Справа №  1-83/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10.01.2011 рокум. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.

при секретаріТитенко Ю.А.

за участі прокурораТкачук Ю.Б., Винника О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Помічна, Добровеличківського р-ну, Кіровоградської обл., українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше  судимий: 10.12.2002 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання із іспитовим строком два роки,

18.09.2003 року Печерським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк п’ять років,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 в період часу з 23 години 00 хвилин 28.05.2010 року до                   9 години 20 хвилин 29.05.2010 року, знаходячись біля будинку № 6 по              вул. Дружби Народів в м. Києві помітив автомобіль «Фольксваген транспортер», державний номерний знак НОМЕР_1, який був припаркований біля вищевказаного будинку та вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, яке знаходилось в салоні даного автомобіля. ОСОБА_4 підійшов до автомобіля «Фольксваген транспортер», державний номерний знак НОМЕР_1, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, розбив скло передніх правих дверей автомобіля, після чого, проник в салон вищевказаного автомобіля, звідки повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5, а саме: магнітолу «Кенвуд»- вартістю 2800 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону «Нокія»- 60 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг 720»- вартістю 60 грн., зарядний пристрій до мобільного телефону «Самсунг 700»- вартістю 60 грн., флеш-картку пам’яті на 4 МВ – вартістю 140 грн., флеш-картку пам’яті на 8 МВ –вартістю 200 грн., мобільний телефон «Нокія»- вартістю 3000 грн., в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Лайф»- вартістю 35 грн., на рахунку якої було 25 грн. Повторно, таємно викравши вищевказане чуже майно, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6380 грн.

Крім того, 27.06.2010 року приблизно о 2 годині 00 хвилин ОСОБА_4, проходячи біля будинку № 122 по вул. Горького в м. Києві помітив автомобіль «Chevrolet Lacetti»державний номерний знак НОМЕР_2, який був припаркований біля вищевказаного будинку і вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, яке знаходилось в салоні даного автомобіля. Він підійшов до автомобіля let Lacetti»державний номерний знак НОМЕР_2 та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, каменем, який знайшов неподалік від автомобіля, розбив скло задніх лівих дверей автомобіля. Після чого, проник в салон вищевказаного автомобіля, звідки повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Флумен текстиль», а саме: автомагнітола  9758»- вартістю 1800 грн. Після цього, ОСОБА_4. з місця вчинення злочину з викраденим майном зник.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину, розміри цивільних позовів визнав в повному обсязі та показав, що вночі з 28.05.2010 року на                   29.05.2010 року, знаходячись біля будинку № 6 по вул. Дружби Народів в м.Києві помітив автомобіль «Фольксваген транспортер», який був припаркований біля вищевказаного будинку та вирішив викрасти майно, яке знаходилось в салоні автомобіля. Він підійшов до автомобіля, розбив скло передніх правих дверей автомобіля, після чого, проник в салон вищевказаного автомобіля, звідки викрав магнітолу «Кенвуд», три зарядні пристрої до мобільних телефонів, дві флеш-картки, мобільний телефон «Нокія», після чого втік. Вартість та розмір викраденого він не оспорює. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 визнає в повному обсязі.

Крім того, 27.06.2010 року вночі він, проходячи біля будинку № 122 по вул.Горького в м. Києві помітив автомобіль Lacetti», який був припаркований біля вищевказаного будинку і вирішив викрасти чуже майно, яке знаходилось в автомобілі. Він підійшов до автомобіля «Chevrolet Lacetti», каменем, який знайшов неподалік від автомобіля, розбив скло задніх лівих дверей автомобіля. Після чого, проник в салон вищевказаного автомобіля, звідки викрав чуже майно, а саме: автомагнітола 9758». Після цього, він втік. Вартість викраденого майна він не оспорює, цивільний позов визнає в повному обсязі. Крім того, підсудний вказав, що раніше не визнавав епізод з потерпілим ОСОБА_5, оскільки це була його позиція захисту, на той момент він вирішив скористатися ст. 63 Конституції України, проте на сьогодні усвідомив свою провину та щиро кається у вчиненому і має намір в подальшому відшкодовувати завдані збитки.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав заявлені у справі цивільні позови, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і розміри цивільних позовів, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин, розміри цивільних позовів та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розміри цивільних позовів у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочинів, кількість злочинних епізодів, періодичність їх вчинення, що свідчить про стійку спрямованість умислу особи на таємне заволодіння чужим майном, наслідки від вчинених злочинів, те, що завдані збитки не відшкодовані, дані про особу підсудного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, проте висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, не працює, суспільно-корисною працею не займається, за попереднім місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно з даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, обставину, що пом’якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах, передбачених вказаною санкцією частини статті.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами                      ст. 81 КПК України. Долю судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

Враховуючи те, що учасники судового процесу не оспорюють розміри цивільних позовів, суд вважає, що вони підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття покарання засудженому                                        ОСОБА_4 обчислювати з 10.01.2011 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 та представника цивільного позивача ТОВ «Флумен текстиль»ОСОБА_6 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь      ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 8330 (вісім тисяч триста тридцять) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ТОВ «Флумен текстиль»матеріальну шкоду в сумі 300 (триста) гривень.

Речові докази по справі:

-          автомагнітола enger 9758», яка передана під зберігальну розписку представнику ТОВ «Флумен текстиль»ОСОБА_6., - залишити ТОВ «Флумен текстиль»за належністю;

-          слід пальця руки, який було вилучено під час огляду місця події від 29.05.2010 року, що зберігається при матеріалах справи, - зберігати при матеріалах справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві, Банк УДК у Київській області (розрахунковий рахунок 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в загальній сумі 557 грн. 28 коп.

В строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 зарахувати термін його попереднього ув’язнення з 29 червня 2010 року по 9 січня 2011 року включно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою у Київському СІЗО Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у м.Києві та Київській області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим –в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя   Г. В. Бондаренко