Справа № 2-529/ 2010 р.

 Рішення

 Іменем України

21 грудня 2010 року

Керченський  міський суд в Автономній Республіці Крим в складі:

              головуючого судді – Цурцева В.М.

              при секретарі – Закорецької Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Керчі цивільну справу за позовом Акціонерного Банку «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Страхова компанія «ДІСКО» та Головне управління Національного Банку України в АР Крим про витребування суми наданого кредиту та погашення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Банку «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк», треті особи Страхова компанія «ДІСКО» та Головне управління Національного Банку України в АР Крим про визнання недійсним договору про надання споживчого кредиту, -

                               в с т а н о в и в:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 174 929 грн. 06 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 жовтня 2006 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №21-06К про надання кредиту на купівлю автотранспортного засобу. 08.08.2007 року до вищевказаного договору як доповнення між сторонами було підписано договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №21-06К від 23.10.2006 року. За умовами вказаного кредитного договору АБ «Експрес-Банк» надав ОСОБА_1 кредит на купівлю автотранспортного засобу в сумі 28640 доларів США строком на 60 місяців ( з 23.10.2006 року по 22.10.2011 року) зі сплатою 13 відсотків річних.. В забезпечення зобов`язань  кредитоотримувача ОСОБА_1 перед АБ «Експрес-Банк», АБ «Експрес-Банк» уклав договір поруки з ОСОБА_2.

Згідно з умовами кредитного договору відсотки за користування кредитом кредитоотримувач повинен сплачувати щомісячно, не пізніше 10 числа місяця. Погашення кредиту повинно складати 478  доларів США щомісячно. Але відповідач не виконав вимоги кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 04.11.2010 р. має заборгованість в розмірі 174 929 грн. 06 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 28640 доларів США, що відповідає гривневому еквіваленту 123 468 грн. 12 коп.; заборгованість по відсотках за користування кредитом – 2868,18 доларів США, що відповідає гривневому еквіваленту 22 715 грн. 13 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 21688 грн. 91 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту – 3077 грн. 85 коп.; заборгованість у розмірі 3% річних від суми простроченого кредиту  - 3 486 грн. 64 коп.; заборгованість у розмірі 3% річних від суми прострочених процентів – 492 грн. 41 коп. Просить суд стягнути вказану заборгованість, а також судові витрати по справі.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, просить відмовити позивачу в задоволенні. Надав зустрічний позов про визнання недійсним договору №21-06К про надання кредиту на купівлю автотранспортного засобу від 23.10.2006 року, укладений між Акціонерним Банком «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст..99 Конституції України грошовою одиницею України, є гривня. Відповідно до ст..524 ч.1 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні, однак відповідач по зустрічному позову в кредитному договорі визначив зміст зобов’язання  ОСОБА_1 повертати кредит та сплачувати проценти в доларах США. При цьому, в кредитному договорі не визначено гривневий еквівалент  грошового зобов’язання, що суперечить ч.2 ст.524 ЦК України. Також у сторін кредитного договору відсутні індивідуальні ліцензії на здійснення валютних операцій, тому при укладенні кредитного договору та його виконанні, сторони цього договору порушують валютне законодавство України виконуючи кредитний договір в доларах США. Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Згідно ст..35 Закону України «Про Національний Банк України» гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, та для переказів. Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. При цьому, згідно п.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Відповідно до п.п. г) п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальні ліцензії видаються резидентами і нерезидентами на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Крім того, офіційний курс долара США до української гривні встановлений Національним банком України станом на 23.10.2006 року становив 5,05 грн. за 1 долар США, а станом на 01.04.2010 року офіційний курс долара США до української гривні встановлений Національним Банком України становить 7,09 грн. за 1 долар США, при цьому валютний курс в обмінних пунктах становить  8,00грн. за 1 долар США. Отже існує істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Тобто, з підвищенням курсу іноземної валюти сума боргу значно зросла, яку ОСОБА_1 необхідно сплачувати, у зв’язку із чим значно погіршиться її фінансовий стан. Також кредитний договір був забезпечений договором застави автомобіля придбаного за рахунок кредиту та договором страхування, однак при настанні страхового випадку, а саме пошкодження автомобілю в наслідок ДТП, який був предметом застави, банківська страхова компанія відмовилась сплатити страхове відшкодування на користь банку, чим були грубо порушені права ОСОБА_1

Представник третьої особи Головного управління Національного Банку України в АР Крим у зал судового засідання не з’явився, надав письмове пояснення, та вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Представник третьої особи Страхової компанії «ДІСКО» у зал судового засідання не з’явився, у своїй заяві заперечують проти задоволення зустрічного позову.

Суд, заслухавши представників сторін по справі, ретельно дослідивши надані докази та матеріали справи, вважає, що позов Акціонерного Банку «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

23 жовтня 2006 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір №21-06К про надання кредиту на купівлю автотранспортного засобу. 08.08.2007 року до вищевказаного договору як доповнення між сторонами було підписано договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №21-06К від 23.10.2006 року. За умовами вказаного кредитного договору АБ «Експрес-Банк» надав ОСОБА_1 кредит на купівлю автотранспортного засобу в сумі 28640 доларів США строком на 60 місяців ( з 23.10.2006 року по 22.10.2011 року) зі сплатою 13 відсотків річних.. В забезпечення зобов`язань  кредитоотримувача ОСОБА_1 перед АБ «Експрес-Банк», АБ «Експрес-Банк» уклав договір поруки з ОСОБА_2.

Згідно з умовами кредитного договору відсотки за користування кредитом кредитоотримувач повинен сплачувати щомісячно, не пізніше 10 числа місяця. Погашення кредиту повинно складати 478  доларів США щомісячно. Але відповідач не виконав вимоги кредитного договору, у зв’язку з чим станом на 04.11.2010 р. має заборгованість в розмірі 174 929 грн. 06 коп., тому суд вважає, що позов Акціонерного банку «Експрес-Банк» в особі Кримської філії АБ «Експрес-Банк» підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходить з наступного.

Згідно ст.1054 ЦК України, по кредитному договору банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов’язання має виконуватися належним чином ( ст..526 Цивільного Кодексу України). Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти зобов’язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Як визначає пункт 3 статті 203 Цивільного Кодексу України, волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Наявність підписаного правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і що зовнішній вираз відповідає внутрішньому. Також слід зазначити, що відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Відповідачка отримала кредит в іноземній валюті та відповідно частково здійснювала погашення. Отже відбулося реальне виконання кредитного договору. За таких обставин, відсутні підстави щодо визнання правочинів недійсними.

Згідно статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачені банківські операції, які здійснюються банком на підставі банківської ліцензії, і, зокрема, операції з валютними цінностями.

На виконання статті 44 Закону «Про Національний банк України», статті 5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» постановою правління Національного банку України від 17.07.2001 №275 затверджено Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за №730/5921, яке, встановлює порядок і умови видачі банками банківських ліцензій на здійснення банківських операцій та письмових дозволів на здійснення інших операцій. Так, пунктом 2.3 Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій визначено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Тобто, Банк за умови наявності письмового дозволу має право здійснювати розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

    Статтею  192 Цивільного Кодексу України «Гроші (грошові кошти)»  визначено, що законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Крім того, статтею 533 Цивільного Кодексу України передбачено якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті, при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Зокрема, частиною 2 статті 524 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Тобто, положення Цивільного Кодексу України надають право за домовленістю сторін визначити в іноземній валюті грошовий еквівалент зобов’язання. Зважаючи на викладене, відповідно до норм статей 192, 533, 1054 Цивільного Кодексу України, ст..32, 44 Закону України «Про Національний банк України», статтями 2, 47, 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» , статей 1,3,5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», банк який у встановленому порядку тримав генеральну ліцензію Національного банку та за умови отримання письмового дозволу Національного банку на здійснення валютних операцій, маж достатні юридичні підстави та законне право для надання  резидентами України кредитів як в національній, так і в іноземній валюті.

За цими  мотивами суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Оскільки відповідачі добровільно не сплатили суму боргу, її слід стягнути з них солідарно, крім того, стягненню з відповідачів підлягають судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 209,213-215 ЦПК України,  ст. ст.1, 2, 3, 11, 16, 524, 526, 527, 536, 543, 546, 554, 555, 625, 1054 ЦК  України,  с у д-

В И Р І  Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного Банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії АБ "Експрес-Банк" - задовольнити.

Стягнути  солідарно з  ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Акціонерного Банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії АБ "Експрес-Банк"  суму заборгованості  - 174 929 грн. 06 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. 00 коп.,  а  також витрати на  інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп., а всього  176 749 грн.  /сто сімдесят шість тисяч сімсот сорок дев'ять / грн.   06  коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Керченський міський суд. Особи, які брали участь у справі,  але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                  підпис                                                                Цурцев В.М.

    З оригіналом згідно: Суддя –