Справа № 22-ц-37/11Головуючий у 1-й інстанції  Федорів О.П.

Категорія -  Доповідач - Сташків Б.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Сташківу Б.І.

Суддів -  Фащевської Н.Є., Гурзеля І.В.

при секретарі - Сеник В.В.

з участю сторін -  апелянта ОСОБА_1

його адвоката ОСОБА_2, адвоката позивачки ОСОБА_3 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Гусятинського районного суду від 12 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Чортківське ВРЕР ДАІ, Українська товарна біржа про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування будинковолодінням, визнання недійсними товарно-біржової угоди, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася в суд з вказаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 Уточнивши позовні вимоги просила визнати за нею право власності на 1/2 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1; встановити порядок користування будинковолодінням; визнати недійсними товарно-біржову угоду № 839832 від 12.12.2008 року, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про відчуження автомобіля марки УАЗ бортовий державний номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки УАЗ бортовий 330301 державний номерний знак НОМЕР_1, виданого Чортківським ВРЕР ДАІ на ОСОБА_6 та визнати за нею право власності на зазначений автомобіль.

Також позивач просить розділити між ними спільно нажите майно, а саме: генератор бензиновий; бетономішалку; машинку шліфувальну; електродрельку; електрорубанок; електропилу; електрофрезу ручну; станок стругальний з циркулярною пилою; станок рейсмусний; станок токарний; станок довбальний; екструдер; млин (подрібнювач кормів); змішувач сухих кормів; цистерна металічна; котел опалювальний; насос гідрофобний; телевізор «Хітачі», с.н. Е 0003461; телевізор «Соні», с.н. 1082756; телевізор «Старт 2138»сателітарну антену Фокс AF - 6618; сателітарну антену «Нюмакс»; спальний гарнітур (шафа трьох дверна, ліжко, комод, дві тумби); меблі до вітальні (м’який куток, стінка, дві шафи, тумбочка під телевізор; монітор »; персональний комп'ютер на базі процесора Pentium; холодильник , газову плиту, газову плиту «Ардо», морозильну камеру «Атлант»; диван коричневий; м'який куток коричневий; мікрохвильову піч; дві тумбочки під телевізор; стіл до вітальні; відеомагнітофон; кухонний гарнітур до літньої кухні; конвектор; душова кабіна; ванна, дзеркало; три комплекти штор; п'ять світильників; килим до вітальні; поголів'я свиней в кількості 62 голови. З зазначених речей просить виділити їй у власність: цистерну металічну; котел опалювальний, телевізор «Хітачі», с.н. Е 0003461, сателітарну антену Фокс AF –6618; спальний гарнітур (шафа трьох дверна, ліжко, комод, дві тумби); меблі до вітальні (м'який куток, стінка, дві шафи, тумбочка під телевізор); газову плиту; стіл до вітальні; кухонний гарнітур до літньої кухні; конвектор; душову кабіну; ванну; дзеркало, два комплекти штор; три світильники, пральну машину-автомат «Веко», килим до вітальні.

В обґрунтування своїх вимог, позивач послалась на те, що дане майно набуте під час перебування в шлюбі і є спільною сумісною власністю подружжя.

Рішенням Гусятинського районного суду позовну заяву ОСОБА_5 про поділ майна подружжя визнання права власності, встановлення порядку користування будинковолодінням, визнання  недійсними товарно-біржової угоди, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на ? будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1

Встановлено порядок користування будинковолодінням за адресою: АДРЕСА_1:

Вирішено виділити в користування ОСОБА_5:

- веранду «1-8»,вартістю 23819 грн.;

- 1/2 частини коридору «1-1», вартістю 14195 грн.;

- кімнату «1-2», вартістю 38496 грн.;

- кімнату «1-3», вартістю 41383 грн.;

- підвал, вартістю 11068 грн.;

- літню кухню «В», вартістю 47821 грн.;

- сарай «В1», вартістю 12913 грн.;

- підвал «Г», вартістю 15023 грн.;

- сарай «Г», вартістю 9014 грн.;

- гараж «Б», вартістю 10128 грн. Всього 53,6 кв.м., вартістю 242741 грн.

