Справа № 22-ц-31624/2010 Головуючий 1-ї інстанції –
Гуменний З.І.
Категорія : стягнення аліментів Доповідач - Черкасов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Кукліної Н.О.
суддів - Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Каплоух Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2010 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання.
В обгрунтуванні позову позивач посилалась на те, що вона з відповідачем, ОСОБА_2, перебувала в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 11 квітня 2000 року. Сторони мають доньку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Сучасній гуманітарній академії на заочному відділенні на контрактній формі і потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно не бажає платити аліменти, хоча має таку можливість.
Тому ОСОБА_3 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини з усіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи з 01.09.2009 року до досягнення нею 23 років або закінчення навчання.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що донька позивача навчається заочно, працює, отримує дохід і не потребує матеріальної допомоги.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої дитини, ОСОБА_4, у розмірі 1/6 частини усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 21.09.2010 року на навчання до досягнення дитиною 23 років – до 23.03.2014 року. Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати по оплаті держмита в дохід держави у сумі 38,25 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції ухваленням нового, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обгрунтуванні доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання своєї доньки до досягнення двадцяти трьох років, т.я. вона продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги. Такі висновки колегія суддів вважає правильними.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі який було розірвано 11 квітня 2000 року , мають повнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час мешкає разом з позивачкою.
Факт навчання доньки сторін у вищому навчальному закладі на другому курсі заочного відділення Сучасної гуманітарної академії, сплачує за навчання відповідно до на контракту від 08.09.2009 рокусторонами не заперечується(а.с.11,12).
Також не заперечується, що у зв’язку з навчанням повнолітня донька потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст.198,199 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх непрацездатних дочку сина, якщо вони продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів; згідно ч. 2 цієї ж статті, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Матеріалами справи підтверджено та наявними у справі доказами, що відповідач працює на підприємстві , отримує заробітну плату не є інвалідом, тобто маючи стабільний дохід не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, тому з нього на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання доньки.
На підтвердження доводів стосовно знаходження на утриманні інших осіб, жодного доказу відповідачем не надано, тому суд не враховує цю обставину при визначенні розміру аліментів.
Судом першої інстанції орбгрунтовано встановлено, що, матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати повнолітню доньку, оскільки інших неповнолітніх дітей або осіб, які перебувають на його утриманні він не має, на обліку у лікарів з приводу будь-яких захворювань не перебуває .
Висновок суду першої інстанції щодо визначення стягнення з відповідача розміру аліментів доводами апеляційної скарги не спростовується..
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги були предметом ретельного дослідження суду першої інстанції і свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого касаційного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: