Судове рішення #1314973
РІШЕННЯ

 

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 

27 листопада 2007 року   Бережанський районний суд Тернопільської області                                                       

 

в особі:  судді                                             Сташків Б.І.

 при секретарі                                             Павлюс Н.І.

 адвоката                                                     ОСОБА_8

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2, Бережанської міської Ради, Бережанського районного відділу земельних ресурсів про скасування рішення Бережанської міської Ради № 381 від 14 грудня 1999 року та визнання не чинним Державного акту серії               11 - ТР №011055 на право приватної власності на землю, та зустрічний позов ОСОБА_2  до ОСОБА_1про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою,-

 

В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2,  Бережанської міської Ради, Бережанського районного відділу земельних ресурсів про скасування рішення Бережанської міської Ради № 381 від 14 грудня 1999 року та визнання не чинним Державного акту серії И - ТР №011055 на право приватної власності на землю. Позивачка зазначила, що після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вона успадкувала спадкове майно, що складається  з житлового будинку з надвірними будівлями і прибудинкову територію площею 0,06 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, на підставі чого 31 травня 1996 року їй було видане свідоцтво  про право на спадщину за законом. Незважаючи на це, Бережанська міська Рада своїм рішенням п.21 № 381 від 14 грудня 1999 року передала ОСОБА_4. ( чоловікові відповідачки) частину земельну ділянки 0,03 га у приватну власність, яку вона успадкувала після смерті матері і на підставі цього рішення 10 січня 2000 року було видано  Державний акт на право приватної власності на землю на ОСОБА_4, в зв”язку з чим просить рішення Бережанської міської ради скасувати  та визнати не чинним Державний акт на право приватної власності на землю. Позивачка також просить продовжити їй строк на захист порушеного права, мотивуючи тим, що про прийняте рішення міської Ради та видачу Державного Акту на право приватної власності на землю вона визнала в кінці 2005 року коли зверталася в міську Раду про знесення аварійного житлового будинку по АДРЕСА_1і їй рішенням від                16 листопада 2005 року та від 24 січня 2006 року було дано дозвіл на знесення аварійного будинку, який вона успадкувала та будівництво нового житлового будинку. 

 В судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача ОСОБА_2 позов не визнали, суду пояснили, що після смерті ОСОБА_3, спадкоємцями першої черги на спадкове майно за законом були ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а тому Бережанська державна нотаріальна контора безпідставно видала свідоцтво про право на спадщину за законом 31 травня 1996 року на ім”я ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Свідоцтво про право  на спадщину за  законом видано тільки на житловий будинок, а не на прибудинкову земельну ділянку. Рішення Бережанської міської Ради від 14 грудня 1999 року в п.21 правомірну передали у приватну власність ОСОБА_4. земельну ділянку площею 0, 41 га в тому числі 0,09 га. для обслуговування житлового будинку та господарських  будівель, із них 0,03 га, які були закріплені за будинковолодінням по АДРЕСА_1 оскільки така передача була погоджена із позивачкою та членами її сім”ї, що підтверджується актами обстеження та погодження земельних ділянок  від 2 грудня 1999 року і з цих підстав правомірно видано державний акт на право приватної власності на землю 10 січня 2000 року на ім”я ОСОБА_4 вони також вважають, що позивачка пропустила строк на звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки звернулася до суду після прийняття рішення Бережанської  міської Ради про його скасування із збігом більше 7 років.

Відповідачка ОСОБА_2  звернулася до суду із зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні присадибною земльною ділянкою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 розпочала на її земельній ділянці будівництво нового житлового будинку і ухвалою суду від 24 липня 2007 року зобов2язано її припинити проведення будь-яких робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1

 Позивачка ОСОБА_1 зустрічний позов не визнала, суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_2 безпідставно захопила частину прибудинкової території розміром 0,03 га, рішенням Бережанської міської Ради від  16 листопада 2005 року та 24 січня 2006 року дано дозвіл на знесення аварійного будинку та будівництво нового, а тому вона просить скасувати ухвалу суду від 24 липня 2007 року, яка винесена  в порядку забезпечення позову про припинення проведення будь-яких робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1 - А м. Бережани.

Представники відповідачів Бережанської міської Ради, Бережанського відділу земельних ресурсів позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 визнали повністю, а в зустрічному позові просять відмовити.

Суду пояснили, що рішення бережанської міської ради від 14 грудня 1999 року № 381 в п. 21 про передачу у приватну власність ОСОБА_4. земельну ділянку площею 0, 41 га було прийнято по представленим відповідачем технічних документів без виклику суміжних землекористувачів. 2 квітня 2007 року за скаргою позивачки була створена комісія, якою встановлено фактичні обміри земельних ділянок, встановлено, що згідно генерального плану забудови будинковолодіння, що належало покійному ОСОБА_4. по АДРЕСА_1-А від 1978 року було виділено у безстрокове користування земельну ділянку площею 600 кв.м. згідно Державного акту серії 11 - ТР №011055 від 10 січня 2000 року виданого на ім”я ОСОБА_4, загальна площа  земельної ділянки по АДРЕСА_1-А і передано у приватну власність земельну ділянку площею 900 кв.м.. Згідно інвентарної справи від  5 жовтня 1983 року, із змінами станом на 25 жовтня 2005 року на ім”я ОСОБА_1 за будинковолодіння по АДРЕСА_1 м. Бережани закріплена земельна ділянка площею 652 кв.м.. При порівнянні розмірів земельної ділянки, що знаходиться в  користуванні сторін, комісія прийшла до висновку, що відповідачці ОСОБА_2 безпідставно передано у приватну власність земельну ділянку площею 412 кв.м., в тому числі 234 кв.м., що належить позивачці, 169 кв.м., що належить до земель запасу  Бережанської міської Ради. З цих підстав просять суд скасувати п.21 рішення  бережанської міської ради від 14 грудня 1999 року за № 381 та визнати не чинним Державний акт серії 11-ТР за № 011055 на право приватної власності на землю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали цивільної справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а в зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити виходячи із слідуючих обставин.

