ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.06.06р. | Справа № 11/92 |
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ферро-Люкс, ЛТД", м. Запоріжжя
до закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у сумі 291 267, 06 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: Зайковський О.І., протокол №1 від 24.01.2002 року, директор
Приходько О.М., довіреність від 26.04.2005 року, головний бухгалтер
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути 280 127 грн., що суму заборгованості за товар переданий відповідачеві на підставі договору №03/10/1 від 03.10.2005 року по накладним №РН-0000158, РН-0000172, РН-0000191 та по накладній РН-0000153, поставка по якій було здійснена на підставі листа №044-4385 від 22.09.2005 року; 11 140, 06 грн. пені за несвоєчасну оплату.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що за даними бухгалтерії його підприємства поставок товару, на підставі договору №03/10/1 від 03.10.2005 року та листа №044-4385 від 22.09.2005 року не відбувалось.
Стосовно вимог щодо стягнення пені, останній їх не визнає посилаючись на дію мораторію, який було введено у відношенні закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі №Б29/64/06.
В судовому засідання за згодою представників позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
03.10.2005 року сторони уклали договір №03/10/1 на виконання якого позивач передав відповідачеві товар на суму 196 827 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0000158 від 05.10.2005 року, РН-0000172 від 03.11.2005 року, РН-0000191 від 23.12.2005 року.
Відповідно до п.2.2 договору оплата товару повинна бути здійснена на протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару, на підставі рахунку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач зобов'язання щодо розрахунків за отриманий на підставі договору товар виконав неналежним чином - перерахувавши грошові кошти в сумі 2 500 грн. та здійснив повернення товару на суму 13 500 грн.
Доказів погашення заборгованості в сумі 180 827 грн. відповідач не надав, від проведення звірки взаємних розрахунків ухилився.
При викладених обставинах вимоги щодо стягнення зазначеної вище заборгованості слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню .
За несвоєчасну оплату сторони передбачили відповідальність у вигляді пені в розмірі 0, 04 % за кожен день прострочи, проте не більше подвійної облікової ставки Національного банку України (п.5.2 договору).
Розрахунок пені здійснено з врахуванням подвійної облікової ставки, що діяла в період за який нараховувалась пеня. Проте позивач безпідставно нарахував пеню, в т.ч. і на суму несплаченого товару (99 300 грн.), поставка якого була здійснена поза межами спірного договору. З врахуванням викладено до стягнення підлягає пеня в сумі 6 691, 42 грн.
Як вже зазначалось вище, разом з товаром, поставка якого була передбачена умовами договору №03/10/1 від 03.10.2005 року, позивач поставив товар на суму 99 300 грн. по видатковій накладній №РН-0000153 від 22.09.2005 року, поставку якого просив здійснити відповідач в листі №044-4385 від 22.09.2005 року.
Зазначене вище підтверджує у діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через їх поведінку. в даному випадку, позивач на письмове прохання відповідача надав йому на умовах оплати відповідну кількість товару, який відповідачем був прийнятий буз будь-яких заперечень.
Оскільки строки виконання зобов'язання по оплаті сторонами встановлені не були, позивав, 01.02.2006 року звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату товару в т.ч. і по видатковій накладній №РН-0000153.
В стоки передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання щодо оплати виконано не було.
Не надано доказів погашення вказаної заборгованості і на момент розгляду спору.
З огляду на викладене заборгованість в сумі 99 300 грн. також підлягає до примусового стягнення.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав доказів, які б спростовували фактичний склад підстав позову, не надав доказів, які б підтверджували, те що поставка по накладним №№ РН-0000158, РН-0000172 була здійснена на виконання іншого договору чи з інших підстав.
Посилання відповідача на мораторій який введено відносно нього ухвалою господарського суду у справі №Б29/63/06 на приймаються до уваги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на протязі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по сплаті податків та зборів. Як вбачається із наданої ухвали, мораторій відносно відповідача введено 06.04.2006 року, в той час як пеня позивачем нарахована за період з 20.10.2005 року по 30.03.2006 року, тобто до введення мораторію.
З огляду на викладене пеня за вказаний період підлягає до примусового стягнення.
За невиконання вимог суду, ухилення від проведення звірки взаємних розрахунків ненадання витребуваних документів та неявку в судове засідання головного бухгалтера з відповідача належить стягнути штраф в доход державного бюджету в сумі 1 700 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ферро-Люкс, ЛТД”, м. Запоріжжя 280 127 грн. основного боргу,6 691, 42 грн. пені, 2 868, 18 грн. держмита, 115, 64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг в доход Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1 700 грн. штрафу.
В решті позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя | І.Ф. Мельниченко |
Рішення підписано 22.06.2006 року
|
|
|
- Номер:
- Опис: визнання рішення недійсним від 10.01.2000 р.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 11/92
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Мельниченко І.Ф.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.01.2000
- Дата етапу: 16.02.2000