Справа № 2-1146
2010 р.
Р I Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 грудня 2010 року Баришівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Єременка В.М.
при секретарі Котенко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Баришівка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Житлово-експлуатаційної контори виконавчого комітету Баришівської селищної ради Київської області про визнання права власності на нерухоме майно,-
В с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно. Свою заяву обґрунтовують тим, що 09 серпня 1995 року Баришівським госпрозрахунковим бюром «Альтернатива» їм було видано свідоцтво № НОМЕР_3, згідно якого позивачка, її чоловік, їх неповнолітня дочка та баба позивачки набули в приватну власність в рівних частинах, по ? частині кожному, квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла бабуся ОСОБА_4. Після смерті бабусі залишилася спадщина, до складу якої входить лише ? часина квартири АДРЕСА_1. Іншими співвласниками квартири, згідно вищезазначеного свідоцтва, є позивачка, її чоловік, а також їх неповнолітня дочка.
Ще при житті бабуся залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своїй онучці ОСОБА_1. При зверненні до Баришівської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини та отриманні свідоцтва про право власності на спадкове майно, тобто на ? часину вказаної квартири, але їй було відмовлено в зв’язку з тим, що приватизаційні документи на спадкову квартиру, зокрема свідоцтво про право власності на житло видане не уповноваженим на це органом, а саме госпрозрахунковим бюро «Альтернатива». За наявності зазначених обставин даний документ не є правовстановлюючим і таким, що не підтверджує право власності померлої ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1. Просять суд визнати право власності на нерухоме майно.
У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному об’ємі та просив суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на ? частину кожному квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1, з яких ? частина зазначеної квартири є спадковим майном бабусі позивачки: ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Представник відповідача житлово-експлуатаційної контори виконавчого комітету Баришівської селищної ради Київської області ОСОБА_6 проти позовних вимог не заперечував та просив суд визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на ? частину кожному квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1, з яких ? частини зазначеної квартири є спадковим майном бабусі позивачки, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлено, що 21 січня 2009 року у віці 87 років померла бабуся позивачки – ОСОБА_4 , про що 22.01.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Баришівського районного управління юстиції Київської області зроблено відповідний запис за №14. В день смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входить ? часина квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Ще при житті ОСОБА_4 залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті, і на що вона буде мати право заповіла своїй онучці.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка звернулася до Баришівської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини та отриманні свідоцтва про право власності на спадкове майно, тобто на ? часину вказаної квартири, але їй було відмовлено в зв’язку з тим, що приватизаційні документи на спадкову квартиру, зокрема свідоцтво про право власності на житло видане не уповноваженим на це органом, а саме госпрозрахунковим бюро «Альтернатива». Даний документ не є правовстановлюючим і таким, що не підтверджує право власності померлої ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.
Баришівське бюро технічної інвентаризації Київської області їй також відмовило в оформленні свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на її частину квартири. Також відмовлено в реєстрації свідоцтва про право власності на житло « НОМЕР_3 тобто на ? частину кожному, з посиланням на незаконність вказаного свідоцтва на даний час.
У відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» позивачами та померлою ОСОБА_4 було реалізовано в 1996 році право на приватизацію квартири АДРЕСА_1, в якій вони проживали та були зареєстровані на день приватизації і отримали свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на житло. Роботи по оформленню необхідних документів у зв’язку з приватизацією житла, проведені за участю госпрозрахункового бюро «Альтернатива», яке було зареєстроване в смт. Баришівка і мало на той час ліцензію на право здійснення відповідних дій, що пов’язані з оформленням документів при проведенні приватизації житла громадянами Баришівського району Київської області.
Таким чином, ОСОБА_4 при житті на передбачених чинним законодавством підставах приватизувала надану їй у власність ? частину квартири АДРЕСА_1. Аналогічне право власності за вказаних підстав набули також позивачі.
Встановлені судом обставини підтверджуються:
- ксерокопією паспорта позивачки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 24.12.1996 року,
- ксерокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 22.01.2009 року,
- ксерокопією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 9.08.1995 року,
- ксерокопією технічного паспорта на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
Таким чином необхідно визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на ? частину кожному квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1, з яких ? частина квартири є спадковим майном бабусі позивачки: ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Керуючись ст. ст.10,11,209,211, 212-215,218 ЦПК України, с ст. ст. 1261, 1235, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику у справах про спадкування’’ №7 від 30.05.2008 року , суд -
В И Р I Ш И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають в АДРЕСА_1 право власності на ? частину кожному квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає в АДРЕСА_1 право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1, з яких ? частина зазначеної квартири є спадковим майном бабусі позивачки, ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Єременко