Справа № 2-394-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Олійника М.Ф.,
при секретарі Кришевській Т.О.,
за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Суддя М.Ф. Олійник
Справа № 2-394-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010р. Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Олійника М.Ф.,
при секретарі Кришевській Т.О. , за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1806 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на такі обставини.
01.04.2010р. згідно з усним договором між нею та ОСОБА_2 останню було призначено на посаду бармена в належному їй барі «Лідії» в м. Христинівці, де ОСОБА_2 пропрацювала в період з 01.05.2010р. по 29.05.2010р. включно.
При прийнятті на роботу вона попередила ОСОБА_2 при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повну матеріальну відповідальність підзвітних їй товарно-матеріальних цінностей. Договір про повну матеріальну відповідальність в письмовій формі між нею та ОСОБА_2 укладений не був з причин всілякого ухилення ОСОБА_2 від укладення такого договору під різними приводами.
Проведеною 30.05.2010р. ревізією підзвітних ОСОБА_2 товарно-матеріальних цінностей була виявлена нестача за період з 09.05.2010р. по 17.05.2010р. на загальну суму 1806 грн.
Вина ОСОБА_2 в нестачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатково-прибутковими накладними за період з 09.05.2010р. по 17.05.2010р., журналом обліку товару кафе «Лідія», рахунками за обслуговування клієнтів з відмітками про відпуск товару, надані послуги з бару кафе «Лідія», виписані ОСОБА_2 в період з 09.05.2010р. по 17.05.2010р. та показаннями свідків.
Крім цього, під час проведення ревізії в кафе-барі «Лідія» перелік виявлених нестач та їх вартість ОСОБА_2 власноруч відмічено на окремому аркуші.
Свою вину в нестачі підзвітних товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_2 не заперечує та визнала повністю при свідках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проте в добровільному порядку відшкодовувати її відмовляється, пояснюючи це відсутністю у неї коштів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона дійсно працювала на посаді бармена в магазині-барі «Лідія», але в порушення вимог чинного законодавства ОСОБА_1, як підприємець умисно не оформила її на роботу, оскільки не хотіла сплачувати страхові внески, тобто, трудові відносини між ними належним чином оформлені не були. Гроші за роботу вона отримувала від ОСОБА_1 два рази на місяць. Коли вона звільнялась, то ОСОБА_1 заявила їй, що за час її роботи утворилась нестача в розмірі 1806 грн. Ревізія по встановлення розміру цієї нестачі відбувалась без її присутності. Між нею та ОСОБА_1 не був укладений договір про матеріальну відповідальність.
2
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, оскільки зазначені у позовній заяві обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового засідання.
Керуючись ст. ст. 24, 24-1, 130, 134 КЗпП України, ст.ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду.
Суддя М.Ф. Олійник