Справа  № 2-а-53/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17.01.2011 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області  в складі: головуючого у справі судді –Глубоченка С.М.

               при секретарі –Кісіль О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до посадової особи –начальника ВДАІ Маловисківського району, капітана міліції Чепіги Юрія Михайловича та старшого інспектора ДПС ДАІ з обслуговування м. Кіровограда Спидровоза Олександра Григоровича про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2010 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову начальника ВДАІ Маловисківського району, капітана міліції Чепіги Юрія Михайловича в справі про адміністративне правопорушення ВА № 233577 від 02 грудня 2010 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що на підставі оскаржуваної постанови вона була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, при цьому адміністративного правопорушення не вчиняла і була позбавлена права на правову допомогу, подання відповідних доказів.

В судове засідання позивач не з’явилась, надіслала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, повідомлені про день та час слухання справи належним чином.   

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.   

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.   

02 грудня 2010 року начальником ВДАІ Маловисківського району, капітаном міліції Чепігою Юрієм Михайловичем винесено постанову ВА № 233577 в справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 122 КУпАП відносно позивача.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, 02 листопада 2010 року о 13.40 год., керуючи автомобілем Хюндай, державний номер НОМЕР_1, по вул. Дзержинського в м. Кіровоград порушила вимоги знаку 3.1 «Рух заборонено».

Згідно вказаної постанови, позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Ухвалою судді від 10 грудня 2010 року відповідачам було запропоновано в строк до 14 грудня 2010 року подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Однак, станом на день слухання справи, заперечення та інші докази відповідачами суду не надані.  

У відповідності до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно статті 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Встановлені в оскаржуваній постанові факти жодними доказами не підтверджені. Не надіслав на адресу суду таких доказів і відповідач.

Відповідачем у постанові не вмотивовано розмір накладеного на позивача штрафу, тобто не викладено будь-яких відомостей про майновий стан позивача, наявність у нього заробітку та про врахування цього при накладенні стягнення,  а також не враховано обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність в порушення вимог статті 33 КУпАП.

Відповідач при провадженні справи про адміністративні правопорушення не роз'яснив позивачу його прав та обов'язків, не надав можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, що передбачено статтею 268 КУпАП.

В оскаржуваній постанові поряд зі встановленими відповідачем обставинами не міститься посилань на досліджувані в ході розгляду справи докази щодо доведеності вини позивача та відповідного висновку щодо такої доведеності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови відносно позивача, відповідачем було порушено вимоги КУпАП, які вказують на протиправність рішення суб’єкта владних повноважень.

Позивач достатньо та належно обґрунтувала свій позов, в якому зазначила про порушення норм закону відповідачем, який безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності, що в свою чергу порушило її охоронювані законом права та інтереси.

Керуючись статтями 10-11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ВА № 233577 від 02 грудня 2010 року начальника ВДАІ Маловисківського району капітана міліції Чепіги Юрія Михайловича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за  частиною 1 статті 122 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

                    СУДДЯ                                                            С.М. ГЛУБОЧЕНКО