Справа № 2-8679/10

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                                     ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

    23 грудня 2010 року   Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Агєєвої Л. І.,

                 при секретарі- Юрчак Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

                                                        В С Т А Н О В И В:

08.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним  та визнання права власності мотивуючи тим, що між нею та відповідачами на біржі було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що в м. Миколаєві. Усі суттєві умови за договором були сторонами виконані, але відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору, оскільки не хочуть нести додаткові витрати по його нотаріальному посвідченню, у зв’язку з чим позивачка звернулася до суду.

    В судове засідання представник позивача не з’явився, надала до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

    Відповідачі в судове засідання не з’явилися. Відповідачка ОСОБА_2В, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та відсутність її синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позовні вимоги визнала.

Представник Південної Товарної Біржи в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином .

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

    17 вересня 1997 року на Південній Товарній Біржі за реєстровим № 7298 між ОСОБА_2, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що в м. Миколаєві.

Оскільки усі суттєві умови за договором купівлі-продажу сторонами були повністю виконані, а відповідачі на даний час ухиляються від його нотаріального посвідчення, то договір на підставі ст. 220 ч. 2 ЦК України може бути визнаний дійсним.

Що стосується вимог позивачки про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1, що в м. Миколаєві, то ці вимоги також підлягають задоволенню на підставі ст. 328 ЦК України, оскільки незаконність набуття позивачем права власності на спірну квартиру судом не встановлена як і її вина у тому, що договір купівлі-продажу спірної квартири не був укладений належним чином відповідно до вимог ст. 657 ЦК України. Суд вважає, що порушені права позивачки можуть бути поновлені тільки шляхом звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 212-215, 218 ЦПК України, суд-      

                                                                   ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

    Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що в м. Миколаєві, укладений між ОСОБА_2, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 та зареєстрований 17.09.1997 року на Південній Товарній Біржі за реєстровим № 7298 - дійсним.    

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, що в м. Миколаєві.    

    Рішення  набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.

      Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через місцевий суд в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

       Суддя                                                                                                        Агєєва Л. І.