Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа  № 2-а-9/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18.01.2011 Іллінецький районний суд Вінницької області  в складі:

           головуючого(ої)-судді:           Мотрук Микола Іванович

судді:  

при секретарі:Мозоль Л.І.     

розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні  в  м. Іллінці  адміністративну  справу за   позовом ОСОБА_2  до  інспектора ДПС  ВДАІ м. Вінниці, Вінницької області Олійника Олександра Сергійовича  про визнання нечинним та скасування  в повному обсязі рішення суб’єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2   звернувся  до суду із позовною заявою, в якій вказав що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 16 квітня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ м. Вінниці, Вінницької області Олійником Олександром Сергійовичем на   нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач   вважає,  що вказана постанова від 16 квітня 2010 року не відповідає вимогам закону, а тому має бути  визнана незаконною в судовому порядку та скасована  з наступних підстав.  Відповідно до ст. 280 КУпАП в ході розгляду справи необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також відповідно до  ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення має містити зокрема викладення обставин, встановлених при розгляді справи. Цих вимог закону в ході розгляду справи також не було виконано, адже з суті обставин, наведених в мотивувальній частині постанови, не вбачається в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, як вважає позивач, оскаржувана постанова являється нелегітимною з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст.284 КУпАП.  Так, як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові зазначено, що «... 16 квітня 2010 р. в 0651 год. в м. Вінниці  по вул.. Привокзальній відій ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_1 керуючи тз Форд дн НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії дор знаку 3.34 зупинку заборонено».  Таке формулювання обставин справи не доводить наявності, на думку  позивача, в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, наведені в  постанові обставини, на його думку, про те, що він  здійснив зупинку в дії дорожного знаку 3.34 „ зупинку заборонено” не відповідають дійсності, оскільки 16 квітня 2010 року він, на  автомобілі „Форд” рухався по вул. Привокзальній в місті Вінниця в напрямку залізничного вокзалу. В районі повороту праворуч на „Привокзальний” ринок виникла так звана „пробка”, яку водії об’їжджали. Автомобіль під його керуванням виявився біля тротуару по напрямку руху, він знаходився в автомобілі очікуючи коли роз’їдуться автомобілі, щоб продовжити рух. В цей час в бокове скло автомобіля  постукав працівник міліції, який звинуватив його в порушенні вимог дорожнього знаку 3.34 „ зупинку заборонено „ як   видно з наведених ним обставин він здійснив  ніяких порушень, на думку позивача, а тому в його діях відсутнє будь-яке адміністративне правопорушення.

Крім того, як стверджує позивач, на місці вчинення адміністративного правопорушення протокол відносно нього не складався, постанова про притягнення його до відповідальності не виносилась. Також, позивач вважає, що інспектором ДАІ були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки справу про адміністративне правопорушення було розглянуто в його  відсутність, в порушення ст. 285 КУпАП постанова йому не була оголошена, копію постанови  не було вручено під розписку.  Копію постанови від 16 квітня  2010 року він отримав у Іллінецькій державній виконавчій службі 28 липня 2010 року, після того, як отримав поштового листа з постановою про виклик до ДВС та відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав  в повному об’ємі і просить їх задоволити.  

Відповідач - інспектор ДПС ВДАІ м. Вінниці Вінницької області Олійник О.С., будучи своєчасно повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України в якій зазначено, що у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, вважає, за можливе розглянути  справу за відсутності відповідача.

Дослідивши представлені докази, перевіривши законність і обґрунтованість винесеної постанови суд  вважає, що підстав для визнання її нечинною  та скасування в повному обсязі рішення суб’єкта владних повноважень не має  підстав і приходить до слідуючого висновку.

Постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Вінниці, Вінницької області Олійника О.С.  від 16 квітня 2010 року на   ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 300 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.  Вказана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення  серія  АВ152653 від 16 квітня 2010 року, в якому зазначено, що водій ОСОБА_2 від підпису пояснення та отримання копії в присутності свідків відмовився і зазначені свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5  Час та місце розгляду справи,    дата та  місце винесення  постанови,    відповідає даті складення протоколу про адміністративне правопорушення – 16 квітня 2010 року, що підтверджує факт розгляду справи на  місці вчинення адміністративного правопорушення, після складення протоколу. В постанові  про адміністративне правопорушення  від 16 квітня 2010 року  про накладення на ОСОБА_2  адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 122 КУпАП, наявний підпис  про її  отримання позивачем, 16 квітня 2010 року. За таких обставин, твердження позивача щодо невручення позивачу копій протоколу і постанови, що зазначенні документи були складенні у відсутність позивача,  суд визнає непереконливими, оскільки будь– яких достовірних доказів на спростування обставин наведених в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові від 16 квітня 2010 року про притягнення до відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП позивачем в судовому засіданні не надано тому, пояснення, зазначені  в позовній заяві та надані ОСОБА_2 щодо не вручення йому  копій протоколу про адміністративне правопорушення  та  копії постанови про накладення адміністративного стягнення,  про порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, суд вважає способом    захисту в судовому засіданні,  та  бажанням уникнути адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних фактів, крім пояснення позивача, який зацікавлений в скасуванні постанови, суду не надано.  Крім того,  твердження позивача, що постанова про адміністративне правопорушення являється нелегітимною, оскільки вона не відповідає вимогам ст.284 КУпАП не відповідає дійсності в зв’язку з тим, що відповідно до ст.284 КУпАП  в якій зазначено, що орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, про закриття справи. Відносно водія ОСОБА_2 працівником міліції винесена постанова про накладення адміністративного стягнення. Таким чином, суд вважає, що твердження позивача, про нелегітимність постанови  про притягнення його до адміністративної відповідальності, являється  введенням суду в оману з метою уникнення відповідальності за скоєне правопорушення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі  досліджені по справі докази, суд приходить до слідуючого висновку, що в  задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про  визнання нечинним та скасування в повному обсязі рішення суб’єкта владних повноважень, слід  відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.  287 – 289, 293 КУпАП, ст.ст. 158 – 163, 171-2 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про визнання нечинним   та скасування в повному обсязі рішення суб’єкта владних повноважень  в повному обсязі.

            Постанова остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя           М. І. Мотрук

судді