Справа № 22ц-979/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Вискребенцев Л.Б.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
18 січня 2011 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів – Гаврилюка В.К., Околот Г.М.
при секретарі – Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26 листопада 2010 року за позовом КП „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
встановила:
В травні 2010 року КП „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” (далі – КП „АВУВКГ”) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в ідповідачі є співвласниками квартири, яка знаходиться у багатоповерховому будинку та розташована за адресою: м.Алчевськ. АДРЕСА_1, і користуються послугами позивача з водопостачання та водовідведення. Але, в порушення вимог ст.ст.64, 68 ЖК України та п.1. ч.2 ст.22 Закону «Про питну воду та питне водопостачання», згідно до яких наймач (споживач) та члени його сім’ї зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, зокрема за послугу централізованого водопостачання та водовідведення, відповідачі не повністю сплачували заборгованість за надані їм послуги, у зв’язку з чим у них перед КП „АВУВКГ” виникла заборгованість у розмірі 450 грв. 62 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів.
Р ішенням Алчевського міського суду Луганської області від 26 листопада 2010 року зазначені позовні вимоги КП „АВУВКГ” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були задоволені. Суд стягнув з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 450 грв. 62 коп. та на відшкодування судових витрат 30 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, відповідачі звернулися з апеляційною скаргою на нього, вважають його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, відмовивши у задоволенні позовних вимог КП „АВУВКГ” у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Розглядаючи вказану апеляційну скаргу, судова колегія приймає до уваги положення ч.1 ст.303 ЦПК України, відповідно до якої під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, із матеріалів справи убачається, що, відмовляючи у застосуванні норми закону про наслідки спливу позовної давності, як підстави для відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що перебіг такого строку позовної давності був перерваний діями відповідачів, а саме – сплатою платежів у розмірі більшому, ніж такі платежі були нараховані у поточному періоді, чим відповідачі визнавали наявність у них боргу перед КП „АВУВКГ” за надані послуги.
Посилання відповідачів на відсутність договору між ними та позивачем на надання послуг з водопостачання та водовідведення суд правильно не прийняв до уваги, оскільки між сторонами мали місце фактичні договірні відносини: позивач надавав послуги, відповідачі їх приймали та оплачуючи (хоча і не у повному обсязі).
Крім того, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання відповідачів на тривалу відсутність відповідачки ОСОБА_4 за адресою: м.Алчевськ. АДРЕСА_1 у зв’язку з її проживанням за іншою адресою, оскільки достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту суду надано не було і про такі обставини КП „АВУВКГ” належним чином повідомлене відповідачами не було.
Судова колегія приймає також до уваги, що під час розгляду зазначеної цивільної справи у суді першої інстанції сума заборгованості відповідачами не оскаржувалась, будь-які розрахунки відповідачами на заперечення розрахунків позивача суду не надавались.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянти суду не надали, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26 листопада 2010 року за позовом КП „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відхилити.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 26 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: