Справа № 2-а-2184/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

    14 грудня 2010 року                                                         м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                        Гавриленка В.Г.

секретаря судового засідання                Бандури Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що  має статус дитини війни і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – IV від 18.11.2004 року та ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2007 року вона має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач проводив зазначену виплату в розмір 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивачка зверталася до Управління пенсійного фонду України в  м.Калуші із заявою про перерахунок та виплату їй недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», однак отримала відмову у проведенні перерахунку.  Просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті державної соціальної допомоги та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині  війни починаючи з 01.01.2006 р. з урахуванням проведених у цей час виплат.  

Позивачка у позовній заяві зазначила, що справу просить розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повній мірі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про місце, час та дату розгляду справи завчасно та належним чином був повідомлений. Своїм правом на подання заперечення не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на підвищення пенсії, що підтверджується довідкою № 113122, видане 15.08.1990 р. (а.с.7).

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ст. 71 п. 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою було передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56 ч. 2, ст. 62 ч. 1, ст. 66 п. 7, 9, 12 – 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43 – 46, ст. ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 п. 12 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Отже, позивачка мала право на підвищення пенсії на 30 %, як дитина війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік включно.

Розділ ІІ п. 41 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 – VI від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Розділу І ст. 67 п. 2 – 4, 6 – 8, 10 – 18, підпункту 19, п. 20 – 22, 24 – 34, підпунктів 1 – 6, пункту 35, п. 36 – 100 Розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Таким чином, позивачка мала право на підвищення пенсії на 30 % як дитина війни у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік включно.

Щодо вимог позивачки стосовно виплати  недоплаченої пенсії як «Дитині війни» за 2009 рік, то згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства  визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не  поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році «Дітям війни» підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З 01.01.2010 року розпочався новий бюджетний рік, у якому видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначені Законом «Про державний бюджет України на 2010 рік». Зазначеним Законом збережено право позивача на щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» у такому ж розмірі.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії позивачці слід застосовувати  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.1 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в  м. Калуші не виплачено у встановленому Законом порядку позивачці надбавки до пенсії, то суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивачці протиправною.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення  пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  є чинними, а позивачка належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Тому суд приходить до висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в м. Калуші щодо ненарахування  та виплати в повному обсязі підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону україни «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум слід визнати протиправними.  

Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк  для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Позивачка подала позовну заяву  до суду 12.11.2010 року.

Підстав для поновлення строку звернення до суду з 2006  року суд не вбачає.

Таким чином суд приходить до висновку, що відмова відповідача у проведені перерахунку і виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» є неправомірною, а тому позов слід задоволити частково, визнати його дії протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 12.05.2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.  

На підставі ст.ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» , Законом України «Про державний бюджет України на 2008 р.»,  Законом України «Про державний бюджет України на 2009 р.», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 р.»,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008,  керуючись  ст. ст. 99, 158 – 163, 167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші Івано-Франківської області  щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 12 травня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум – протиправними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші   Івано-Франківської області нарахувати та виплатити   ОСОБА_1 ОСОБА_2 івн і , ІНФОРМАЦІЯ_3,   підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 12 травня 2010 року ,  з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10  днів з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.

Суддя