Справа №  2- 316/  2007 р.

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

                                                          Іменем            України

                04   грудня 2007 року

Оржицький районний суд  Полтавської області

в складі головуючого судді Грузман Т.В.

секретаря судового засідання Демченка Р.Ю.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в   селищі Оржиця справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства агрофірми «Куйбишево» про визнання незаконним наказу № 280 від 04.09.2003 року про винесення йому догани та її скасування

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою  до СТОВ агрофірми «Куйбишево» про визнання незаконним наказу № 280 від 04.09.2003 року про оголошення йому  догани та її скасування.

    Свої позовні вимоги мотивував тим,  що відповідно до наказу по агрофірмі № 280 від 04.09.2003 року йому було заочно винесено догану. Про існування даної догани дізнався 07.02.2004 року на засіданні профспілкового комітету. На протязі 2007 року звертався до адміністрації господарства з вимогою скасувати дану догану, так як вона не відповідає чинному законодавству. Прохає вищезазначений наказ скасувати.

 У судовому засіданні позивач, свої позовні вимоги підтримав та вважає, що наказ про винесення йому догани не відповідає нормам Кодексу законів про працю, так як по вказаним подіям він не давав жодних пояснень. На нього не правомірно було покладено обов»язки  керуючого відділку № 6, згоди на вказане він не давав, доплати господарство за суміщення професій не здійснювало. Вважає, що керівництво господарства вживало максимум заходів до нього з метою позбавити у подальшому його роботи.

Відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що ОСОБА_1 з невідомих для господарства причин відмовився виконувати посадові обов»язки керуючого відділку № 6, що призвело до відкликання з тарифної відпустки основного працівника. Отже, в агрофірмі були всі підстави  для винесення догани. Пояснення по факту винесеної догани позивач не надавав. Від підпису наказу № 280 від 04.09.2003 року відмовився, про що складено відповідний акт. Крім того, позивач порушив терміни для звернення до суду по даному питанню.  Прохають позовні вимоги залишити без задоволення.

Третя особа - ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через мотиви, що наведені відповідачем.

          Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку .

         Судом встановлено, що згідно даних трудової книжки  виданої 10.04.1970 року, позивач працював в агрофірмі „Куйбишево” з 17.09.1998 року по 14.02.2004 року. Звільнений  з посади бригадира тракторно-рільничої бригади за систематичне невиконання трудових обов”язків. 26.08.2005 року його було поновлено на роботі за рішенням Оржицького районного суду від 23.08.2005 року. 14.12.2005 року звільнений з роботи згідно рішення апеляційного суду Полтавської області від 14.12.2005 року за систематичне невиконання трудових обов”язків. Вказане також підтверджено  довідкою  відповідача №   656 від 04.12.2007 року. 

       11 серпня 2003 року керуючому відділку № 6 ОСОБА_3 згідно наказу № 144 було надано тарифну відпустку. Виконання обов”язків на час його відпустки покладено на ОСОБА_1 - позивача по справі. Відповідно до наказу агрофірми  № 280 від 04.09.2003 року  зазначено, що на позивача було покладено обов”язки керуючого відділку №6, які він виконував з 11.08.2003 роу по 31.08.2003 року. З 01.09.2003 року ОСОБА_1 відмовився від продовження даної роботи, не надавши жодних письмових пояснень. З огляду на вказане йому оголошено  догану.  Згідно акту  від 04.09.2003 року двома працівниками агрофірми засвідчено те, що позивач відмовився від  підпису про ознайомлення з  наказом про оголошення йому догани. 01.09.2003 року працівника, що вибував у тарифну відпустку - ОСОБА_3 згідно наказу № 278 було відізвано з відпочинку з 02.09.2003 року.

         Відповідно до табелю виходу на роботу за вересень 2003 року, зазначено, що позивач відпрацював всі робочі дні, не вказано на прогули з його боку. Даний табель не містить посилань на посаду працівника, іншого табелю виходу на роботу за вересень 2003 року відповідачем не надано.

          Довідкою № 655 від 04.12.2007 року  агрофірми підтверджено, що у зв»язку    з покладенням на позивача додаткових обов»язків, він отримував заробітну плату у більшому розмірі, тобто згідно посадового окладу керуючого підрозділу № 6 у розмірі 284,33 грн. за серпень та 288,31 грн. за вересень 2003 року  відповідно. У судовому засіданні було оглянуто книгу заробітної плати за даний період, де сума заробітної плати за серпень та вересень 2003 року є тотожною з довідкою господарства. При цьому посадовий оклад  бригадира тракторно-рільничої бригади підрозділу № 6 становив 181 грн.  в місяць. Враховуючи вказане господарство здійснювало оплату праці позивача за даний період враховуючи посадовий оклад керуючого підрозділу № 6  із застосуванням коефіцієнту трудової участі у розмірі 1,4  відповідно до «Положення про фактори, які формують коефіцієнти трудової участі» затвердженого наказом № 4 від 06.01.2001 року по СТОВ «Агрофірма Куйбишево».

         Згідно рішення апеляційного суду Полтавської області  від 14.12.2005 року по справі № 22а-3134/2005 р. апеляційною інстанцією було підтверджено правомірність звільнення з роботи ОСОБА_1, так як він у межах вищевказаної справи не оспорював догану, яка стала предметом судового розгляду по даній справі. На даний час позивач вирішив скористатися вказаним правом, звернувшись до суду з даним позовом.

         Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово 05.06.2007 року;  25.01.2007 року; 14.03.2007 року звертався  до адміністрації агрофірми з вимогою скасувати винесену догану, але на вказані звернення отримував відмову та посилання на правомірність застосованого дисциплінарного стягнення.

        Відносини, що склались між сторонами врегульовані слідуючими нормами чинного законодавства.

        Відповідно до ч. 1 ст. 33 КЗпП України передбачено, що тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлені трудовим договором, допускається лише за його згодою. Даною ж статтею передбачені випадки переведення працівника на іншу роботу строком до одного місяця  без його згоди у випадках ліквідації наслідків аварії, епідемій і т.д. Відповідно до ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана  або звільнення.  Статтею 149 КЗпП України наголошено на тому, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повиненн був дізнатися про порушення свого права. Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків суд може поновити ці строки.

           Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів” № 9 від 06.11.1992 року встановлено, що строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Якщо тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропустку тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з”ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов”язки сторін.

              Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про безпідставність винесення позивачеві догани згідно наказу № 280 від 04.09.2003 року, так як від нього не було витребувано відповідне пояснення, як того вимагає чинне законодавство. Факт відмови від ознайомлення з наказом про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не є тотожним з наданням  пояснення до наказу про накладення дисциплінарного стягнення. Відповідач не довів, що позивачеві було запропоновано надати пояснення та, що він відмовився від вказаного. Крім того, відповідач також не довів, що з наказом про покладення обов”язків по виконанню роботи керуючого підрозділу № 6 його було належним чином ознайомлено, як того вимагає ст. 33 КЗпП України, а також отримано на вказане його згоду. У судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що позивач залишив місце роботи, або не виконував певну роботу, так як табель виходу на роботу за спірний період містить дані про протилежне. Разом з тим, у судовому засіданні не підтверджено твердження позивача, що він при покладенні на нього інших обов»язків отримував заробітну плату у розмірі, що була передбачена лише посадою бригадира тракторно-рільничої бригади підрозділу № 6.

            Крім того суд бере до уваги, що чинним законодавством передбачено тримісячний термін для звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору. Про існування спірної догани позивач дізнався ще 07.02.2004 року. При цьому клопотань про поновлення строку для звернення до суду позивачем не заявлено. Таким чином, суд вважає що у задоволенні позову слід відмовити у зв»язку з порушенням термінів звернення до суду.

Керуючись, ст.33,  149, 150, 233  КЗпП України, на підставі ст.  3, 10, 11,  88, 209, 212,  213- 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

           У задоволенні позову   ОСОБА_1 відмовити.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

           Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду Полтавської області через Оржицький районний суд.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З оригіналом згідно:

Суддя                                                підпис                                        Т.В.ГРУЗМАН

Суддя Оржицького райсуду                                                             Т.В.Грузман