АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОІ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 11342 /2010 р. Головуючий по першій інстанції
Земцов В.В.
Суддя-доповідач Обідіна О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А ЇН И
2010 року жовтня місяця « 25 » дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І. , Карнауха П.М.
при секретарі Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 серпня 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
колегія суддів , заслухавши доповідь судді - доповідача Обідіної О.І.
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.08.2010 р. позовні вимог ОСОБА_3 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 15 січня 2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Галиною Олесканддрівною та зареєстрований в реєстрі за № 111.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі , посилаючись на невірне застосування норм матеріального права – поширення положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» до правовідносин в сфері вчинення виконавчих написів нотаріусами України, просив рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права…
По справі встановлено, що 23.05.2008 р. між сторонами укладено кредитний договір № 014/6212/2/15916 , за яким ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 315000 грн. , зі строком користування кредитними коштами до 22.05. 2028 р. Кредитні кошти призначені для придбання квартири на вторинному ринку.
Виконання вказаного договору забезпечено договором іпотеки від 23.05.2008 р., предметом якого є двохкімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 5.4. договору іпотеки сторони домовились, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання позивачем своїх зобов»язань по кредитному договору.
15.01.2010 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу здійснено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на належну ОСОБА_3 двохкімнатну квартиру за адресою - АДРЕСА_1. Одночасно запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації даної квартири задовольнити вимоги ПАТ «Ерсте Банк» за кредитним договором в розмірі 378064 грн. 14 коп.
Визнаючи вказаний виконавчий напис не підлягаючим виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні виконавчого напису нотаріус не отримав від кредитора первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, про розмір заборгованості, перелік яких встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» . Оскільки дії нотаріуса не відповідають вимогам закону а надані банком документи не підтверджують безспірність вимог останнього, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими .
З вказаним висновком не може погодитись колегія суддів як з таким, що ґрунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.
Так, вказані спірні правовідносини урегульовані ст. 87,88 Закону України «Поро нотаріат» .Відповідно до Постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. затверджено Перелік документів,за якими стягнення провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса. Зокрема, до таких документів відносяться - оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов»язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого Постановою КМУ від 29.06.1999 р. , банк надав всі необхідні для здійснення виконавчого напису документи, про що зазначено нотаріусом в тексті виконавчого напису. Вказане посилання нотаріуса позивачем не було спростовано в ході судового розгляду та не було оспорено наявність простроченого виконання кредитних зобов»язань.
Твердження позивача про те, що банком не було дотримано вимоги про направлення йому письмового повідомлення про усунення порушення, - не виключає право банку як іпотеко держателя обрати способом захисту свого цивільного права звернення до нотаріуса для здійснення виконавчого напису для звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки .
Крім того, позивачем не було доведено факту не направлення банком вказаної письмової вимоги.
Таким чином , посилання на недотримання нотаріусом п.283 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» не може розцінюватись як підстава визнавати виконавчий напис не підлягаючим виконанню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з порушенням норм матеріального права , застосувавши норми матеріального права, які не поширюються на спірні правовідносини, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п.4, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» задовольнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16 серпня 2010 р. скасувати, постановивши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Ерсте Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду у цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
С У Д Д І : З оригіналом згідно Суддя Обідіна О.І.