ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1-102, 2007 рік
5 квітня 2007 року Зіньківський районний суд Полтавської області,
в складі : головуючого - судді Водолага А.В.,
при секретарі Стрілець Л.Г.,
з участю прокурора Мироненко А.С.,
адвоката ОСОБА_6.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків справу про обвинувачення
ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, народився і проживає АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна вища, не одружений, на даний час не працює, раніше не судимий, відданий до суду по ст. 286 ч. 2 КК України/дані уточнені в судовому засіданні/, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_111.12.2006 року приблизно в 13 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння і керуючи автомобілем ВАЗ-21099, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить його матері ОСОБА_5. і він має право ним керувати, рухаючись по автодорозі Полтава-Гадяч в напрямку м. Гадяч, Полтавської області, проїзджаючи 87 кілометр вказаної автодороги в с. Бобрівник, Зіньківського району, Полтавської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка йшла на зустріч автомобілю під керуванням ОСОБА_1. по лівому краю проїзжої частини автодороги відносно себе і з правого краю відносно автомобіля під керуванням ОСОБА_1. Проїзжаючи 87 кілометр вказаної автодороги, який проходить по вул. Леніна в с. Бобрівник, Зіньківського району, водій автомобіля ВАЗ-21099 д. н. з. НОМЕР_1ОСОБА_1. грубо порушив правила дорожнього руху України, п. 12.1, згідно якого: “Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним”. В результаті порушення ОСОБА_1. п. 12.1 Правил дорожнього руху України, яке з технічної точки зору знаходиться в причинному зв”язку з виникненням даного ДТП, так як при дотриманні вказаного пункту Правил, він мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2В результаті порушення Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1. допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, заподіявши їй в результаті наїзду тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечні для життя під час їх заподіяння, що потягло смерть потерпілої ОСОБА_2.
Під час судового розгляду справи підсудний ОСОБА_1. свою вину в інкримінуємому йому злочині визнав в повному обсязі, в повному обсязі визнав фактичні обставини справи і висновки проведених експертиз
Будучи допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1. показав, що до 11.12.2006 року він працював на посаді інспектора ДПС Котелевського взводу ДПС 2-го відділення ДАІ при УМВС України в Полтавській області. В ніч з 10.12.2006 року на 11.12.2006 року він працював в нічну зміну, згідно графіка чергування, його повідомили, що він звільнений з служби в органах МВС згідно поданого ним рапорта, за власним бажанням. Він дійсно, в листопаді місяці писав рапорт про звільнення з служби. Коли приїхав додому, то мав поганий настрій, тому випив 150 грам горілки. Приблизно в 13 годин дня він вирішив з”їздити по своїх справах. На автомобілі ВАЗ-21099, який належить його матері, а він має право керувати ним їхав по автодорозі Полтава-Гадяч. Було приблизно 13 годин 30 хвилин. Надворі мрячило, дорога була мокра, обочина біля автодороги також була мокра. Туману не було. По с. Бобрівник, Зіньківського району їхав зі швидкістю приблизно 80-85 кілометрів на годину. Як здійснив наїзд на пішохода чітко не пам”ятає, коли побачив пішохода була недостатня відстань між автомобілем і пішоходом, він прийняв автомобілем різко вправо, до краю обочини, але уникнути зіткнення не зміг. Причиною ДТП вважає перевищення ним швидкості в населеному пункті, вимореність після нічного чергування, вжиття спиртних напоїв і погодні умови. Зіткнення автомобіля з пішоходом відбулось на правій обочині автодороги, на момент зіткнення потерпіла йшла назустріч руху автомобіля по обочині дороги. Після ДТП залишився на місці скоєння ДТП до приїзду слідчо-оперативної групи. Потерпіла була без свідомості, тому він попросив громадян, які зібрались на місці пригоди визвати терміново швидку допомогу і повідомити працівників міліції, також попросив громадян не чіпати потерпілу до приїзду швидкої допомоги, так як боявсь, що непрофесійними діяннями може бути спричинена ще більша шкода здоров”ю потерпілої. Коли оглянув автомобіль, по побачив, що пошкоджене ліве крило автомобіля і стекло, також спустило ліве переднє колесо. Свою вину в скоєнні ДТП визнає повністю, просить рідних потерпілої простити його, якщо це можливо, обіцяє надавати їм посильну матеріальну допомогу, просить не позбавляти його волі реально, щоб він мав можливість виконати обіцяння про надання допомоги близьким потерпілої.
Справа розглядалась в порядку ст. 299 КПК України, матеріали справи не досліджувались, за виключенням матеріалів, які характеризують особу підсудного ОСОБА_1.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1порушив правила безпеки дорожного руху, п. 12.1 Правил дорожного руху України керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто скоїв злочин передбачений ст. 286 ч. 2 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлявсь, представникам потерпілої роз”яснено право і порядок звернення з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи питання про вид і міру покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_1. щиро кається і сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, раніше не судимий і вважає це обставинами, що пом”якшують покарання. Призначаючи покарання суд також враховує, що представник потерпілої ОСОБА_4. просить суд не позбавляти волі підсудного, а представник потерпілої ОСОБА_3. також не вимагає суворого покарання і вирішення даного питання залишив на розсуд суду.
Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_1. злочин скоїв в стані алкогольного сп”яніння і вважає це обставиною, що обтяжує покарання.
Враховуючи викладені обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину і його злочинні наслідки суд вважає, що покарання ОСОБА_1. необхідно призначити в межах санкції ст. 286 ч. 2 КК України із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення прав керувати транспортними засобами, і враховуючи особу підсудного, суд вважає за можливе виправити його без ізоляції від суспільства, враховуючи, що покарання призначається у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5-ти років позбавлення волі, застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, встановивши відповідний іспитовий строк і поклавши на ОСОБА_1. передбачені законом обов”язки.
Речовий доказ по кримінальній справі, автомобіль ВАЗ-21099 підлягає поверненню власнику.
Судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи покласти на державу.
Запобіжний захід залишити попередній - підписка про невиїзд.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1по ст. 286 ч. 2 КК України до 5(п”яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3(три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1в частині відбуття призначеного покарання до 5(п”яти) років позбавлення волі звільнити, встановивши іспитовий строк 2(два) роки і в відповідності з ст. 76 КК України покласти на нього обов”язок періодично з”являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну постійного місця проживання.
Судові витрати по справі за проведення судово-автотехнічної експертизи в сумі 117 гривень 57 копійок покласти на державу.
Речовий доказ по справі: автомобіль ВАЗ-21099 дер. ном. знак НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні в Зіньківському РВ УМВС України в Полтавській області повернути власнику ОСОБА_5.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення, шляхом подачі апеляції через Зіньківський районний суд.
Суддя : підпис
З оригіналом вірно :
Голова Зіньківського районного суду М.І. Герасименко.