Вирішено виділено в користування ОСОБА_4:

- кухню «1-7», вартістю 36090 грн.;

- ванну «1-6», вартістю 9143 грн.;

- 1/2 частини коридору «1-1», вартістю 14195 грн.;

- кімнату «1-5», вартістю 48601 грн.;

- кімнату «1-4», вартістю 31759 грн.;

- підвал, вартістю 10346 грн.;

- сарай «ВЗ», вартістю 19834 грн.;

- навіс «В2», вартістю 5233 грн. ;

- сарай «Г», вартістю 9326 грн.;

- підвал «В», вартістю 24518 грн.;

- майстерня «Д», вартістю 13082 грн. Всього 62,4 кв. м., вартістю 245388 грн.

Визнано недійсною товарно-біржову угоду № 839832 від 12.12.2008 року, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про відчуження автомобіля марки УАЗ бортовий державний номерний знак НОМЕР_1.

Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки УАЗ бортовий 330301 державний номерний знак НОМЕР_1, виданого Чортківським ВРЕР ДАІ на ОСОБА_6.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на автомобіль марки УАЗ бортовий 330301 державний номерний знак НОМЕР_1.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на: телевізор «Хітачі», с.н. Е 0003461, сателітарну антену Фокс АБ - 6618; спальний гарнітур (шафа трьох дверна, ліжко, комод, дві тумби); меблі до вітальні (м’який куток, стінка, дві шафи, тумбочка під телевізор); газову плиту; стіл до вітальні; кухонний гарнітур до літньої кухні; конвектор; душову кабіну; ванну; два комплекти штор; килим до вітальні.

Визнано право власності за ОСОБА_4 на генератор бензиновий; машинку шліфувальну; електродрельку; станок токарний; екструдер; млин (подрібнювач кормів); змішувач сухих кормів; цистерну металічну; сателітарну антену «Нюмакс»; диван коричневий; м'який куток коричневий; дві тумбочки під телевізор; дзеркало; один комплект штор; п'ять світильників.

Залишено в спільному користуванні сторін діючий опалювальний котел для забезпечення опалення будинковолодіння.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на  користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., витрати, пов’язані з проведенням судово-технічних експертиз в розмірі 2934 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Гусятинського районного суду від 12 листопада 2010 року в частині відмови у визнанні права власності на 31 поголів’я свиней скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати за нею право власності на 31 поголів’я свиней, посилаючись на те, що суд не дослідив всіх обставин, що мають значення для справи. Зокрема, не встановлено за які саме кошти були придбані свині і корм на їх відгодівлю, оскільки ОСОБА_6 за винагороду придбав свині та корм за кошти подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4  

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Гусятинського районного суду від 12 листопада 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в позові. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення норм матеріального права та неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд безпідставно визнав за ОСОБА_5 право власності на магазин, який побудований  за час спільного проживання в шлюбі та автомобіль УАЗ, який на час розгляду справи перебував у власності ОСОБА_6 Крім того, суд при поділі будинку не звернув увагу на те, що він побудований на подарованому ОСОБА_4 будинковолодіння. Судом також не з’ясовано фактична вартість рухомого майна, яке поділено шляхом перерахунку речей без їх вартості.

В суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги і просить рішення суду в частині відмови у визнанні права власності на 31 поголів’я свиней скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задоволити її позов, зіславшись на доводи висловлені в апеляційній інстанції.

В суді апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_4 підтримав свою апеляційну скаргу і просить рішення суду скасувати з мотивів викладених в ній.  

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи в межах апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скаргу слід відхилити виходячи із слідуючих обставин.

У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог відповідно до положень ст.214 ЦПК України суд повинен вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовільняючи частково позов про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що майно було придбане за час спільного проживання сторін, підлягає реальному поділу в рівних частках, а житловий будинок та господарські споруди не підлягають поділу, оскільки частина будівлі  побудована з порушенням будівельних норм, самовільно проведено перепланування, не відповідає технічній документації, деякі споруди не прийняті в експлуатацію, а тому суд прийшов до висновку задовольнити змінені позовні вимоги про встановлення порядку користування жилим приміщенням.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки він узгоджується з матеріалами справи і не суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 22,28 Кодексу про шлюб та сім’ю України (нової редакції ст. 70 СК України), дія якої поширюється на правовідносини, які виникли на час придбання будинку, зазначено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

 Судом першої інстанції встановлено, що   ОСОБА_5 та ОСОБА_4  перебувають в зареєстрованому шлюбі з червня 1971 року.  За час перебування в шлюбі ними було  збудовано житловий будинок та господарські споруди в м. Хоростків по вул Шевченка, 88. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, свідка ОСОБА_7, матеріалами справи, зокрема, свідоцтвом на право приватної власності на жилий будинок від 20 березня 1996 року, виданого на підставі рішення виконкому Хоростківської міської ради від 13 березня 1996 року (а.с. 8). Із змісту акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку від 26 січня 1996 року будівництво спірного домоволодіння розпочато в вересні 1975 року і прийнятий в експлуатацію в 1986 році (а.с. 98).

 За таких обставин суд підставно  не взяв до уваги пояснення   відповідача ОСОБА_4 про те, що зазначене домоволодіння не є спільною сумісною власністю, оскільки набуте ним на підставі договору дарування від 06 жовтня 1970 року. В суді першої інстанції і в апеляційній інстанції відповідач визнав, що житловий будинок і господарські будівлі були збудовані на земельній ділянці, на якій знаходилася подарована стара будівля, яка в процесі будівництва  була знесена, а нова побудовано за кошти  і фізичною працею сторін.  

 Суд правомірно  прийняв відмову в частині позову про поділ будинку, оскільки, як вбачається із матеріалів справи окремі приміщення будівлі не відповідають плануванню згідно технічного паспорту БТІ, самовільно проведена реконструкція ванної кімнати, самовільно проведено реконструкцію сараю та літньої кухні, проведено газо-, водопостачання та каналізацію.

Відповідно до п.п. 2.2,2.3 «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна»затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18 червня 2007 року, не підлягають поділу об’єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані(реконструйовані, переплановані) об’єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об’єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

      Відповідно до абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від  жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок», якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності.

 За таких обставин суд першої інстанції  правильно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування будинком  визначивши право користування приміщеннями відповідно до судово будівельно–технічної експертизи. Проти такого порядку не заперечують і самі сторони.  

Суд також правомірно провів поділ побутового майна і речей домашнього обіходу та вжитку, взявши до уваги необхідність майно кожній стороні, виділивши оспорюваний сторонами автомобіль марки УАЗ у власність ОСОБА_5, оскільки позивачка займається підприємницькою діяльністю, а відповідач припинив таку діяльність, виділення позивачці автомобіля привело до рівних часток майна в грошовому виразі.

Відмовляючи в позові про поділ 62 штук поголів’я  свиней, суд правомірно взяв до уваги, що їх вирощуванням  займається їх син ОСОБА_6, який разом із своєю сім’єю проживає в одному будинку з батьками, займається підприємницькою діяльністю.

Суд правильно не взяв до уваги пояснення позивачки,  про її участь у придбанні та відгодівлі свиней, оскільки, як пояснила позивачка в апеляційній інстанції, що вона з 2008 року проживає у дочки, а акт про опис майна був складений 22 вересня 2009 року.

   Із змісту цього акту обстеження наявності поголів'я свиней, складений Хоростківською міською радою вбачається, що  свині купляв та вирощував його син ОСОБА_6

Не можна взяти до уваги доводи відповідача про те, що суд безпідставно не провів поділ магазину, оскільки з позовом про поділ майна зверталася тільки ОСОБА_5, яка відмовилася в тій частині проводити поділ магазину і таку відмову прийняв суд, і це не перешкоджає відповідачу звертатися з такими вимогами  до суду. Крім цього, встановлено, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області  від 06 квітня 2010 року відмовлено ОСОБА_4 в задоволені позову про визнання недійсним договору дарування  магазину.

Суд послався на те, що спірний магазин є майном фізичної особи- підприємця ОСОБА_5, кошти на його будівництво були затрачені від її підприємницької діяльності, а тому відповідно до вимог ст.ст. 57,61 СК України та ст.52 ЦК України, не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.   

        Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують. 

Керуючись   ст.ст. 307, 308, 313, 314, 317, 319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційні скарги  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гусятинського районного суду від 12 листопада 2010 року залишити без змін.  

 Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.І. Сташків