Справа № 2-а-884/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 січня 2011 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гавриленка В.Г.
секретаря судового засідання Бандури Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Калуші адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Коломийського взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області Сивенка Миколи Івановича про оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови серії АТ 1 № 009701 від 17.12.2010 р. про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
В позовній заяві позивач пояснив, що 17.12.2010 р. інспектором ДПС Коломийського взводу ДПС Сивенком Миколою Івановичем – посадовою особою УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, винесено постанову серії АТ 1 № 009701, якою його визнано винним у тому, що цього дня о 06год.15хв. в с.Раківчик Коломийського району, він керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1, на Т-образному перехресті, повертаючи ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, він не порушував правила дорожнього руху, інспектор не взяв до уваги той факт, що дорожнє покриття було засипано снігом, а на пояснення не реагував. Так як доказів того, що він перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки йому не було пред’явлено, просить позов задовольнити. Скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень, як незаконну, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причину його неявки до суду не повідомив, хоч про день, час місце розгляду справи повідомлявся належним чином та у встановленому законом порядку.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенню ч.1 ст.71 КАС України у відповідності до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як видно із оскаржуваної постанови АТ 1 № 009701 від 17.12.2010 року, на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП накладено штраф у розмірі 425,00 грн. за те, що в цей день о 06год.15хв. він, керуючи автомобілем марки «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_2 на Т-образному перехресті, повертаючи ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 Додатку №2 до ПДР України (а.с.3).
Статтею 222 КУпАП встановлено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП належать до компетенції органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи.
Позивач на підтвердження позовних вимог послався на відсутність доказів про порушення ним ПДР України. В свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не подав заперечень проти позову і не представив суду належних і допустимих доказів, які стверджують підставність прийнятого ним рішення.
Тобто належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, а відповідно і про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП суду не представлено.
При вирішенні справи суд враховує, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме відсутні відомості про наявність на ділянці дороги, на якій було зупинено водія – позивача, дорожньої розмітки та інші докази.
Згідно п.п. 1.6, 1.11 розпорядження МВС України «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» № 466 від 21.05.2009 року зобов’язано підрозділи ДАІ виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів, свідків тощо).
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст. 62 Конституції України.
Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова серії АТ 1 № 009701 від 17.12.2010 року – скасуванню.
Керуючись ст.ст. 247,293 КУпАП, ст.ст. 71, 158-163, 1712 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову серії АТ 1 № 009701 від 17.12.2010 року, яка винесена інспектором ДПС Коломийського взводу ДПС Сивенком Миколою Івановичем – посадовою особою УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення 425,00 гривень – скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч.2 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя