ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2006 р. | Справа № 02/95-59А. |
Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,
при секретарі судового засідання Сур’як О.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Грушка О.І., довіреність № 45/01-12 від 16.01.06, Клімішина К.А., довіреність № 39/01-12 від 04.01.06
від відповідача: Собковський С.М., довіреність № 1018 від 28.04.06
В судовому засіданні взяв участь прокурор Манзій П.П.
Розглянув справу
за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луцьку
до фірми “Тартак” у формі товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 44183 грн. 10 коп.
Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.
Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду”.
В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.49, 50 КАС України; заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.
Суть спору: Прокурор м. Луцька звернувся з адміністративним позовом в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луцьку про стягнення з фірми "Тартак" у формі ТзОВ 44183грн.10коп., з них 39209,75грн. донарахованого збору та 4973,35грн. пені.
Обгрунтовуючи позовну вимогу прокурор зазначає, що заявлена до відшкодування сума виникла в результаті перевірки товариства згідно акту №38 від 17.03.2006р. В підтвердження правового обґрунтування позову посилається на ст.15,45,47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-ХІУ (надалі Закон № 1105-ХІУ) та 4.12, 7.5 Інструкції про порядок перерахування обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою Правління Фонду №12 від 20.04.2001р.
Листом від 15.06.2006 р. позивач, обґрунтовуючи заявлену вимогу, вказує, що при реєстрації у відділенні ВДФСНВ фірмою “Тартак” заявлена галузь виробництва – 15230 – виробництво будівельних деталей з деревини, згідно Закону України “Про страхові штрафи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.03.2001 р. фірма віднесена до 13 класу професійного ризику зі страховим тарифом 2,03% на фонд оплати праці. В зв’язку з внесенням змін до даного Закону встановлено страхові тарифи відповідно до 67 класів професійного ризику виробництва, класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва, затверджена Постановою КМУ від 13.09.2000 р. №1423 “Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання” (із змінами та доповненнями, винесеними постановою КМУ від 27.06.2003 р. №985). В зв’язку з винесеними змінами та згідно первинної заяви страхувальника фірма була віднесена до 44 класу ризику з відповідним тарифом – 2,2% на фонд оплати праці, про що видано Повідомлення від 28.07.03 р., при отриманні якого головний бухгалтер фірми погодився з переводом підприємства з ЗКГНГ (15230) на КВЕД (20.03.0). При перевірці страхувальника встановлено, що підприємство працювало в 3-х галузях економіки і найбільш питома вага від реалізації продукції по КВЕД 20.10.0. – лісопильне виробництво, яке відноситься до 66 класу професійного ризику зі страховим тарифом – 6,6%. Відповідно до ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві ” при зміні виду діяльності страхувальник зобов’язаний повідомити Фонд, тобто написати заяву.
Відповідач в запереченні на позов та в доповненні до заперечення вимоги прокурора повністю відхиляє, вказуючи, що сплата страхових внесків товариством проводилась у відповідності до страхового тарифу (2,2%) визначеного Фондом 02.07.2003р. згідно повідомлення №10000653. Технологія виробництва на фірмі з 2002р. не мінялася і як слідує з розрахункових відомостей про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які подавались щоквартально, починаючи з 2002р. по 2005р. фірмою зазначався основний вид діяльності по ЗКНГ код 15210 (лісопильне виробництво), а за КВЕД - 20.10.0 (лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини). З зазначеного слідує, що страхові внески фірмою було перераховано в повному об’ємі згідно виданих Фондом повідомлень : № 655 від 20.04.2001р. за страховим тарифом 2,03%, №10000653 від 02.07.2003р. за тарифом 2,2%. Оскільки заборгованість відсутня, позов про стягнення з фірми 44183,10грн. безпідставний. В підтвердження викладеного відповідачем представлено докази вказані в запереченнях на позов.
З представлених суду матеріалів вбачається наступне:
Фірма “Тартак” у формі ТзОВ зареєстрована у відділені ВДФСНВ на виробництві у м. Луцьку 26.04.2001 р. за №0310000063 згідно поданої заяви, в якій вказано код галузі за ЗКГНГ 15230 (а.с. 15). Відповідно до Повідомлення відділення № 655 по даному коду фірма була віднесена до 13 класу професійного ризику і визначенням страхового тарифу 2,03% до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (а.с.49). Згідно довідки статуправління про внесення до ЄДРПОУ №1919 від 25.03.1997р., на якій наявний напис відділення “вірно: 20.04.1997 р. Грушка О. І. та підпис”, код галузі підприємства за ЗКГНГ 15230 – виробництво будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі (а.с. 11). Згідно довідки статуправління від 07.03.2002 №394 (а.с. 24) визначено основний вид діяльності по ЗКГНГ за кодом 15210 – лісопильне виробництво та по КВЕД за кодом 20.10.0 – лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини. Згідно довідки №1820 (а.с. 25) перший основний вид діяльності фірми за КВЕД по коду 20.10.0 – лісопильне та стругальне виробництво просочування деревини.
В розрахункових відомостях про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які подавались фірмою “Тартак” щоквартально в період з ІІ кв. 2002 по І кв. 2005 р.р. та І-е півріччя, 9 місяців 2005 року та за 2005 рік (а.с. 26-37) фірмою зазначався код галузі за ЗКГНГ 15210, код КВЕД 20.10.0.
Згідно Повідомлення відділення ВДФСНВ від 2.07.2003 року №10000653 фірма “Тартак” віднесена до 44 класу професійного ризику виробництва з визначенням страхового тарифу 2.2% до фактичних витрат на оплату праці працівників (а.с.22). В зазначеному повідомленні при визначенні класу ризику зроблено посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. №985 “Про внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання” та при визначенні розміру страхового тарифу – посилання на Закон України від 3.04.2003 р. №660-IV “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. В акті перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду від 17.03.2006 р. №38 зазначено, що фірмою допущено порушення по сплаті страхових внесків, за що донараховано збору в сумі 39209,75 грн. та пеня в сумі 4973,35 грн. Як слідує з даного акту, причини відхилень у визначенні страхового тарифу слідуючі: згідно звіту І-П (підприємництво) за КВЕД 20.10.0 (лісопильне виробництво), якому відповідає тариф 6,82%, а по звіту фірми за відповідний період КВЕД 20.30.0 (виробництво столярних виробів), якому відповідає тариф 2,2%.
Прокурор м. Луцька звернувся з адміністративним позовом про стягнення з фірми “Тартак” в користь відділення ВДФСНВ 44183,10 грн., з якої 39209,75 грн. донарахованого збору та 4973,35 грн. пені згідно акту перевірки від 17.03.2006 р. №38.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, керуючись нормами чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що заявлена вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 45 Закону України від 23.09.1999 р. №1105-XIV “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві” роботодавець, як страхувальник, зобов’язаний: своєчасно зареєструватися у Фонді соціального страхування, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески, інформувати робочий орган про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки.
Статтею 47 даного Закону визначено, що розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом міністрів України. Такий Порядок затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. № 1423 із змінами та доповненнями, внесеними Постановами КМУ від 16.05.2001р. №527 та від 27.06.2003 р. № 985. Пунктом 12 даного Порядку визначається, що Фонд відносить підприємства до галузей економіки за видами їх основної діяльності. Якщо страхувальник проводить свою діяльність у кількох галузях економіки, підприємство відноситься до тієї з них, яка має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції. У разі зміни технології робіт або виду діяльності підприємства Фонд відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництву. А згідно пункту 17 Порядку передбачається установлення самим Фондом професійного ризику виробництва і страхового внеску за власною оцінкою у разі коли роботодавець не надає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва.
З системного аналізу зазначених нормативних актів вбачається, що саме на Фонд покладено обов’язок встановлювати для страхувальників відповідні класи професійного ризику та розміри страхових внесків, які визначені Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове держане соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 17.01.2002 № 2980-ІІІ, від 3.04.2003р. № 660-ІУ, від 20.12.2005р. № 3235-ІУ.
Як слідує з матеріалів справи страхувальником – фірмою «Тартак», починаючи з ІУ кварталу 2002р., в розрахункових відомостях, що подавались до Фонду, зазначався код галузі за ЗКГНГ 15210, код КВЕД 20.10.0. Тому Фонд був зобов’язаний визначити даному страхувальнику 66 клас професійного ризику зі страховим тарифом 6,82% відповідно до ст.1 Закону № 2272-ІІІ.
Згідно п.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінивши докази по даній справі, суд вважає, що заявником не доведено вини відповідача в частині неповного перерахування страхових внесків, а тому в позові слід відмовити.
Керуючись Законами України: «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату непрацездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, ст.ст. 69,71, 158-160 КАС України, господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. В позові відмовити.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
На постанову в 10-денний строк з дня виготовлення її повного тексту може бути подано заяву про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана в 10-денний строк без попереднього подання заяви.
Суддя С.В.Костюк
Дата виготовлення повного тексту
постанови 20.06.2006р.