Справа № 2- 8896/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі
головуючого судді Агєєвої Л.І.,
при секретарі Юрчак Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
22.10.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради населення про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення мотивуючи тим, що вона, згідно з Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи ” є постраждалою, а саме учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, однак їй невірно здійснюється нарахування та виплата вказаної допомоги, внаслідок чого порушуються її права, як постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом в якому вона просить стягнути з відповідача суму щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 8478,50 грн., за період з 2005 року по 2009 рік.
На попередньому слуханні справи позивачка просила поновити строк звернення до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги уточнила і просила стягнути з відповідача суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 2202 грн. а також просив поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Представник відповідача Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради у судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення в яких проти позову заперечував, посилаючись на відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги та пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, просив суд в задоволені позову відмовити повністю. Також при розгляді справи застосувати наслідки пропуску позивачами шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, позивач ОСОБА_1 має статус постраждалої, а саме учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 18 січня 1993 року.
Вирішуючи питання про поважність пропуску позивачем строку звернення з даним позовом суд виходить з того, що тривала і послідовна практика уряду по нарахуванню та виплаті даного виду компенсації на оздоровлення всупереч положенням Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі законів про державний бюджет, створювала впевненість відповідної категорії осіб, в т.ч. у позивача, у відсутності перспектив і механізму захисту її порушеного права на отримання передбаченого законом підвищення щорічної компенсації.
Таким чином, на переконання суду причина пропуску строку звернення з даним позовом є поважною, а тому суд вважає можливим його поновити з 2009 року та розглянути позов по суті.
Згідно з статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" вказаній категорії громадян виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: і нвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; і нвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; у часникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; у часникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальних заробітних плат; к ожній дитині, яка втратила в наслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, три мінімальні заробітних плати; е вакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - три мінімальні заробітні плати. Щорічна допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частинною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" д оповнено статтею 71 такого змісту : „Стаття 71. особливості внесення змін до цього Закону. Дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім закону про внесення змін до цього закону".
Судом встановлено, що органом соціального захисту населення фактично нараховувалась і виплачувалась компенсація в меншому розмірі. Відповідно до розрахунку ОСОБА_1 отримувала допомогу за період з 2005 року по 2009 рік включно наступним чином: за 2005р. - 21,50 грн., з 2006р. по 2009р. – 90,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 92 п. 1 Конституції також встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина. Тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 48 ЗУ від 28.02.1991 р. № 796-ХХІІ.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09. 07. 2007, від 22. 05. 2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення, якими були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими звужено права вказаної категорії громадян.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою Конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки рішень Конституційного суду щодо неконституційності окремих положень нормативно-правових актів, що регулюють виплату сум одноразової допомоги на оздоровлення громадянам, постраждалим в Чорнобильській катастрофі за 2009 рік прийнято не було, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та зобов’язати Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради провести перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради на її користь недовиплачені кошти за вказаний період у розмірі 2202 грн..
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 159, 161-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення – задовольнити .
Зобов’язати Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради провести перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 , як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 недовиплачені кошти за вказаний період у розмірі 2202 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва у строк та порядок, передбачений ст. 186 КАС України
Суддя : Л.І.Агєєва