Справа №22Ц- 7186/2010 Головуючий у І інстанції Міхієнкова Т.Л.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 січня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Яворського М.А..
суддів Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П..,
при секретарі Джафаровій Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс АДРЕСА_1" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила постановити рішення про стягнення з відповідачів на її користь завдану матеріальну шкоду в зв’язку з затопленням квартири в розмірі 842 грн. з кожного та моральну шкоду в розмірі 500 грн. з кожного.
Свої вимоги мотивувала тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. 28 листопада 2009 року приблизно о 14 год. вона виявила, що внаслідок течії води з верхнього поверху була затоплена ванна кімната в її квартирі. 30 листопада 2009 року представники об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку "Житловий комплекс АДРЕСА_1" провели обстеження квартири позивача, яким встановлено, що була затоплена ванна кімната, на стелі з’явилися мокрі плями загальною площею 0,7 кв. м. Вартість відновлювального ремонту ванної кімнати з складеного кошторису становить 1684 грн., що підтверджується локальним кошторисом № 2-1-1, складеним КП Броварської міської ради "Служба замовника". Кріс того позивачка зазначала що залиття квартири їй були заподіяні і моральні страждання. Оскільки відповідачі відмовилися в добровільному порядку відшкодовувати спричинену шкоди просила вирішити вказаний спір у судовому порядку задовольнивши її вимоги у повному обсягу.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, завдану матеріальну шкоду в зв’язку з затопленням квартири в розмірі 842 грн. з кожного.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 500 грн. з кожного.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги в якій посилаються на те, що рішення суду у вказаній справі постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права на неповно встановлених обставинах справи. Зокрема апелянти посилаються на недоведеність позивачкою позовних вимог, відсутність доказів щодо їх вини у залитті квартири позивачки та спричинення саме їх діями шкоди позивачці . Просили рішення скасувати ти ухвалити нове про відмову у задоволенні позову за недоведеністю позову.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянтів, позивачку, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачка у справі довела факт затоплення її квартири відповідачами у справі та спричинення цим її матеріальної та моральної шкоди.
Однак погодитися із вказаним рішенням суду першої інстанції колегія суддів не може та вважає його таким, що постановлено на неповно встановлених обставинах справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так з матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2009 року комісією об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс Короленка, 66» в складі ОСОБА_5, голови ОСББ, ОСОБА_6 сантехніка будинку, та ОСОБА_4 власника квартири було складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 в якому зазначено, що 28.11.2009 року внаслідок течії води з верхнього поверху була затоплена ванна кімната. На стелі з’явилися мокрі плями загальною площею 0,7 м.2 . Потрапляння води у ванні кімнату сталося з квартири АДРЕСА_2 що знаходиться поверхом вище.
Розглядаючи справу та, приймаючи вказаний акт як належний та єдиний доказ спричинення відповідачами позивачці матеріальної та моральної шкоди суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при вказаному обстеженні не приймали участі власники квартири АДРЕСА_2 вказана квартира на предмет витікання води не обстежувалася та причини вказаного протікання не встановлювалися в зазначеному акті взагалі не відображено про наявність таких протікань у квартирі АДРЕСА_2 які б були причиною затоплення квартири позивачки.
Згідно п. 2.3.6 "Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття складається відповідний акт.
Форма вказаного акту, що визначається в додатку №4 передбачає обов’язок комісії встановити причину залиття ( аварії, що трапилася на системі ЦО, ГВС, ХВП) і висновки та рекомендації вказаної комісії щодо усунення вказаних аварій про відображається в акті.
З матеріалів справи вбачається що акт від 30 листопада 2009 року вказаним вище вимогам не відповідає, зокрема в ньому не відображено причини залиття квартири АДРЕСА_1 відсутні відомості про огляд самої квартири АДРЕСА_2 з якої нудмку комісії сталося затікання у квартиру позивачки.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 27 березня 1992 року за №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначив, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Вирішуючи спір суд як правову підставу для покладення на відповідачів відповідальності за спричинення позивачці шкоди та стягнення коштів послався на ст. ст. 1166, 1167 ЦК України .
Виходячи з аналізу зазначених правових норм та враховуючи, що відповідно до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України юридичною підставою відповідальності за завдану майнову й моральну шкоду в деліктних правовідносин є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода; протиправна поведінка; причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.
Суд згідно з вимогами ст. ст. 214, 214 ЦПК України повинен був встановити наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідачів як підстави їх відповідальності за заподіяну шкоду.
Разом з тим в матеріалах справи відсутні достатні та допустимі докази, які б вказували на те, що саме протиправні дії відповідачів (не закриття кранів, вивід з ладу сантехнічного обладнання тощо) призвели до залиття ванної кімнати позивачки та спричинили їй шкоди.
Таких доказів в суді першої інстанції позивачка не надала. Не надала таких доказів позивачка і при апеляційному розгляді справи.
Згідно ст. 10 п. 3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивачка як на підставу своїх позовних вимог, не доведені, позов є необґрунтованим і відсутні підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, тому рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення у вказаній справі про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення .
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс АДРЕСА_1" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :