справи, оскільки  залучені в  якості третьої особи, зокрема   ОСОБА_5  в судовому засіданні наполягав на тому, що вони  як власники квартири  № НОМЕР_2 не мали жодних заперечень  проти  облаштування  позивачем коридору  дерев»яним перестінком , узв»язку з чим  просили  задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Не відповідають    наявним матеріалам справи висновки суду першої інстанції про те, що  відсутні підстави для задоволення позову  внаслідок  відсутності доказів про порушення відповідачами , зокрема  МБТІ  прав  та інтересів  позивача.  Вказаний висновок спростовується  наявними в справі доказами – листом  ПП  «Інвентаризатор»  від  16.08.2009 р.  про те, що БТІ не буде виконувати замовлення спадкоємця ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації для оформлення  нею спадщини, оскільки мають місце розбіжності  в технічних документах, виготовлених  при приватизації квартири  № НОМЕР_1 в 2004 році та при приватизації в 2006 році квартири  № НОМЕР_2.

 На маючи належних технічних документів на спадкове майно, спадкоємець ОСОБА_3  була позбавлена можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину по закону, тобто документ, підтверджуючий її право власності на   вказану квартиру.

Разом з цим,  інспекція  ДАБК у Полтавській області  також не заперечувала проти  задоволення позову,  з підстав, викладених у  технічному  висновку  ДП «НДІ проекреконструкція»  та посилаючись на Постанову  КМУ від 30.09.2009 р. «Про деякі питання надання дозволів  на виконання  підготовчих і будівельних  робіт», згідно якої  не потребується  дозволу Інспекції у випадках перепланування у багатоквартирних житлових будинках та кімнат у гуртожитках, а також об»єктів громадського призначення  із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень та перекриття, стін та фундаментів  , за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови.

Крім того, не є окремою підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 посилання  суду першої інстанції на  існування  суперечностей  щодо  площі  коридора згідно з даними  технічного паспорту на  квартиру № НОМЕР_2, оскільки  технічний паспорт не є право установчим   документ  і підлягає   переоформленню  при переплануванні або переобладнанню  квартири  згідно  до п.12.6   Порядку  складання технічних паспортів на житловий будинок садибного типу, квартири, садовий ( дачний ) будинок,  гараж, громадський будинок.

Не є переконливими  висновки суду першої інстанції в частині  відмови  в задоволенні позову  з підстав  тог, що вона попередньо не зверталась до  виконавчого Комітету Київської в м. Полтаві ради з питанням узаконення здійсненого  перепланування, оскільки в такому випадку закон вимагає від об»єкту зверення  статус    власника майна, а в даному випадку ОСОБА_3 не набула останнього, оскільки   позбавлена можливості  в передбаченому законом порядку  оформити  свою спадщину.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів  приходить до висновку, що рішення місцевого суду як таке, що  ґрунтується на невірно встановлених по справі обставинах та неправильному застосуванні норм  матеріального права, підлягає скасуванню , з постановленням  нового рішення про задоволення заявлених вимог.

 Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п. 3,4 , 316, 317   ЦПК України  колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 22 вересня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги  ОСОБА_3  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності  в порядку спадкування на житлову квартиру № НОМЕР_1, в будинку АДРЕСА_1, як  таку, що  знаходиться в її індивідуальному користуванні та складається  з житлової кімнати площею 15,7 кв. м. і коридору 4,9 кв.м.

Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

С У Д Д І   :   З оригіналом  згідно         С У Д Д Я  Обідіна О.І.

.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація