Справа № 2-323/11

                                                                   РІШЕННЯ

                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 січня 2011 року                                                Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                        головуючого - судді Левченко Т.А.

                                        при секретарі – Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання поширеної інформації недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує честь і гідність, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

Позивачка свої вимоги мотивує тим, що вона є єдиним засновником та директором приватного малого підприємства «Аптека КіАВО». Між приватним малим підприємством «Аптека КіАВО» та Сумською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.06.2005 року під будівництво аптеки.

02.10.2007 року, 08.10.2007 року та 25.10.2007 року в її присутності та присутності виконавчого директора приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» ОСОБА_7, під час здійснення підприємством будівельних робіт по огородженню земельної ділянки (будівельного майданчику) під забудову аптеки, мешканці будинку № АДРЕСА_1 – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також депутат Сумської міської ради – ОСОБА_4, - вчиняли перешкоди у здійсненні вказаних будівельних робіт, а також при цьому ображали її та поширювали про неї відомості, що не відповідають дійсності. Зокрема, ОСОБА_2 02.10. та 08.10.2007 року називала її «бандитка», «фашистка», «ідіотка» та казала про те, що вона «бандиту взятки давала і» їй «предлагала», «бачила, що я взятки давала», «Щербань і Клочко за взятки» їй дали дозвіл на будівництво, а також те, що вона «купила решения судов» та у неї «крыша едет»; ОСОБА_3 02.10.2007 року називала її та виконавчого директора приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» Реву В.М. «фашисти настоящие», називала її особисто «сука»; ОСОБА_4 02.10.2007 року висловився про те, що вона  є таким забудовником, як «застройщики», які «пробивают головы людям»; ОСОБА_5 02.10.2007 року називала її «нахалка», а ОСОБА_6 25.10.2007 року називала її «нахалка» та «наркоманка».

Зазначені відомості були поширені відповідачами шляхом повідомлення їх особисто їй у присутності фізичних осіб, що знаходились поряд на місці здійснення будівельних та вимірювальних робіт. Посилається на те, що вказана інформація є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності та містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, її поширення принижує її честь та гідність, тому посилаючись на вимоги ст. 275, 277 ЦК України просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також такою, що принижує її честь і гідність інформацію:

 поширену ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1: «бандитка», «фашистка», «ідіотка», «взятки давала», «купила решения судов»;

ОСОБА_3 про те, що виконавчий директор приватного малого підприємства «Аптека КіАВО» ОСОБА_7 та ОСОБА_1 «фашисти настоящие» та ОСОБА_1 – «сука»;

ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 є таким забудовником, як «застройщики», які «пробивают головы людям»;

ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 – «нахалка»;

ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_1 – «нахалка», «наркоманка».

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_9 позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 позов не визнали та суду пояснили, що вони, як мешканці будинку на прибудинковій території якого, знаходиться земельна ділянка, надана Сумською міською радою позиваці в оренду під будівництво аптеки, заперечують проти цього будівництва. В зв’язку з цим, коли позивачка разом з будівельниками намагалася розпочати будівництво, вони дійсно збиралися в дворі будинку та висловлювали їй свою незгоду з її діями, однак ніякої недостовірної інформації про позивачку вони не розповсюджували, а тому просять в задоволенні позову відмовити. Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_10 позов також не визнав та в заперечення пояснив, що дійсно ОСОБА_4 02.10.2007 року як депутат Сумської міської ради приїздив у двір будинку № АДРЕСА_1 з приводу конфлікту між мешканцями будинку та ОСОБА_1, яка збиралася розпочати будівництво аптеки в дворі будинку. Вважає, що висловлювання ОСОБА_4, які просить визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, а також такою, що принижує її честь і гідність інформацією, позивачка є оціночними судженнями її діяльності, не містять фактичних даних, а тому вважає позов необгрунтованим та просить в його задоволенні відмовити.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась. Про час і місце судового засідання повідомлена в установленному цивільно-процесуальним законодавством порядку. Як повідомили суду інші відповідачі, вона тяжко хворіє та не має змоги з’явитися в судове засідання.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в справі, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є засновником та директором приватного малого підприємства «Аптека КіАВО». Між приватним малим підприємством «Аптека КіАВО» та Сумською міською радою було укладено 02.06.2005 року договір оренди земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. СКД, 50. Земельна ділянка надана в оренду під будівництво аптеки (а. с. 7-27).

Також судом встановлено, що мешканці будинку № АДРЕСА_1, в тому числі і відповідачі в справі, заперечують проти будівництва аптеки на земельній ділянці, яка знаходиться, як вони стверджуть, на прибудинковій території їх будинку, безпосередньо біля дитячого майданчику. В зв’язку з цим, 02.10.; 08.10. та 25.2007 року, коли позивачка разом з будівельниками намагалася влаштувати будівельний майданчик, щоб розпочати будівництво аптеки, відповідачі разом з іншими мешканцями будинку № АДРЕСА_1, збиралися в дворі будинку та висловлювали свою незгоду з діями позивачки, намагаючись перешкодити проведенню будівельних робіт. Під час конфлікту між мешканцями будинку та ОСОБА_1 02.10.2007 року також був присутній ОСОБА_4, який на той час являвся депутатом Сумської міської ради та до нього з приводу дій позивачки звертались мешканці будинку № АДРЕСА_1. Вказані обставини визнаються та не оспорюються присутніми в судовому засіданні сторонами в справі та їх представниками та підтверджуються відеозаписом подій на DVD- диску на а. с. 38.

Як пояснила, допитана судом свідок ОСОБА_11 – мешканка будинку № АДРЕСА_1, між мешканцями будинку та ОСОБА_1, як директором приватного малого підприємства «Аптека КіАВО», до цього часу судами різних інстанцій вирішуються спори з приводу надання вказаному підприємству в оренду земельної ділянки під будівництво аптеки.

Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 Цивільного кодексу України. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Якщо суб’єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено лише обов’язок відшкодувати моральну шкоду, що відповідає положенням ч. 1 ст. 275 ЦК України.

Виходячи з наведеного, оскільки інформацію, яку просить визнати недостовірною позивачка, не можна віднести до фактичних тверджень і вона не є такою за змістом Закону України «Про інформацію» та ст. 277 ЦК України, підстави для задоволення пред’явленого позову відсутні.

Керуючись Законом України «По інформацію», ст. ст. 275, 277 ЦК України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини в основоположних свобод , ст. ст.  10, 11, 57-60, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

                                                                          ВИРІШИВ:

 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання поширеної інформації недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує честь і гідність відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в цей же строк з моменту отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

            Суддя                                                                                         Т.А.Левченко