У відповідності до ст. 1261, 1268,1270 ЦК України, п.2-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року “Про практику розгляду суду України про спадкування”, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину. Відповідно до гл.7 Закону України від 2 вересня 1993 року “Про нотаріат”, свідоцтво про право на спадщину видається громадянам за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому законодавством порядку.

Встановлено, що після смерті матері позивачки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на спадкове майно, що складалося із житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 м. Бережани . Із матеріалів справи вбачається, що в Бережанську нотаріальну контору із заявою про прийняття спадкового майна зверталася тільки спадкоємець ОСОБА_1, і їй 31 травня 1996 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Після смерті матері, позивачка вступила у фактичне володіння майном, що виразилося у користуванні майном побутового та домашнього вжитку, обробітку прибудинкової земельної ділянки.

За час свого життя чоловік відповідачки - ОСОБА_6 не звертався в нотаріальну контору про прийняття спадкового майна і не оспорював свідоцтво про право на спадщину за законом, яке на час розгляду справи є дійсним і в  судовому порядку не оспорювалося.

Згідно ст. 28 Земельного Кодексу України ( в редакції від 18 грудня 1990 року), яка діяла на час складання свідоцтва про право на спадщину за законом, при переході права власності на будівлю переходить також і право володіння, користування земельною ділянкою.

Як вбачається із матеріалів  інвентарної справи від 5 жовтня 1983 року із змінами станом на 25 жовтня 2005 року на ім”я ОСОБА_1 за будинковолодінням по АДРЕСА_1 м. Бережани закріплена земельна ділянка загальною площею 652 кв.м..

З цих підстав, суд вважає, що посилання представників відповідачки                   ОСОБА_2, що позивачка ОСОБА_1  набула право власності тільки на житловий будинок по АДРЕСА_1 м. Бережани в порядку спадкування, а не на прибудинкову  земельну ділянку, і міська Рада вправі була передати відповідачці            0, 03 га земельної ділянки від прибудинкової території по АДРЕСА_1, є безпідставними, не грунтуються на вимогах закону, оскільки при переході права власності на будинковолодіння переходить і право користування земельною ділянкою.

Висновком комісії від 2 квітня 2007 року встановлено, що з боку власника будинку № 107 - А ОСОБА_2 вчинено самовільне зайняття земельної ділянки площею 412 кв.м., що складається із ділянки площею 243 кв.м., що належить до будинку                 № 107 - власником якого стала в порядку спадкування ОСОБА_1 та  площею 169 кв.м. земель міської Ради.

Ці обставини підтвердили в судовому засіданні представник Бережанської міської Ради та Бережанського районного відділу земельних ресурсів.

Суд також прийшов до висновку, що позивачка ОСОБА_1 пропустила строк оскарження рішення  Бережанської міської Ради від 14 грудня 1999 року з поважних причин. Про прийняття рішення вона взнала тільки в кінці 2005 року від адміністрації міської Ради під час свого звернення про дачу згоди на знесення аварійного будинку по АДРЕСА_1 і будівництво нового. Рішенням Бережанської міської Ради №212 від 16 листопада 2005 року та за № 19 від 24 січня 2006 року було дано дозвіл ОСОБА_1 на знесення аварійного житлового будинку  по АДРЕСА_1 та будівництво житлового та господарського будинку на місці знесеного будинку. Ці пітвердження позивачки визнала представник Бережанської міської ради.

При таких здобутих доказах, суд прийшов до висновку, що рішення Бережанської міської ради, п.21 № 381 від 14 грудня 199 року порушує законні права та інтереси ОСОБА_7, яка в установленому законом порядку стала власником житлового будинку по АДРЕСА_1 м. Бережани та прибудинкової території, міською Радою при постановлені рішення  не було дотримано вимог земельного законодавства, а тому рішення в тій частині слід скасувати.

Оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії 11-ТР № 011055 на ім”я ОСОБА_4 було видано на підставі рішення Бережанської міської Ради від 14 грудня 1999 року то його слід визнати не чинним.

За таких обставин суд прийшов до висновку відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою.

      Керуючись ст. ст. 10,11, 30 62, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 257,258,1261,1268,1270 ЦК України,  ст. 28 Земельного Кодексу України ( ред.1990 р.),суд,-

 

В И Р І Ш И В :

 

             Позов задоволити.

 

Продовжити позивачці ОСОБА_1строк на звернення до суду порушеного права на захист.

Скасувати п.21 рішення Бережанської міської Ради № 381 від 14 грудня                1999 року в частині передачі ОСОБА_4у приватну власність земельної ділянки площею 0,41 га..

Визнати не чинним Державний акт серії 11-ТР №011055 на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_4.

Скасувати ухвалу Бережанського районного суду від 24 липня 2007 року про порушення виконання будь -яких робіт на земельній ділянці по АДРЕСА_1, ухвалену в порядку забезпечення позову.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1про усунення перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою відмовити за безпідставністю позовних вимог.

 

              Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

 

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                      

                       Суддя

     Бережанського районного суду

Тернопільської області                        підпис.                 СТАШКІВ Б.І.

 

 

           Голова

     Бережанського районного суду

Тернопільської області                                                      СТАШКІВ Б.І.

                                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація